"11" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3151/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м. Київ, 03150) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012)
до відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (вул. Берегова, буд.13, м. Южне, Одеська обл., 65481)
про стягнення 118447,80 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Аскерова К.С.; Ксьондз А.В.;
від відповідача: Заверюха В.О.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 118447,80 грн плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину несвоєчасного вивантаження відповідачем вагонів на станції призначення, що призвело до необхідності вжиття залізницею заходів у вигляді затримки інших вагонів через зайнятість колій з вини відповідача. Як зазначив позивач, через зайнятість колій станції Берегова вагонами, які з вини відповідача не були своєчасно вивантажені в попередні та звітну доби, 11.05.2020 залізниця була вимушена видати наказ №3 про затримку потягу з індексом 4573-060-4006 (53 вагони) на станції Помічна та наказ №2 про затримку потягу з індексом 4672-607-4006 (52 вагони) на станції Кропивницька. Позивач вказує, що станції затримки відразу після отримання зазначених наказів за допомогою телефонограм повідомили станцію призначення про затримку вагонів, яка, в свою чергу, негайно після отримання повідомлень повідомила представника відповідача ОСОБА_1 про обставини затримки вагонів. Як зазначив позивач, у зв'язку з затримкою вагонів на станціях Помічна та Кропивницька з вини відповідача залізницею було нараховано до сплати відповідачем плата за користування вагонами в сумі 12565,44 грн з ПДВ та збір за зберігання вантажу у вагонах в сумі 105882,36 грн з ПДВ, які відповідач сплатити відмовився.
30.11.2020 від відповідача до канцелярії суду за вх. №31857/20 надійшов відзив на позов (а.с.91-99, т.1), в якому останній проти позову повністю заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що подані позивачем разом з позовом доказами не є належними для підтвердження обставини затримки вагонів з вини саме відповідача, оскільки матеріали справи не містять складених залізницею у спірних відносинах актів загальної форми ГУ-23, при цьому відповідач наголошує, що з поданих позивачем доказів не зрозуміло з яких підстав позивач дійшов висновку про наявність обставини неможливості приймання вантажу відповідачем та відсутності технічної можливості накопичення вагонів, зважаючи, що відповідачем не було здійснено повідомлень позивачу щодо тимчасової відсутності можливості приймання вагонів на під'їзній колії, що прямували на адресу відповідача. Також відповідач наголошує на тому, що у спірних відносинах позивачем не було дотримано вимог Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Міністерством транспорту України від 25.02.1999 №113, та Інструкції «Про порядок дій працівників залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення», затвердженої наказом ДП «Одеська залізниця» від 01.06.2015, оскільки про обставину затримки вагонів позивачем не було повідомленого уповноваженого представника відповідача. Крім цього, відповідачем заперечується розрахунок позивача, який здійснений на підставі відомостей плати за користування вагонами, відповідач зазначив про відсутність підстав для стягнення в примусовому порядку коштів, що визнані відповідачем та які включають час фактичного перебування вагонів у користуванні ДП «МТП «Южний», оскільки по цим сумам позивач окремих відомостей відповідачу не направив.
Також, 30.11.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання (а.с.100-102, т.1), в якому останній просив суд витребувати у позивача оригінал для огляду у судовому засіданні, а також належним чином засвідчену копію для залучення до матеріалів справи Інструкції «Про порядок дій працівників залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення», затверджену наказом ДП «Одеська залізниця» від 01.06.2015. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що дослідження судом вказаної інструкції має значення для вирішення спору у цій справі, оскільки інструкцією визначено порядок дій працівників залізниці при наявності обставини затримки вагонів на підходах до станції призначення, зокрема, визначено підстави, за яких допускається можливість затримки вагонів з вини вантажовласника і покладення на останнього відповідальності за таку затримку, а також порядок дій працівників залізниці щодо повідомлення представника вантажовласника про затримку вагонів.
03.12.2020 позивачем було подано до суду письмові заперечення на вищевказане клопотання відповідача про витребування доказів (а.с.132-134, т.1), в яких позивач наголосив на тому, що відповідач не обґрунтував відповідно до ст.81 ГПК України ані обставин, які можуть підтвердити витребуваний доказ, ані аргументів, які цей доказ може спростувати. Крім цього позивач зауважив, що порядок дій працівників залізниці, в тому числі у спірних відносинах, врегульований Статутом залізниць України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, а інструкція, яка розроблена на підставі діючих у сфері залізничних перевезень нормативно-правових актів, призначена для внутрішнього використання з метою узгодження порядку дій працівників Одеської залізниці при виникненні необхідності затримки вагонів на підходах до станції призначення.
14.12.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.143-149, т.1), в якій позивач наголосив, що залізницею було в повному обсязі дотримано передбаченого законом порядку при нарахуванні плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів, між цим позивач наполягає на тому, що відповідачем не доведено обставин для звільнення від плати за користування вагонами згідно вимог Статуту залізниць України. Крім цього позивач зауважив про помилковість тверджень відповідача щодо необхідності складення у спірних відносинах акта загальної форми ГУ-23, оскільки в даному випадку мала місце обставина затримка вагонів на підходах до станції призначення, а не на станції призначення, а тому залізниця правомірно керувалась положеннями п.п.9,10 Правил користування вагонами і контейнерами. Між цим, щодо підстав, які викликали необхідність затримки вагонів на підходах до станції призначення, позивач зазначив, що у травні 2020 відповідач систематично не виконував середньодобову планову норму вивантаження та з поданих під вивантаження 24421 вагону своєчасно не було вивантажено 2641 вагон з вини відповідача, що підтверджується обліковою карткою виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за травень 2020 та яка підписана представником відповідача без заперечень. Також позивач наполягає на безпідставності тверджень відповідача щодо недотримання порядку повідомлення залізницею уповноваженого представника порту про затримку вагонів, оскільки: сам відповідач зазначив у тексті відзиву про те, що ОСОБА_1 працює на підприємстві фахівцем сектору роботи з залізницею, а тому, за переконанням позивача, є уповноваженим представником відповідача для отримання повідомлення у розумінні п.10 Правил користування вагонами і контейнерами, при цьому інший спосіб повідомлення вантажовласника начальником станції не встановлено; долучені до матеріалів справи довіреності працівників відповідача, які, як наполягає відповідач, є уповноваженими особами на отримання повідомлення від імені порту, не містять посилання щодо надання повноважень саме для отримання повідомлення про затримку вагонів на підходах до станції призначення, між цим, як зазначив позивач, копії цих довіреностей позивачу не надавались; позивач наголосив на тому, що подані відповідачем витяги з журналу реєстрації вхідних телефонограм вибірково не містить сторінки 10-15 за період з 08.05.2020 по 30.06.2020, на який саме і припадає затримка вагонів відповідача (з 11.05.2020 по 13.05.2020), а отже за позицією позивача надані відповідачем докази не підтверджують обставини відсутності відповідних повідомлень з приводу несвоєчасного вивантаження вагонів, які займали станцію Берегова. Також позивач наголосив, що Інструкція про порядок дій працівників залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення не регламентує відносини між сторонами у справі та призначена виключно для внутрішнього використання працівниками позивача. Позивач вважає, що обставина порушення представниками залізниці положень інструкції може мати наслідком лише до притягнення таких представників до дисциплінарної відповідальності, проте не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності в частині плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах за час їх затримки на підходах до станції призначення. При цьому позивач наполягає, що у спірних відносинах, перш за все, мають застосовуватись положення нормативно-правових актів, якими врегульований порядок дій, в тому числі, залізниці та порядок нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах, у зв'язку з затримкою вагонів через зайнятість колій з вини вантажоодержувача.
30.12.2020 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення (а.с.182-195 т.1), в яких останній наголосив на тому, що позивачем не надано суду актів загальної форми ГУ-23 про накопичення вагонів на станції призначення, що могло б стати підставою для затримки вагонів на підходах до станції призначення, зокрема, з причин неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутності технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, відповідно, за переконанням відповідача, позивач не довів суду наявності обставин для покладення відповідальності на відповідача. Між цим відповідач наполягає, що факт визнання штрафу за невиконання плану перевезень жодним чином не підтверджує наявності такої обставини як неможливість приймання відповідачем вагонів, а підписана між сторонами облікова картка виконання плану перевезення вантажів із залізничного на водний транспорт, яка складається у відповідності з Правилами планування перевезень вантажів та договором, є лише підставою для нарахування штрафу. Крім цього відповідач звертає увагу суду, що дії позивача у спірних відносинах не відповідають вимогам Інструкції «Про порядок дій працівників залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення», затвердженої наказом ДП «Одеська залізниця» від 15.05.2015 №120/Н, п.3.1.1.2. якої передбачено, що необхідність затримки вагонів на підходах визначає начальник дирекції з залізничних перевезень або особа, яка виконує його обов'язки сумісно з ДС станції призначення, враховуючи, зокрема, наявність на коліях станції призначення вагонів, які простоюють в очікувані передачі вантажовласнику з причин, які залежать від нього та на затримку яких оформлені акти ф.ГУ-23. Також у запереченнях відповідач знову наголосив, що ОСОБА_1 уповноважений портом виключно на розкредитування перевізних документів на вагони, що надійшли з вантажем на адресу відповідача через станцію Берегова РФ «Одеська залізниця».
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3151/20; ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на "03" грудня 2020 о 14:00.
03.12.2020 суд протокольно ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до « 21» грудня 2020 о 16год.45хв.
21.12.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до « 11» січня 2021 о 16год.00хв.
У судовому засіданні 11.01.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
01.03.2013 між Одеською залізницею (далі - Залізниця) та ДП «Морський торговельний порт «Южний» (далі - Порт) було укладено договір про обробку вагонів з вантажами (а.с.27-33, т.1). Розділом 1 договору сторонами погоджено визначення термінів, що вживаються в цьому договорі, зокрема:
- добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість вагонів, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з ЄТП роботи Станції і Порту. Ця норма встановлюється щоденним добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів в порту, на припортовій Станції та на підходах до неї;
- ЄТП - єдиний технологічний процес;
- АС «Месплан» - автоматизована система формування відвантаження вантажу.
Згідно з п.2.1. договору Залізниця здає/приймає, а Порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для порту або для його контрагентів. Порт надає Залізниці перелік контрагентів, коди вантажоодержувачів і експедиторів, з якими він має договори.
Відповідно до п.2.2. договору на станції - від імені Залізниці виступає Станція Берегова (далі - Станція).
За умовами п.3.1. договору Порт зобов'язується, зокрема: здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг яких не повинен перевищувати узгодженого як в цілому, так і з окремої номенклатури вантажів, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами; приймати всі узгоджені з Портом експортні та транзитні вантажі та нести відповідальність за користування вагонами від моменту подачі Залізницею на фронти Порту під навантаження/розвантаження або приймально-здавальні колії до моменту здачі їх Залізниці (розділ 6 цього договору). Нести перед Залізницею відповідальність відповідно до Розділу 7; надавати Станції доручення на своїх працівників на право розкредитування перевізних документів на вантажі, які надійшли на адресу Порту.
Згідно з п.3.2. договору залізниця зобов'язується, зокрема: здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за узгодженим з портом добовим планом у кількості, передбаченої ЄТП роботи Станції і Порту; спільно з Портом планувати роботу з навантаження і розвантаження вагонів на наступну добу і аналізувати результати роботи за минулу; вести облік часу користування вагонами, переданими Порту, а також неприйнятих Портом вагонів і затриманих з вини Порта на Станції, згідно з добовим планом та Правилами користування вагонами; своєчасно здійснювати забирання з території Порту розвантажених та навантажених Портом вагонів; забезпечувати наявність на Станції і в Порту достатньої кількості номенклатури вантажів для забезпечення вагонами максимальної кількості вантажних фронтів Порту згідно узгодженого добового плану.
Відповідно до п.4.1. договору місячне планування роботи Порту і Станції з перевезення експортних, імпортних і транзитних вантажів здійснюється в електронній системі АС «Месплан» згідно з Правилами планування перевезень вантажів з використанням електронного цифрового підпису, з урахуванням переробної спроможності згідно ЄТП роботи Станції і Порту, зайнятості складських ємностей, підходу суден і наявності вагонів, призначених на фронти розвантаження.
За змістом п.4.3. договору добове планування Станції і Порта здійснюється до 11 години начальниками Порту і Станції або їх заступниками з оформленням добового плану роботи з урахуванням інформації про підхід потягів за підписами обох сторін. При добовому плануванні роботи Порту і Залізниці передбачається першочергова подача та вивантаження вагонів належності інших адміністрацій.
Відповідно до п.4.4. договору норма вивантаження на кожну добу встановлюється добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у Порт в АС «Месплан» і додатково угоджених обсягів, виходячи із наявності вагонів в порту, на Станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів відповідно до ЄТП роботи Станції і Порту. При відсутності вагонів на станції Берегова згідно переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу відповідно до ЄТП роботи станції і Порту, нерівномірності подачі вагонів на станцію, невчасному прибиранню порожніх вагонів з порту після вивантаження з вини станції - порт не несе відповідальності за невиконання вивантаження (навантаження) за обліковою карткою, згідно переробної спроможності вантажних фронтів, якщо відсутність вагонів виникла не з вини Порту.
Згідно з п.п.4.6., 4.7. договору за невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом, Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність у розмірі двох добових ставок плати за користування вагонами за кожний не підведений не поданий (з вини Залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від цієї відповідальності у разі форс-мажорних обставин (п.7.10. цього договору). Облікова картка виконання плану вивантаження вагонів за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполучені ведеться Станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що прибувають і вивозяться через Порт. За вимогою Порту Станція веде для нього один екземпляр облікової картки.
Відповідно до п.4.9. договору розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених добовим планом згідно з п.4.4. цього договору. Штраф за невиконання нараховується, виходячи із суми неподаних до норми і не вивантажених вагонів з вини Залізниці і окремо з вини Порту за кожну добу незалежно від виконання плану вивантаження в цілому за місяць. Належна до сплати сума визначається як різниця штрафів, нарахованих на Порт і на Залізницю і підлягає сплаті у 10-денний термін після закінчення звітного місяця.
Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору Станція в особі комерційного агента товарної каси повідомляє Порт (групу розкредитування) не пізніше 65 хвилин після прибуття поїзда про вантажі, що прибули на його адресу, для розкредитування перевізних документів та розмітки вагонів по вантажних фронтах. Розкредитування перевізних документів проводиться в електронному виді з використанням електронного цифрового підпису. У випадку, коли Порт відмовляє в Прийнятті вантажу по будь-якій причині, яка не залежить від Залізниці, а через деякий час прийняв вантаж, то він сплачує Залізниці плату за користування вагонами та зберігання вантажів у вагонах за весь час простою вагонів в очікуванні розкредитування.
За змістом п.п.6.3., 6.5. договору Станція і Порт здійснюють приймання і здавання навантажених і порожніх вагонів із розрахунку 1 хвилина на вагон, але не більше 30 хвилин на всю партію вагонів на вантажних фронтах та передавальних коліях з перевіркою технічного стану вагонів, їх очищення після вивантаження. Порядок подавання та забирання вагонів на фронти навантаження - вивантаження та передавальні колії визначений у п.2.1. ЄТП роботи Станції і Порту. Переробна спроможність по вивантаженню та навантаженню вантажів Портом наведена у доповненні №1 ЄТП роботи Станції та Порту.
Відповідно до п.п.6.6., 6.7. договору навантажені (порожні) вагони вважаються поданими з моменту постановки їх на фронти вивантаження (навантаження), передавальні колії і при постановці вагонів на колії які належать Порту (у тому числі вагони, які подані під рихлення та в тепляки), при цьому оформлюється пам'ятка про подавання/забирання вагонів ф. ГУ-45 за підписами представників обох сторін (факт прийому вагонів від залізниці - підпис пам'ятки Портом). Навантаження або вивантаження вагонів вважаються закінченими з моменту готовності до забирання усієї партії вагонів поданої згідно ЄТП. Про час готовності до забирання усієї партії вагонів Порт письмово повідомляє Станцію. Після прийому представником Залізниці вагонів дооформлюється пам'ятка (факт прийому вагонів від Порту - підпис пам'ятки, повідомлення Залізницею). У разі неприйняття вагонів Залізницею вони перебувають у користуванні Порту. Факт неможливості прибирання порожніх вагонів з вини Порту (відсутність габаритів, засміченість колії та стрілочних переводів, прикриття завантаженими вагонами, не очищення вагонів, не зняття реквізиту кріплення і т.д.) оформлюється актом загальної форми, зазначені вагони знаходяться у користуванні Порту до усунення недоліків.
Згідно з п.6.8. договору час подачі вагонів і час готовності до забирання їх автоматично фіксується у відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 на підставі Пам'ятки про подавання/забирання вагонів ф. ГУ-45.
Відповідно до п.7.1. договору плата за користування вагонами Портом нараховується за час з моменту їхньої передачі Порту до моменту прийому Залізницею від Порту всієї партіє замовлених та узгоджених Станцією і Портом вагонів з урахуванням часу затримки. Облік часу користування вагонами і контейнерами, поданими в Порт, провадиться за Відомостями плати за користування вагонами, Відомостями плати за закінчення користування контейнерами, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів, Повідомлень про вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та Актів загальної форми ГУ-23. Відомості плати за користування вагонами складаються Станцією в трьох примірниках і підписуються представниками Станції і Порту. Вагони, що з вини порту недозаявлені або недовивантажені проти добової норми вивантаження (п.п.4.3., 4.4. цього договору), а з вини Залізниці не подані на Станцію, а Станцією не подані на вантажні фронти, згідно заявок Порту, оформлюються актами загальної форми з покладенням на Порт або Станцію відповідальності згідно з Правилами перевезень вантажів.
Згідно з п. 7.3. договору за невиконання норми вивантаження вагонів, встановленої добовим планом (п.п.4.3., 4.4. цього договору), Порт і Залізниця несуть матеріальну відповідальність. Залізниця і Порт звільняються від відповідальності за невиконання запланованої добової норми вивантаження вагонів тільки у випадках форс-мажорних обставин.
За змістом п.п. 7.4., 7.9. договору за користування вагонами і контейнерами Порт сплачує Залізниці плату згідно з Розділом 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництво №1 (далі - Тарифне керівництво №1). За маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені портом, порт сплачує збір згідно з Тарифним керівництвом №1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення. Збір за зберігання вантажів у вагонах нараховується згідно з п.2 розділу 3 Тарифного керівництва №1.
У відповідності до п. 9.8. договору з усіх питань, не передбачених цим договором, сторони керуються Єдиним технологічним процесом, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами, що діють на морському, річковому та залізничному транспорті.
Згідно з п.9.10. договору він набирає чинності з 01.03.2013 і діє до 01.03.2018.
16.12.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору (а.с.34-35, т.1), в якій останні, зокрема, виклали преамбулу договору в новій редакції, якою назву позивача змінено на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», як правонаступника ДП «Одеська залізниця».
01.09.2017 між сторонами було укладено додаткову №2 до договору, якою розділ «Місцезнаходження сторін» викладено у новій редакції (а.с.35, т.1).
Додатковими угодами до договору сторонами було неодноразово продовжено строк його дії та згідно редакції додаткової угоди №11 від 30.12.2019 п.9.10. договору викладено в новій редакції, згідно з якою договір набуває чинності з 01.03.2013 та діє до 30.06.2020 (а.с.36-38; 198, т.1).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.12-26, т.1), зі станцій відправлення Терни та Кривий Ріг 11.05.2020 на користь одержувача - ДП «МТП «Южний» на станцію Берегова Одеської залізниці прямувало 105 вагони з вантажем за залізничними накладними №45157385, №45130754 та №45130812.
На підставі наказів залізниці від 11.05.2020 №2 та №3 (а.с.40, т.1) потяги з вагонами, що прямували на адресу відповідача за вищевказаними залізничними накладними, були затримані на станціях Помічна (53 вагони, що перевозились у потягу №1779, індексний №4573-060-4006) та Кропивницька (52 вагони, що перевозились у потязі №1779, індексний №4672-607-4006), з причин неможливості приймання їх станцією призначення Берегова Одеської залізниці.
11.05.2020 станціями Помічна та Кропивницька було складено акти про затримку вагонів №1 та №4 ф.ГУ-23а (а.с.41-42, т.1) з причин неможливості приймання вищевказаних вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.47-48, т.1), затримка поїзду на станції Помічна була завершена 13.05.2020 о 02год.00хв., а на станції Кропивницька - 13.05.2020 о 01.год.00хв. Про затримку вагонів станцію призначення Берегова було повідомлено 11.05.2020 о 16год.08хв. та 17год.49хв. відповідними телефонограмами (а.с.43, т.1).
Згідно матеріалів справи та пояснень позивача про затримку вагонів відповідача станцією призначення було повідомлено представника ДП «МТП «Южний» ОСОБА_1 (а.с.44, т.1), яка від підпису в повідомленнях від 11.05.2020 №4 та №5 відмовилась, про що представниками залізниці було складено відповідні акти загальної форми від 11.05.2020 №1972 та №1973 (а.с.46, т.1). Згідно з наявної у справі копії довіреності від 27.12.2019 №103-13/176 (а.с.45, т.1), ДП «МТП «Южний» уповноважило ОСОБА_1 - фахівця (з розкредитування залізничних документів) сектору роботи з залізницею ВРР-2 ДП «МТП «Южний» здійснювати розкредитування перевізних документів на вагони, що надійшли з вантажами відповідача через станцію Берегова РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
В матеріалах справи наявна облікова картка виконання плану перевезення вантажу із залізничного на водний транспорт, складена між портом та станцією Берегова (а.с.39, т.1), згідно з якою у травні 2020 відповідачем не було вивантажено вагонів за описом в загальній кількості 2641 вагони, у зв'язку з чим залізницею було нараховано до сплати портом штраф у сумі 466250,60 грн, який, згідно пояснень сторін, відповідачем був сплачений. Під час розгляду справи по суті представник позивача зазначив, що вказана облікова картка підтверджує обставину накопичення невивантажених відповідачем вагонів на станції Берегова, що стало підставою для затримки вагонів на станціях Помічна та Кропивницька.
На підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів (а.с.56-78, т.1) та з врахуванням часу затримки вагонів згідно вищевказаних наказів та актів ф.ГУ-23а, залізницею були складені відомості плати за користування вагонами №№1505155, 16051571, 18051594, 19051605, 16051572, 15051554, 1505160, 14051539, 14051542 (а.с.49-54, т.1) на загальну суму 10473,20 грн без ПДВ, які представником відповідача підписано із зауваженнями, згідно з якими порт частково заперечив суми нарахованої залізницею плати у зв'язку з відсутністю акту загальної форми №1. Крім цього, згідно з накопичувальними картками від 18.05.2020 №18050485 та №18050486 (а.с.55, т.1), залізницею було нараховано для сплати портом збір за зберігання вантажу на підставі актів про затримку вагонів №1 та №4 на загальну суму 88235,30 грн без ПДВ. Накопичувальні картки представником відповідача також було підписано із зауваженнями, згідно з якими порт в повному обсязі заперечив суму збору, нарахованої залізницею, у зв'язку з відсутністю акту загальної форми №1.
Листами від 18.05.2020 за вих. №№ 392 та 393 (а.с.110, 113, т.1) начальник станції Берегова звернувся до директора ДП «МТП «Южний», в яких просив вирішити питання щодо здійснення оплати нарахованих залізницею на підставі актів про затримку вагонів ГУ-23а №1 та №4 плати за користування вагонами в розмірі 4768,40 грн та 5702,80 грн, а також збору за зберігання вантажу в розмірі 43918,10 грн та 44317,20 грн.
У відповіді на вищевказані листи від 26.05.2020 за вих. №№3059/01/202/20 та 3060/01/202/20 (а.с.111, 114, т.1) відповідач зазначив про необґрунтованість та недоведеність причин затримки вагонів, оскільки залізницею не було складено Акт загальної форми ф. ГУ-23 щодо засвідчення неможливості приймання вагонів вантажовласником та відсутності можливості накопичення вагонів на станції призначення. Крім цього порт наголосив на тому, що позивач належним чином не повідомив відповідача про затримку вагонів, як це передбачено Статутом залізниць України та Правилами користування вагонами і контейнерами, а відповідні обставини відповідачу стали відомі з листів начальника станції Берегова від 18.05.2020, які отримані та зареєстровані портом 19.05.2020.
В листі від 27.05.2020 №345 (а.с.115, т.1), адресованому в.о. директора ДП «МТП «Южний», начальник станції Берегова наголосив на тому, що при затримці спірних вагонів працівники залізниці діяли відповідно до п.4.2.2. Інструкції про порядок дій працівників залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення від 01.06.2015, зокрема, повідомлено представника відповідача ОСОБА_1 про затримку вагонів, яка від підпису про отримання повідомлень відмовилась. Також про дотримання залізницею порядку повідомлення представника відповідача про затримку вагонів начальник станції Берегова наголосив у листі від 05.06.2020 №434 (а.с.112, т.1).
В листі від 09.09.2020 за вих. № 5373/02/202/20 (а.с.116, т.1) відповідач наголосив на тому, що представник порту ОСОБА_1 відповідно до своїх посадових обов'язків не має повноважень на отримання повідомлень про затримку вагонів, між цим, як зазначив відповідач, протягом 2019-2020 років всі акти про затримку вагонів на станції Берегова надавались відповідальними працівниками станції на підпис виключно диспетчерам з залізничних операцій (змінним) головної диспетчерської ДП «МТП «Южний», які наділені відповідними повноваженнями. Відповідач наголосив на тому, що порушення залізницею порядку повідомлення уповноважених осіб відповідача про затримку вагонів позбавило порт можливості вжити заходів з метою недопущення затримки вагонів.
Крім цього, на підтвердження обставини неповідомлення залізницею уповноваженої особи порту про затримку вагонів відповідач надав суду: службову записку головного диспетчера порту Д.А.Лісовик від 15.05.2020 №112-14/9847 (а.с.109, т.1) на службову записку в.о. начальника ВРР-2 від 15.05.2020 №202-22/9818 (а.с.108, т.1), згідно з якою станом на 15.05.2020 у головну диспетчерську документів, що підтверджують факт затримки вагонів, які зазначені у відомостях про користування вагонами №№14051539 та 14051542, не надходило; довіреності на уповноважених осіб порту, які, згідно пояснень відповідача, мали право отримати повідомлення про затримку вагонів та про їх існування було відомо позивачу (а.с.118-121, т.1); журнал реєстрації вхідних телефонограм ДП «МТП «Южний» (а.с.122-126, т.1), яким, за позицією відповідача, підтверджується обставина здійснення направлення повідомлень залізницею через диспетчерську порту.
Також під час розгляду справи відповідач наголошував на тому, що залізницею у спірних відносинах не було дотримано вимог Інструкції про порядок дій працівників залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення, затвердженої наказом ДП «Одеська залізниця» від 15.05.2015 №120/Н (далі - Інструкція), та заявив суду клопотання про її витребування у позивача для підтвердження своїх заперечень.
Так, п.1.1. Інструкції визначено, що ця Інструкція встановлює порядок дій працівників Одеської залізниці у випадках необхідності затримки у складі поїздів завантажених вагонів усіх форм власності, порожніх власних або орендованих вагонів, або окремих груп таких вагонів, на підходах до станції призначення (далі затримка вагонів на підходах). За умовами п.6.1. Інструкції первинні документи станційної комерційної звітності повинні оформлятися працівниками станції з суворим дотриманням Правил перевезення вантажів, Інструкції з ведення станційної комерційної звітності та вимогами даної Інструкції.
Згідно з п/п 3.1.1. п.3.1. Інструкції необхідність затримки вагонів на підходах визначає начальник дирекції залізничних перевезень або особа, яка виконує його обов'язки (далі - ДН) сумісно з ДС станції призначення, враховуючи наявність, зокрема, наступних обставин: оперативну ситуацію з вивантаженням (або навантаженням) вагонів вантажовласником з урахуванням найменування вантажу та роду рухомого складу (п.п.3.1.1.1.); наявність затриманих на коліях станції призначення вагонів, які простоюють в очікуванні передачі вантажовласнику, з причин, які залежать від нього та на затримку яких оформлені акти ф. ГУ-23 (п.п.3.1.1.2.); наявність письмового повідомлення від вантажовласника про тимчасову відсутність можливості приймання на під'їзну колію вагонів, які надійшли або прямують на його адресу (п.п.3.1.1.3.).
Відповідно до п/п 3.1.2. п.3.1. Інструкції затримка вагонів на підходах оформлюється з покладанням відповідальності на вантажовласника у випадках наявності обставин, наведених у п.п.3.1.1.1. - 3.1.1.6., однак при умові обов'язкової наявності обставин, наведених у п.п.3.1.1.2. або 3.1.1.3. Інструкції. У випадку відсутності обставин, наведених у п.п.3.1.1.2. або 3.1.1.3. Інструкції, затримка оформлюється з причин, які не залежали від вантажовласника.
За змістом п/п 4.1.3. п.4.1. Інструкції для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, причетними працівниками станції у відповідності до вимог п.3 Правил складання актів, які затверджені наказом Мінтрансу України від 28.05.2020 №334, оформлюється у трьох примірниках акт ф. ГУ-23 на початок затримки вагонів на коліях станції.
Відповідно до п.п.4.2.3. п.4.2. Інструкції після прибуття вагонів на станцію призначення з перевізних документів вилучаються по два примірника оригіналів акту ф. ГУ-23, ф. ГУ-23а та Повідомлення. Правильність оформлення зазначених документів перевіряється відповідними працівниками станції, у подальшому зазначені документи враховуються при нарахуванні належних залізниці платежів. При цьому дата та час початку та закінчення затримки вагонів на підходах до станції призначення визначається за інформацією, наведеною у актах ф. ГУ-23 та ф. ГУ-23а.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За змістом ст.8 Закону України «Про залізний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
На підставі цього Статуту наказами Мінтрансу від 25.02.1999 № 113 та від 21.11.2000 №644 затверджено, зокрема, Правила користування вагонами і контейнерами (далі - Правила №113) та Правила зберігання вантажів (далі - Правила №644).
Так, пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Вантажоодержувачем (одержувач вантажу, вантажовласник), згідно положень Статуту, є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.
Згідно з п.п. 17, 18 Статуту перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями. Місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників. Замовлення на перевезення за встановленою номенклатурою вантажовласники або за їх дорученням експедиторські організації, а також морські та річкові порти подають відповідним залізницям. Замовлення складаються за встановленою формою у вагонах, а у випадках, передбачених Правилами, - і в тоннах. У разі потреби одночасно з місячним замовленням надаються плани перевезень вантажів маршрутами.
Відповідно до п. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з п.93 Статуту порти зобов'язані приймати усі вагони, що надходять для перевалки. При цьому плата за користування нараховується також за вагони, які надійшли понад узгоджені обсяги розвантаження, а також за вагони, затримані на станції і на підходах до неї в очікуванні подачі через неприйняття їх портом.
Пунктом 106 Статуту передбачено, що за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф. За незабезпечення завантаження маршруту з винної сторони стягується на користь іншої сторони, крім штрафу за невиконання плану перевезень, штраф за маршрут у розмірі трьох добових ставок плати за користування вагонами. Залізниця і відправник несуть таку ж відповідальність за недотримання зобов'язань надпланових і позапланових перевезень вантажів за заявками відправника, прийнятими залізницею, а також за надолуження невиконання плану попереднього місяця (згідно із статтею 19 цього Статуту). За невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).
Згідно з п.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження. Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови. У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
За змістом п.121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Згідно з п.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Пунктом 3 Правил №113 передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
За змістом п.4 Правил №113 відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Згідно з п.8 Правил №113 у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до п.9 Правил №113 про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
За умовами п.10 Правил №113 облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Згідно з п.12 Правил №113 загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Відповідно до п.15 Правил №113 за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Пунктом 16 Правил №113 передбачено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Згідно з п.17 Правил №113 унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за N 864/5085.
Згідно з п.8 Правил №644 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Відповідно до п.9 Правил №644 за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Згідно з п.3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Мінтрансу від 28.05.2002 №334 (далі - Правила №334) акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позиція суду
Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору про обробку вагонів з вантажами від 01.03.2013, при виконанні якого між сторонами виник спір щодо правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час затримки залізницею вагонів з вантажем відповідача, з підстав несвоєчасного вивантаження портом вагонів на станції призначення та відсутності технічної можливості накопичення вагонів.
Ці правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються також Статутом залізниць України, вищевказаними Правилами та іншим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
При розгляді даної справи та при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для покладення на відповідача матеріальної відповідальності суд має встановити обставину спричинення затримки вагонів саме з вини вантажоодержувача, яким у спірних відносинах є відповідач, а також дотримання залізницею порядку оформлення затримання вантажу відповідно до умов договору, Статуту та Правил.
Так, положеннями п.129 Статуту передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Оскільки у спірних відносинах складення комерційного акту Статутом не передбачено, а отже в цьому випадку обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності відповідача, мають бути оформлені актом загальної форми, порядок складання якого встановлюється Правилами.
Як було встановлено судом, прийняті позивачем до перевезення вагони були затримані на шляху прямування до станції призначення Берегова на підставі наказів станцій Помічна та Кропивницька, у зв'язку з неприйняттям вагонів відповідачем і несвоєчасним вивільненням ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а за фактом затримки вагонів станціями слідування складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а. Позивач вважає, що в даному випадку складення акту загальної форми ГУ-23 не передбачено, оскільки затримка вагонів мала місце саме на підходах до станції призначення, а не на станції Берегова, а тому до спірних відносин положення п.8 Правил №133 не застосовуються, а дії залізниці регулюються лише п.п.9 та 10 Правил №133.
Суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки п.9 Правил №133 передбачено, що на підставі акта про затримку вагонів ГУ-23а, що складається станцією, здійснюється облік затриманих на підходах вагонів, в той же час, акти загальної форми відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України є підставами для матеріальної відповідальності вантажоодержувача. Крім цього, оформлення актів загальної форми з покладенням, зокрема, на порт відповідальності згідно з Правилами перевезень вантажів з причин недовивантаження проти добової норми вивантаження передбачено п.7.1. укладеного між сторонами договору. Більш того, п.п. 3.1.2. Інструкції, дотримання якої є обов'язковим для працівників станції, передбачено, що затримка вагонів на підходах оформлюється з покладенням відповідальності на вантажовласника при умові обов'язкової наявності обставин, наведених, зокрема, у п.п.3.1.1.1. - наявність затриманих на коліях станції призначення вагонів, які простоюють в очікування передачі вантажовласнику з причин, що які залежать від нього та на затримку яких оформлені акти ф.ГУ-23.
Між цим суд відзначає, що наявна у справі облікова картка виконання плану перевезень вантажів, яка свідчить про невиконання з боку порту плану вивантаження, не є достатнім та належним доказом без акту загальної форми ГУ-23 для стягнення з відповідача спірних сум. Крім того, ані договором, ані Статутом та Правилами не передбачено, що облікова картка плану перевезень вантажів є підставою для нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах під час затримки вагонів на підходах з вини вантажоодержувача.
Водночас, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Отже, оскільки в матеріалах справи відсутній складений залізницею у спірних відносинах акт загальної форми ГУ-23, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для матеріальної відповідальності відповідача у виді виникнення обов'язку сплатити нараховану залізницею плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у вагонах під час затримки вагонів на підходах до станції призначення, а тому у задоволенні позовних вимог АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір за подання позову в розмірі 2102,00 грн покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 16 січня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля