Справа № 157/1473/20
Провадження №1-кс/157/13/21
Іменем України
15 січня 2021 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030090000404 від 30 жовтня 2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про накладення арешту на майно,
встановив:
Слідчий СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на житловий будинок загальною площею 57,1 кв.м та земельну ділянку площею 0,1426 га з кадастровим номером 0721480301:01:001:0081 з цільовим призначенням В.02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є підозрюваний ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання зазначає, що СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 29 жовтня 2020 року у період часу з 20 до 21 години, знаходячись в лісовому масиві виділу №31 кварталу №13 Боровненського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», що неподалік с. Боровне Камінь-Каширського району Волинської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог ст. ст. 67-70 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 №761, умисно, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, незаконно, без спеціального дозволу, за допомогою бензопили марки «SТІHL-230» зрізав до ступеня припинення росту, відокремивши їх від кореня, дев'ять сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 38 см, 40 см, 39 см, 53 см, 32 см, 37 см, 65 см, 58 см, 37 см, тим самим згідно з розрахунком, проведеним на підставі додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» спричинив станом на 29 жовтня 2020 року тяжкі наслідки державним інтересам в особі ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» та навколишньому природному середовищу на загальну суму 97081 грн. 05 коп. З урахуванням наведеного, 23 листопада 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Від дачі будь-яких показань і допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 відмовився, повністю заперечивши свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину. Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні спричинена тяжка шкода державним інтересам в особі Камінь-Каширської міської ради та навколишньому природному середовищу на загальну суму 97081,05 грн., начальником Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 13 січня 2021 року підготовлено та долучено до матеріалів цього кримінального провадження цивільний позов до Камінь-Каширського районного суду Волинської області в інтересах держави в особі міської ради з метою стягнення зі ОСОБА_5 завданих державі збитків. У зв'язку із вищевикладеним, на даний час в органу досудового розслідування виникла нагальна потреба у забезпеченні відшкодування шкоди, завданої внаслідок зазначеного кримінального правопорушення, та вказаного цивільного позову, що полягає у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , є підозрюваний ОСОБА_5 . Окрім цього, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,1426 га з кадастровим номером 0721480301:01:001:0081 з цільовим призначенням В.02.01. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за тією ж адресою. Наявні в матеріалах цього кримінального провадження дані дають достатні підстави вважати, що задля забезпечення збереження, перешкоджання приховування, пошкодження, знищення, втрати, перетворення, передачі майна, належного підозрюваному ОСОБА_5 , з метою забезпечення цивільного позову прокурора на зазначене нерухоме майно належить накласти арешт.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання про накладення арешту на майна підтримали з викладених у ньому підстав і прокурор просив накласти арешт на зазначене у клопотанні нерухоме майно шляхом заборони відчуження та розпорядження ним.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили проти накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого нерухоме майно, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_5 злочину, не доведено розміру завданої шкоди, у тому числі і тих обставин, що мало місце незаконна порубка 9 дерев, не доведено співмірності вартості майна з розміром заподіяної шкоди, а також не взято до уваги те, що підозрюваний є пенсіонером і має регулярний дохід у виді пенсії, за рахунок якого зможе відшкодовувати шкоду у разі визнання ОСОБА_5 винуватив у вчиненні злочину, а у житловому будинку, на який слідчий просить накласти арешт, зареєстровані і проживають малолітні діти, які не можуть бути виселені, і прокурор не навів доводів у який спосіб за таких обставин буде забезпечене відшкодування шкоди.
Заслухавши доводи слідчого та прокурора, думку підозрюваного та захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу, зокрема, правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).
За змістом ч. 2 ст. 171 КПК України доказуванню при розгляді клопотання про арешт майна підлягають наявність підстав, мети і необхідності арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Відомості про вчинення зазначеного кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР 30 жовтня 2020 року за №12020030090000404 за заявою ОСОБА_7 з коротким викладом обставин про те, що 29 жовтня 2020 року близько 21 години ОСОБА_5 поблизу с. Боровне Камінь-Каширського району на території Боровненського лісництва ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», використовуючи бензопилу, здійснив незаконну порубку 9 дерев породи сосна, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам в особі ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» та навколишньому природному середовищу на загальну суму 90693 грн. 75 коп.
23 листопада 2020 року слідчим СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 було повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а саме, про підозру у вчиненні незаконної порубки дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки.
Згідно з доданим до клопотання про арешт майна розрахунком обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок вчинення незаконної порубки 9 дерев породи сосна, що виготовлений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області ОСОБА_9 , розмір завданої злочином шкоди становить 97081 грн. 05 коп.
13 січня 2021 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ініційовано пред'явлення у кримінальному провадженні у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 128 КПК України цивільного позову в інтересах держави в особі Камінь-Каширської міської ради, згідно з яким прокурор просить стягнути з цивільного відповідача (підозрюваного) ОСОБА_5 у дохід спеціального фонду місцевого бюджету Камінь-Каширської міської ради Волинської області 97081 грн. 05 коп. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до інформації № 240337192 від 13 січня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та відомостей про земельну ділянку, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , що розташований на належній йому ж земельній ділянці з кадастровим номером 0721480301:01:001:0081 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 5 ст. 132 КПК України визначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Стороною обвинувачення не зазначено у клопотанні про накладення арешту на нерухоме майно та не надано слідчому судді під час розгляду цього клопотання доказів на підтвердження обґрунтованості пред'явленої підозри, а також не обґрунтовано розміру цивільного позову і не надано належних, допустимих доказів на підтвердження обставин спричинення злочином тяжких наслідків, не надано відомостей про вартість майна, на яке слідчий просить накласти арешт з метою забезпечення цивільного позову, і що така вартість є співмірною із розміром спричиненої злочином шкоди, про який зазначено в цивільному позові.
З урахуванням зазначених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову на житловий будинок та земельну ділянку, які належать ОСОБА_5 , у зв'язку з чим у задоволенні клопотання належить відмовити.
З огляду на положення п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України обґрунтованими є доводи сторони захисту про недоведеність слідчим, прокурором допустимими доказами розміру спричиненої злочином шкоди, наявності тяжких наслідків внаслідок вчинення злочину.
Відповідно до Розділу VIII КК України злочин, передбачений ст. 246 КК України, відноситься до кримінальних правопорушень проти довкілля, а тому з урахуванням п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у кримінальному провадженні для визначення розміру шкоди, що заподіяна довкіллю кримінальним правопорушенням, є обов'язковим проведення відповідної експертизи.
Розрахунок, що складений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області, не може замінити висновок експерта, належним чином не підтверджує розміру шкоди, заподіяної довкіллю, та відповідно свідчить про необґрунтованість розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 110, 131-132, 167, 170-173 КПК України,
постановив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , що погоджене прокурором Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030090000404 від 30 жовтня 2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про накладення арешту на житловий будинок загальною площею 57,1 кв.м та земельну ділянку площею 0,1426 га з кадастровим номером 0721480301:01:001:0081 з цільовим призначенням В.02.01. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Копію ухвалу надіслати для відому слідчому Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , прокурору Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваному ОСОБА_5 та захиснику ОСОБА_6 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата проголошення повного тексту ухвали - 16 година 30 хвилин
18 січня 2021 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1