Справа № 188/1564/20
Провадження № 2/188/98/2021
18 січня 2021 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Місюра К.В.
при секретарі: Хандрига Л.І.
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Самарської сільської ради Петропавлівського району про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулась з позовом до суду відповідно до якого просить визанати за нею ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - домоволодіння АДРЕСА_1 , яке раніше належало спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сааме житловий будинок літера «А», загальною площею приміщень 110,1 кв.м., житлова площа 53,7 кв.м., та сіни «а», тамбур «а1», літню кухню «Б», сарай «б», сарай «В», гараж «Г», ворота «№1», огорожа «2», сарай «Д», огорожа «3», сарай «Е», навіс «Ж», убиральню «З», навіс «И», сарай «К», колодязь «к», сарай «Л», сарай «М», сарай «Н», сарай «О», навіс «П», погріб «пдБ», теплицю «тепл».
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Факт його смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Самарської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 01.09.2011 року, актовий запис №12. Факт їхніх родинних відносин підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 10.03.1965 року.
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є вона та їхній син ОСОБА_3 , який подав нотаріусу заяву про відмову у прийнятті спадщини.
На момент відкриття спадщини ОСОБА_2 зокрема належало на підставі свідоцтва про право власності від 21.08.1989 року домоволодіння АДРЕСА_1 .
Вона своєчасно звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка.
18.09.20212 року нотаріус видала їй свідоцтво про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала чоловікові.
11.10.20212 року нотаріус винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище житловий будинок, мотивуючи її відсутністю правовстановлюючого документа.
Вказаний житловий будинок та господарчі споруди були збудовані ще в період з 1977 по 1987 рік. З невідомих причин на вказаний вище житловий будинок та господарські будівлі не збереглося правовстановлюючих документів, хоча належність домоволодіння спадкодавцеві фактично підтверджується інформацією, наявною у БТІ.
Її право власності не визнається представниками органів місцевого самоврядування, а, оскільки, вона, шляхом звернення до нотаріуса та отримання постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом використала можливі заходи досудового врегулювання спору, тому змушена звернутися до суду з цим позовом.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої він просить справу розглянути у відсутність їх представника, заперечень проти позову не має.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років. (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про одруженя встановлено, що ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на прізвище чоловіка ОСОБА_1 . (а.с.6).
Відповідно до довідки виданої КП «Павлоградське міжміьке бюро технічної інвентарізації від 29.10.2020 року встановлено, що будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 , станом на 21.08.1989 року на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.08.1989 року Петропавлівським райвиконкомом. Згідно інвентаризаційної справи встановлено, що станом на 13.01.2012 року на земельній ділянці по АДРЕСА_1 самочинно збудовано: теплиця «тепл.», сарай «К»-1980 рік побудови, Сарай «Е»- 1978 рік побудови, сарай «Л»-1980 рік побудови, сарай «М» -1980 рік побудови, сарай «Н»-1980 рік побудови, сарай «О»-1980 рік побудови, навіс «П» - 1978 рік побудови. (а.с.10)
Відповідно до технічного паспорту на садибний будинок АДРЕСА_1 встановлено, що замовником технічної інвентарізаціє є ОСОБА_2 . (а.с.11-13).
Відповідно до довідок виданих Самарською сільською радою від 01.09.2020 року встановлено, що ОСОБА_2 на день смерті проживав та був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 . (а.с.8-9).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.10.2012 року виданою державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.18)
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 1217 ЦК України зазначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Частиною 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Стаття 1261 ЦК України містить вичерпний перелік осіб, що входять до першої черги спадкоємців за законом: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, будь-які інші спадкоємці, окрім позивача відсутні, отже позивачі є єдиними спадкоємцями всього майна, що належало на день смерті її чоловіка ОСОБА_2 .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач в установленому законом порядку не відмовилась від прийняття спадщини, отже є спадкоємцем на законних підставах.
Між тим, за змістом ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно з вимогами ст.ст.5,18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво нерухомого майна повинно вестись згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який затвердженоПостановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 року. Відповідно до Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п. 11).
Відповідно дост. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 рокубудівництво (нове будівництво, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеномуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно зст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності'виконання будівельних робіт дозволяється після реєстрації повідомлень або декларації про початок виконання будівельних робіт чи видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 39 вищезазначеного закону та п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011 року № 461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорту, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.
Із наведених вище правових норм вбачається, що єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів є Державна архітектурно-будівельна інспекція.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе у тому разі, якщо в прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію.
З огляду на викладене є правомірними та підлягає задоволенню частково заявлені позивачем позовні вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскільки суд не вбачає винних дій відповідача у виникненні спору, згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати відносяться на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 142, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - домоволодіння АДРЕСА_1 , яке раніше належало спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сааме житловий будинок літера «А», загальною площею приміщень 110,1 кв.м., житлова площа 53,7 кв.м., та сіни «а», тамбур «а1», літню кухню «Б», сарай «б», сарай «В», гараж «Г», ворота «№1», огорожа «2», сарай «Д», огорожа «3», навіс «Ж», убиральню «З», навіс «И», колодязь «к», погріб «пдБ».
В решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Місюра