Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" січня 2021 р. м. ХарківСправа № 922/2870/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Іщука Дмитра Володимировича
(вх. № 26001 від 09.11.2020) про закриття провадження у справі
за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м.Харків,
до Харківської міської ради, м.Харків,
про та за позовом до про за участю представників: зобов'язання вчинити певні дії, третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фізичної особи - підприємця Іщука Дмитра Володимировича, м.Харків, 1) Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м.Харків, 2) Харківської міської ради, м.Харків, заборону вчинення певних дій,
КП "Харківський метрополітен" - Щербак Н.Б. (довіреність № 09/2295/01-09 від 21.12.2020);
Харківської міської ради - Лисенка С.Ю. (положення про Департамент територіального контролю ХМР № 7/20 від 09.12.2020);
ФОП Іщука Д.В. - не з'явився;
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа 922/2870/20 за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до Харківської міської ради про зобов'язання відповідача звільнити технічну зону метрополітену 1-ї категорії від будівельного паркану та споруди (орієнтовні розміри 12х6=72 кв.м), яка будується, що розташована у м.Харків - ріг вул. Амурська між земельними ділянками з кадастровими номерами 6310136600:09:001:0023, 6310136600:09:002:0005, 6310136600:09:001:0043, поблизу нежитлових будівель по вул. Амурська, 7, вул. Амурська, 7А, вул. Амурська, 7Б, вул. Амурська, 7В, вул. Амурська, 7Г. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Харківською міською радою не виконується належним чином рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.04.2020 № 212 "Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об'єктів", у зв'язку з чим позивач не може в повній мірі виконувати свій обов'язок по забезпеченню безпеки пасажирів, покладений на нього, як перевізника, статтею 13 Закону України "Про міський електричний транспорт".
Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2020 до спільного розгляду з первісним позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" було прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Фізичної особи - підприємця Іщука Дмитра Володимировича до 1) Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м.Харків, 2) Харківської міської ради, м.Харків, про заборону КП "Харківський метрополітен" та Харківській міській раді вчиняти будь-які дії по знесенню, демонтажу, перенесенню або перешкоджанню у будь-який інший спосіб вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною фізичній особі - підприємцю Іщуку Дмитру Володимировичу спорудою площею 96,54 кв.м, що розташована у м. Харків, ріг вул. Амурська та проспект Ювілейний, між земельними ділянками з кадастровими номерами 6310136600:09:001:0023, 6310136600:09:002:0005, 6310136600:09:001:0043, поблизу нежитлових будівель по вул. Амурська, 7, вул. Амурська, 7А, вул. Амурська, 7Б, вул. Амурська, 7В, вул. Амурська, 7Г. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Іщук Дмитро Володимирович є власником вищевказаної споруди на підставі Договору купівлі-продажу від 14.07.2006, укладеного між ним та ТОВ "ХарОптТорг".
09.11.2020 до суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця Іщука Дмитра Володимировича (вх. № 26001) про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Заяву обґрунтовано тим, що первісний позов КП "Харківський метрополітен" до Харківської міської ради пов'язаний з невиконанням останньою публічно-владних управлінський функцій, визначених законодавством, щодо виконання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.04.2020 № 212 "Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об'єктів" в частині демонтажу визначених рішенням об'єктів. Отже за первісним позовом Харківська міська рада виступає не як суб'єкт господарювання, реалізуючи господарську компетенцію, а як об'єкт владних повноважень. Відповідно, цей спір є публічно-правовим та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
20.11.2020 позивачем за первісним позовом - КП "Харківський метрополітен" було подано до суду письмові заперечення на заяву ФОП Іщука Д.В. про закриття провадження у справі з посиланням на те, що відповідач не мав публічно-правових відносин з позивачем, у зв'язку з чим юрисдикція адміністративних судів не поширюється на даний спір.
24.11.2020 на електронну адресу суду надійшли пояснення Харківської міської ради (вх. № 4722) щодо заяви третьої особи про закриття провадження у справі, в яких відповідач за первісним позовом, зокрема, зазначив, що зі змісту первісного позову та позовних вимог вбачається, що позивач звернувся до суду з метою захисту порушених інтересів позивача, як перевізника, який безпосередньо несе відповідальність за безпеку перевезення пасажирів. Відтак, спір у даній справі не відповідає ознакам адміністративного судочинства, та з огляду на суб'єктний склад учасників правовідносин справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.
У підготовчому засіданні, яке відбулося 14.01.2021, представники КП "Харківський метрополітен" та Харківської міської ради проти заяви ФОП Іщука Д.В. про закриття провадження у справі заперечували, просили відмовити у її задоволенні.
Представник ФОП Іщука Д.В. у підготовче засідання не з'явився, але 13.01.2021 подав на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням на самоізоляції як особа, яка мала контакт із хворим на COVID-19. Дане клопотання було задоволено ухвалою господарського суду, занесеною до протоколу судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників КП "Харківський метрополітен" та Харківської міської ради, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви Фізичної особи - підприємця Іщука Дмитра Володимировича про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Позов КП "Харківський метрополітен" обґрунтовано тим, що в технічній зоні метрополітену 1-ї категорії над спорудами метрополітену мілкого закладення в порушення Державних будівельних норм України "ДБН В.2.3-7:2018 "Метрополітени. Основні положення", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.11.2018 № 311 (далі - ДБН В.2.3-7:2018), проводяться будівельні роботи двоповерхової капітальної споруди, яка розташована в м. Харків - кут вул. Амурська між земельними ділянками з кадастровими номерами 6310136600:09:001:0023, 6310136600:09:002:0005, 6310136600:09:001:0043, поблизу нежитлових будівель по вул. Амурська, 7Г, вул. Амурська, 7В, вул. Амурська, 7Б, вул. Амурська, 7А, вул. Амурська, 7.
Відповідно до ДБН В.2.3-7:2018, технічна зона метрополітену - частина міської території, в межах якої існують обмеження щодо будівництва та зміщення об'єктів (окрім об'єктів метрополітену), та розташовуються підземні або наземні лінії та споруди метрополітену.
Будівництво споруд, розміщення інших об'єктів у межах технічних зон діючих ліній метрополітенів, зон постійного землекористування метрополітенів і поблизу входів (виходів) до станцій (зі станцій) повинно проводитись відповідно до вимог ДБН В.2.3-7:2018 та законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 1 розділу IV "Споруди та пристрої колійного господарства. Тунелі" Правил № 854, усі елементи колії метрополітену (бетонна основа або земляне полотно, верхня будова) та штучні споруди за міцністю, стійкістю й технічним станом мають утримуватися так, щоб забезпечувати безпечний і плавний рух поїздів (рухомого складу) з найбільшими швидкостями, встановленими на цій ділянці колії.
Згідно з ч. 4 розділу XX "Виконання робіт у метрополітені юридичними особами та фізичними особами - підприємцями" Правил № 854, проведення робіт юридичними особами та фізичними особами - підприємцями в технічних зонах і в зонах постійного землекористування метрополітену здійснюється лише за умови обов'язкового погодження таких робіт з керівником метрополітену.
Однак, спірна двоповерхова капітальна споруда розташована безпосередньо над спорудами метрополітену мілкого закладення, а саме, у технічній зоні 1-ї категорії, не відповідає ознакам тимчасової споруди відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також дана споруда була побудована без погодження з керівництвом метрополітену.
Відповідно до п. А.13 ДБН В 2.3-7:2018, у технічній зоні 1-ї категорії має бути передбачена можливість проведення робіт з ремонту (відновлення) підземних споруд метрополітену.
Проте, доступ і можливість проведення робіт з ремонту (відновлення) підземних споруд метрополітену під даним об'єктом на даний час відсутній, у зв'язку з будівництвом на цій ділянці.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про міський електричний транспорт" від 29.06.2004 № 1914-ІV, обов'язок по забезпеченню безпеки пасажирів покладається на перевізника.
За приписами статей 12, 15 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 №232/94-ВР, підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку та запобігання аваріям.
КП "Харківський метрополітен", відповідно до п. 3.1 Статуту (нова редакція 2019р.), створене з метою якісного задоволення потреб населення у безпечних перевезеннях лініями метрополітену, задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої, як підприємницької, так і некомерційної господарської діяльності.
Серед основних напрямків діяльності підприємства є: повне і якісне задоволення потреб населення міста у безпечних перевезеннях лініями метрополітену; забезпечення мобілізаційної готовності метрополітену (п. 3.2 Статуту).
Оскільки двоповерхова споруда збудована без погодження з керівництвом метрополітену, є такою, що розташована з істотними порушенням державних будівельних норм, це може призвести до аварійної ситуації, руйнування споруд метрополітену та створення загрози метрополітену, як перевізника, який безпосередньо несе відповідальність за безпеку перевезення пасажирів.
При цьому, метрополітен зобов'язаний вживати можливих заходів, направлених на запобігання аваріям та забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімального можливого ризику.
Відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", землекористувачем земельних ділянок у м. Харкові, у тому числі і тих на яких будується вищевказана двоповерхова споруда, є Харківська міська рада.
У зв'язку з тим, що відбувається самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, що суперечить вимогам містобудівного законодавства, КП "Харківський метрополітен" звернулося до Харківської міської ради з позовом про зобов'язання звільнити технічну зону метрополітену 1-ї категорії від будівельного паркану та споруди (орієнтовні розміри 12x6 = 72 кв.м), яка розташована у м. Харків - кут вул. Амурська між земельними ділянками з кадастровими номерами 6310136600:09:001:0023, 6310136600:09:002:0005, 6310136600:09:001:0043, поблизу нежитлових будівель по вул. Амурська, 7, вул. Амурська, 7А, вул. Амурська, 7Б, вул. Амурська, 7В, вул. Амурська, 7Г.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення.
За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, згідно зі ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 вказаної статті).
У п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому, суд вважає помилковим посилання третьої особи на ст. 19 КАС України щодо поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується, саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.
Натомість, спір, що розглядається у даній справі, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач - Харківська міська рада не мав публічно-правових відносин саме з позивачем - КП "Харківський метрополітен".
Крім того, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.04.2020 № 212 "Про звільнення території міста Харкова від самовільно встановлених об'єктів", про невиконання якого відповідачем зазначає третя особа, стосується іншої будівлі, яка вже знесена, що підтверджується відповідачем.
До того ж, будівництво двоповерхової будівлі, яка є предметом спору у даній справі, було розпочато лише у другій половині 2020 року.
Таким чином, вбачається, що Харківською міською радою, відповідно до покладених завдань вживалися заходи самоврядного контролю, наслідком чого було прийняте вищезазначене рішення виконавчого комітету Харківської міської ради, а зазначений позов не стосується оскарження дій або бездіяльності Харківської міської ради.
Судова юрисдикція - це і права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Про належність (неналежність) конкретного публічно-правового спору до юрисдикції адміністративного суду, її відмежування від інших видів судової юрисдикції можна судити за сукупної наявності зовнішніх ознак публічно-правових відносин, з яких цей спір виник. Саме такі ознаки і є критеріями адміністративної юрисдикції.
Відсутність, принаймні, одного з критеріїв унеможливлює висновок про належність конкретного публічного-правового спору до юрисдикції адміністративного суду.
Так, критеріями адміністративної юрисдикції є:
- публічно-правові (адміністративно-правові) відносини;
- рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень або виконання носіями публічних повноважень обов'язків, передбачених законодавством;
- присутність у спірних правовідносинах суб'єкта владних повноважень, суб'єкта делегованих повноважень або носія публічних повноважень;
- здійснення суб'єктом адміністративного повноваження, спір про право чи обов'язок у сфері публічного адміністрування;
- законодавство, яке закріплює повноваження суб'єктів у сфері публічного адміністрування (адміністративне законодавство чи адміністративна норма, якими врегульовано спірні правовідносини).
Проте, зі змісту позову та позовних вимог позивача можна зробити висновок про звернення до суду з метою захисту порушених інтересів позивача, як перевізника, який безпосередньо несе відповідальність за безпеку перевезення пасажирів.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спір у даній справі не є публічно-правовим за своїми критеріями, та, враховуючи суб'єктний склад учасників правовідносин, має розглядатися за правилами господарського судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Іщука Дмитра Володимировича (вх. № 26001 від 09.11.2020) про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.01.2021.
Суддя Н.М. Кухар