Ухвала від 18.01.2021 по справі 17-14-01/1494

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 17-14-01/1494 (925/1267/19)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я.

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець Харенко Євген Миколайович,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго",

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Харенко Євгена Миколайовича

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 01.09.2020

у складі судді: Боровик С.С.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 10.11.2020

у складі колегії суддів: Верховець А.А., (головуючий), суддя - Пантелієнко В.О., суддя - Доманська М.Л.,

у справі за позовом фізичної особи-підприємця Харенко Євгена Миколайовича

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про скасування рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Харенко Євген Миколайович (далі - ФОП Харенко Є.М., заявник) 01.12.2020, звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 17-14-01/1494 (925/1267/19) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.12.2020.

У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 17-14-01/1494 (925/1267/19) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд зазначає, що викладення доводів та міркувань в редакції касаційної скарги заявника, щодо необхідності створення правової позиції, а також віднесення касаційної скарги до такої, що стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики не містять обґрунтувань підстав касаційного оскарження, касаційна скарга не містить посилання на ч. 2 ст. 287 ГПК України та не може бути визнана судом такою, що відповідає положенням пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги подати зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Харенко Євгена Миколайовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 17-14-01/1494 (925/1267/19) залишити без руху.

2. Надати фізичній особі-підприємцю Харенко Євгену Миколайовичу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз'яснити фізичній особі-підприємцю Харенко Євгену Миколайовичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк