ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.01.2021Справа № 910/13720/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"
до відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про стягнення 31 051,53 грн.
без виклику учасників справи.
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 31 051,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав покладені на нього цивільно-правові зобов'язання в частині забезпечення збереження перевезеного вантажу.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
28.09.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 задоволено клопотання відповідача. Витребувано у позивача оригінал або належним чином засвідчену копію, із всіма додатками Договору від 27.01.2016 № 1-1-2016/006, що підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу залізничними накладними №45785458 (досилочна №45807534), 46455275, 47408885, 47055306 (досилочна №40159402), 47055348 (досилочні №32431199, 40159428, 32431272) у власність АТ «ДТЕК Західенерго».
20.10.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.
27.10.2020 від позивача надійшло пояснення щодо неможливості надання витребуваних документів, з посиланням на те, що позивач у спірних правовідносинах є вантажовідправником вантажу на адресу теплових електричних станцій, а не стороною витребуваного договору.
02.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про повторне витребування доказів від позивача.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про повторне витребування доказів через його безпідставність та необґрунтованість. Також судом приймаються до уваги пояснення, що були надані позивачем з приводу неможливості подання витребуваних документів.
Беручи до уваги запровадження карантину та особливого режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. у відпустці та на лікарняному, завершальний розгляд справи здійснювався 18.01.2021.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Між ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДИНГ» (покупець) та ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (постачальник) було укладено договір постачання №20/13-ЦУ від 20.05.2013, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця кам'яне вугілля і вугільну продукцію.
На виконання умов Договору постачання у червні-липні 2020 року позивачем залізницею було направлено вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий на адресу теплової електростанції ВП «ДТЕК Добротвірська ТЕС» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» за залізничними накладними №№ 45785458 (досилочна 45807534), 46455275, 47408885, станція призначення - Добротвір Львівської залізниці, а також направлено на адресу теплової електростанції ВП «ДТЕК Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» за залізничними накладними №№47055306 (досилочна 40159402), 47055348 (досилочні 32431199, 40159428, 32431272), станція призначення - Бурштин Львівської залізниці.
За даними накладних:
- № 45785458 загальна маса нетто у вагоні № 53485850 складає 70 000 кг;
- № 46455275 загальна маса нетто у вагоні № 55340368 складає 70 000 кг;
- № 47055306 загальна маса нетто у вагоні № 53543856 складає 68 650 кг;
- № 47055306 загальна маса нетто у вагоні № 52768728 складає 68 500 кг;
- № 47055306 загальна маса нетто у вагоні № 56170657 складає 68 550 кг;
- № 47055348 загальна маса нетто у вагоні № 52261385 складає 70 700 кг;
- № 47055348 загальна маса нетто у вагоні № 53511028 складає 68 700 кг;
- № 47055348 загальна маса нетто у вагоні № 56957483 складає 68 700 кг;
- № 47055348 загальна маса нетто у вагоні № 53524344 складає 68 800 кг;
- № 47055348 загальна маса нетто у вагоні № 53513362 складає 68 600 кг;
- № 47055348 загальна маса нетто у вагоні № 53560611 складає 68 700 кг;
- № 47055348 загальна маса нетто у вагоні № 56259955 складає 68 700 кг;
- № 47408885 загальна маса нетто у вагоні № 56286107 складає 69 000 кг.
Під час перевезення вагонів на станції Знам'янка Одеської залізниці та після прибуття вагонів на станцію Добротвір Львівської залізниці працівниками залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля в окремих вагонах, про що було складено комерційні акти за №410006/62 від 04.06.2020, за № 371009/11 від 25.06.2020, за №410006/90 від 15.07.2020, за №410006/91 від 15.07.2020, за №410006/92 від 15.07.2020, за №410006/88 від 15.07.2020, за№410006/86 від 15.07.2020, за №410006/87 від 15.07.2020,, за№410006/85 від 15.07.2020, за№410006/83 від 15.07.2020, за№410006/84 від 15.07.2020, за №410006/89 від 15.07.2020, за №371009/12 від 27.07.2020.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на суму 31 051,53 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі (ч. 3 ст. 307 Господарського кодексу України).
Так, матеріалами справи підтверджується прийняття вантажу до перевезення відповідачем від позивача (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення до станції призначення.
За приписами ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 р. (надалі - Статут залізниць України), передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
У статті 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами зважування вантажу, який перевезено згідно вищезазначених накладних, виявлено його часткову втрату у окремих вагонах, на підтвердження чого представниками залізничної станції складено відповідні комерційні акти.
Так, за даними комерційних актів:
- № 410006/62 від 04.06.2020 недостача у вагоні № 53485850 складає 900 кг;
- № 371009/11 від 25.06.2020 недостача у вагоні № 55340368 складає 1050 кг;
- № 410006/90 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 53543856 складає 2150 кг;
- № 410006/91 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 52768728 складає 1950 кг;
- № 410006/92 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 56170657 складає 2000 кг;
- № 410006/88 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 52261385 складає 2800 кг;
- № 410006/86 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 53511028 складає 2300 кг;
- № 410006/87 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 56957483 складає 2350 кг;
- № 410006/85 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 53524344 складає 2200 кг;
- № 410006/83 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 53513362 складає 2650 кг;
- № 410006/84 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 53560611 складає 2600 кг;
- № 410006/89 від 15.07.2020 недостача у вагоні № 56259955 складає 3100 кг;
- № 371009/12 від 27.07.2020 недостача у вагоні № 56286107 складає 1150 кг.
Судом встановлено, що у розділах Ґ, Д вищезазначених комерційних актів наявна інформація, з якої вбачається опис виявленого пошкодження із зазначенням кількості недостачі, зафіксовано маркування, виявлені недоліки, фактичну масу вантажу брутто, тари з ПД, нетто, розбіжність у нестачі товару, навантаження в вагоні насипом. Також зазначені відомості щодо справності вагонних ваг, на яких здійснювалося контрольне зважування, а також фактів повторного зважування.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України).
За приписами ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження фактичної вартості втраченого вантажу позивачем надано суду довідки вартості кам'яного вугілля.
За даними довідок вартості вугільної продукції:
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №45785458, складає 1 751,71 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №46455275, складає 1 584,19 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №47055306, складає 1 732,39 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №47055348, складає 1 699,61 грн. з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони вугілля кам'яного, що перевозилось у вагонах за накладною №47408885, складає 1 645,92 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до ч. 3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з п. "г" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №862/5083, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
З урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, враховуючи, норма природних втрат застосовується у розмірі 1% від маси вантажу.
Враховуючи вищенаведені обставини, судом перевірено та визнано обґрунтованим розрахунок вартості втраченого вантажу, що наданий позивачем, зокрема:
у вагоні №53485850:
70 000 кг х 1% = 700 кг (об'єм норми природної втрати);
900 кг - 700 кг = 200 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
200 кг : 1 000 кг = 0,200 т
0,200 т х 1 751,71 грн. = 350,34 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 55340368:
70 000 кг х 1% = 700 кг (об'єм норми природної втрати);
1 050 кг - 700 кг = 350 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
350 кг: 1 000 кг = 0,350 т
0,350 т х 1 584,19 грн. = 554,47 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 53543856:
68 650 кг х 1% = 686,5 кг (об'єм норми природної втрати);
2 150 кг - 686,5 кг = 1463,5 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1463,5 кг : 1 000 кг = 1,4635 т
1,4635 т х 1 732,39 грн. = 2535,35 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 52768728:
68 500 кг х 1% = 685 кг (об'єм норми природної втрати);
1 950 кг - 685 кг = 1265 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1265 кг : 1 000 кг = 1,265 т
1,265 т х 1 732,39 грн. р 2 191,47 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 56170657:
68 550 кг х 1% = 685,5 кг (об'єм норми природної втрати);
2 000 кг - 685,5 кг =1314,5 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1314,5 кг: 1 000 кг= 1,3145 т
1,3145 т х 1 732,39 грн. = 2 277,23 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 52261385:
70 700 кг х 1% = 707 кг (об'єм норми природної втрати);
2 800 кг - 707 кг = 2093 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
2093 кг: 1 000 кг = 2,093 т
2,093 т х 1 699,61 грн. = 3557,28 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 53511028:
68 700 кг х 1% = 687 кг (об'єм норми природної втрати);
2 300 кг - 687 кг = 1613 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1613 кг: 1 000 кг = 1,613 т
1,613 т х 1 699,61 грн. = 2741,47 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 56957483:
68 700 кг х 1% = 687 кг (об'єм норми природної втрати);
2 350 кг - 687 кг = 1663 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної
втрати);
1663 кг: 1 000 кг = 1,663 т
1,663 т х 1 699,61 грн. = 2826,45 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 53524344:
68 800 кг х 1% = 688 кг (об'єм норми природної втрати);
2 200 кг- 688 кг = 1512 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1 512 кг: 1 000 кг = 1,512 т
1,512 т х 1 699,61 грн. = 2569,81 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 53513362:
68 600 кг х 1% = 686 кг (об'єм норми природної втрати);
2 650 кг - 686 кг = 1964 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної
втрати);
1964 кг: 1 000 кг ,= 1,964 т
1,964 т х 1 699,61 грн. = 3338,03 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні №53560611:
68 700 кг х 1% = 687 кг (об'єм норми природної втрати);
2 600 кг - 687 кг = 1913 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1913 кг: 1 000 кг = 1,913 т
1,913 т х 1 699,61 грн. - 3251,35 грн. з ПДВ (сума вартості недостач вугілля);
у вагоні № 56259955:
68 700 кг х 1% = 687 кг (об'єм норми природної втрати);
3 100 кг - 687 кг = 2413 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
2413 кг : 1 000 кг = 2,413 т
2,413 т х 1 699,61 грн. = 4101,16 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
у вагоні № 56286107:
69 000 кг х 1% = 690 кг (об'єм норми природної втрати);
1 150 кг - 690 кг = 460 кг (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
460 кг : 1 000 кг = 0,460 т
0,460 т х 1 645,92 грн. 757,12 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля).
Таким чином, загальна сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника становить 31 051,53 грн.
Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився, завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 31 051,53 грн., та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вищезазначених вагонах сталась не з його вини відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 76, ідентифікаційний код 00178353) суму збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 31 051,53 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2021.
Суддя І.В. Приходько