Справа № 159/6300/20
Провадження № 2-о/159/11/21
19 січня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
за участю секретаря Клевецької О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України
Вимоги заявника обґрунтовані тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Доротище Ковельського району Волинської області, де постійно проживав без реєстрації по АДРЕСА_1 , в будинку своїх батьків. Заявник зазначає, що паспорт громадянина колишнього СРСР він втратив та своєчасно не оформив паспорт громадянина України. Просив встановити факт, що він з 24 серпня 1991 року по даний час постійно проживав на території України.
Заяву слід задовольнити.
Встановлення факту необхідне заявнику для отримання паспорту громадянина України.
З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Доротище, Ковельського району Волинської області.
З довідки, виданої 29.10.2019 Доротищенською сільською радою Ковельського району слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає на території Доротищенської сільської ради в с. Доротище, Ковельського району Волинської області з 20.04.1969 року по даний час.
Довідкою, виданою ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Доротище, Ковельського району Волинської області доводиться та обставина, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.1976 по 11.06.1984 навчався в Доротищенській восьмирічній школі (наказ № 77 від 15.07.1976, наказ № 48 від 11.06.1984).
Згідно ст. 293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991, який має юридичне значення.
Набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися з фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, а також особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13.11.1991) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.
Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах».
Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.
Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.
Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, законом не передбачено.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
Тобто, встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої ст. 3 цього Закону.
Враховуючи, що підтвердити вказаний факт у позасудовому порядку неможливо, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, так як надасть йому можливість отримати паспорт громадянина України, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 209, 213, 214, 215, 223, 259 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Доротище, Ковельського району Волинської області, з 20 квітня 1969 року і до цього часу постійно проживав на території України, в тому числі і на момент проголошення незалежності України, тобто станом на 24 серпня 1991 року, та на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13.11.1991).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий:С. Л. Панасюк