ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.01.2021Справа № 910/17748/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Фізичної особи-підприємця Воробей Тетяни Олександрівни, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків
до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж», м. Київ
про стягнення 21 904,53 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Фізична особа-підприємець Воробей Тетяна Олександрівна (далі - ФОП Воробей Т.О./позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» (далі - ПрАТ «Укренергомонтаж»/відповідач) про стягнення 21 904, 53 грн, в тому числі: 20 513,00 грн - основного боргу, 664,62 грн - інфляційних втрат та 726, 91 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором на перевезення вантажу №1/2019 від 02.01.2019.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.11.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02.01.2019 між Приватним акціонерним товариством «Укренергомонтаж» (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Воробей Тетяною Олександрівною (далі - виконавець) укладено договір на перевезення вантажу №1/2019, відповідно до якого виконавець зобов'язався надати, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити належним чином надані послуги по перевезенню вантажу.
Згідно п. 2.1. договору вартість послуг в 30-км зоні відчуження визначається з обсягу фактично наданих послуг та відповідно до розцінок на перевезення пасажирів (додаток № 1), вартість інших перевезень вантажу становить суму, що погоджується з перевізником додатково (в усній чи письмовій формі) напередодні надання послуг.
Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунки між перевізником і замовником здійснюються замовником, у грошовій одиниці України - гривні, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника: за перевезення надані в 30-км зоні відчуження не пізніше 15 числа кожного місяця наступного за звітним; за інші перевезення наступного дня після виконання робіт з перевезення вантажу.
У відповідності до п. 2.3. договору підставою для оплати є оформлений належним чином акт здавання-приймання наданих послуг, складений на підставі товарно-транспортних накладних підписаних уповноваженим представником замовника.
В п. 2.4. сторони погодили, що виконавець складає акт в 2-х примірниках, підписує, затверджує печаткою та передає замовнику разом з рахунком. Замовник зобов'язаний підписати акт протягом 5 календарних днів та повернути один примірник виконавцю. В разі неповернення акта виконавцю у визначені строки, за умови відсутності вмотивованої відмови, вони вважаються узгодженими в редакції виконавця та підлягають оплаті на умовах, визначених цим договором.
Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов цього договору (п. 3.1. договору).
На виконання умов цього договору протягом січня-жовтня 2019 року позивачем надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 2 934 465,92 грн, що підтверджується актами наданих послуг, які містяться в матеріалах справи.
03.12.2019 між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість ПрАТ «Укренергомонтаж» за надані послуги з перевезення вантажу складає 825 605,00 грн.
05.12.2019 відповідачем платіжними дорученнями №9011 та №9012 частково погашено заборгованість в сумі 805 092,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 513,00 грн.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, позивач нараховує на суму боргу 3% річних у розмірі 726,91 грн та інфляційні втрати в сумі 664,62 грн за період з 05.09.2019 по 09.11.2020.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на перевезення вантажу №1/2019, відповідно до якого позивачем надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 2 934 465,92 грн, проте в порушення умов вказаного договору, останній розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20 513,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунки між перевізником і замовником здійснюються замовником, у грошовій одиниці України - гривні, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника: за перевезення надані в 30-км зоні відчуження не пізніше 15 числа кожного місяця наступного за звітним; за інші перевезення наступного дня після виконання робіт з перевезення вантажу.
При цьому, у відповідності до п. 2.3. договору підставою для оплати є оформлений належним чином акт здавання-приймання наданих послуг, складений на підставі товарно-транспортних накладних підписаних уповноваженим представником замовника.
Судом встановлено, що між сторонами підписані акти виконаних робіт та акт звірки розрахунків від 03.12.2019, проте відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, при цьому, на підтвердження зворотного останнім не надано суду будь-яких інших доказів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу у повному обсязі, суд дійшов висновку, що ПрАТ «Укренергомонтаж» порушило умови договору перевезення вантажу та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у сумі 20 513,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 726,91 грн та інфляційні втрати у сумі 664,62 грн, нараховані на суму боргу за період з 05.09.2019 по 09.11.2020.
Так, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що в останньому допущено помилку у визначенні розміру нарахувань, проте, заявлені суми інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує суми, обчислені судом.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця Воробей Тетяни Олександрівни задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» (02166, місто Київ, проспект Лісовий, будинок 39; ідентифікаційний код 16403289) на користь Фізичної особи-підприємця Воробей Тетяни Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 20 513 (двадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн 00 коп., 3% річних в сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн 62 коп. та судовий збір в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення».
Суддя В.В. Бондарчук