про залишення позовної заяви без руху
19.01.2021 р. Справа № 914/88/21
Суддя Мороз Н. В.,
розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд», м. Львів
до відповідача 1: Обласного комунального підприємства Львівської обласної Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Європа-Контакт», м. Львів
про скасування рішення державного реєстратора
Встановив:
Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд» до відповідача 1: Обласного комунального підприємства Львівської обласної Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Європа-Контакт» про скасування рішення державного реєстратора.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Статтею 164 ГПК України, передбачено документи, що додаються до позовної заяви. Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік”, з 1 січня 2021 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 2 270,00 грн.
Відповідно за подання до суду даного позову (немайнового характеру), позивач повинен сплатити судовий збір в сумі 2 270,00 грн, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з квитанції № ТР9Е-Е1Т0-0К25-63Н6 від 13.01.2021, долученої позивачем до позовної заяви, останнім надано суду докази сплати судового збору на суму 2000, 00 грн.
Відтак, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 270,00 грн.
Крім цього, після перевірки даних інформаційної системи “Діловодство спеціалізованого суду” судом встановлено, що зарахування до спеціального фонду Державного бюджету сплаченої заявником суми судового збору не підтверджується.
Згідно п.10 ст. 174 ГПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Позивачем до позовної заяви долучено описи поштових відправлень, однак зазначені документи не можуть вважатись належними доказами відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270 документом, що підтверджує прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення є розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а саме касовий чек, розрахункова квитанція.
Пунктом 2 вказаних Правил також визначено, що: адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; поштова адреса - адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні, бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п.59 Правил). У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п.61 Правил).
Відповідно до п. 3.2.1.2 “Порядку пересилання поштових відправлень” затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006р. №211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
Таким чином, належним доказом відправлення іншій стороні копій позовної заяви та доданих до неї документів є належним чином оформлений оригінал опису вкладень в поштове відправлення та оригінал документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано до суду розрахункової квитанції, що підтверджує надання поштових послуг.
Відповідно до вимог процесуального Закону, належні та допустимі докази надіслання відповідачу у справі копій позовної заяви та доданих до неї документів мають бути подані до суду станом на момент подання заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал - Леобуд» до відповідача 1: Обласного комунального підприємства Львівської обласної Ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Європа-Контакт» про скасування рішення державного реєстратора - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.
2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.
Суддя Н.В. Мороз