ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.01.2021Справа № 910/16764/20
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Авіа»
до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
про стягнення 44 084,27 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент-Авіа» (надалі - ТОВ «Континент-Авіа») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (надалі - ДП «Завод 410 ЦА») про стягнення 44 084,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати поставленого на підставі договору купівлі-продажу (поставки) №УМТЗ-19-356/1 від 05.11.2019 товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 39 678,01 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 777,46 грн., 3% річних у розмірі 808,78 грн. та інфляційних у розмірі 820,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
01.12.2020 через канцелярію суду від ДП «Завод 410 ЦА» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги в повному обсязі з огляду на відсутність доказів прийняття відповідачем документів, що підтверджують якість, комплектність та відповідність товару вимогам підприємства - виробника, відсутність доказів проходженням товару процедури вхідного контролю.
04.12.2020 через канцелярію суду від ТОВ «Континент-Авіа» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
05.11.2019 між ДП «Завод 410 ЦА» (покупець) та ТОВ «Континент-Авіа» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу (поставки) №УМТЗ-19-356/1 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується протягом строку дії договору поставити покупцю товари, зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.1 Договору продавець повинен поставити покупцю товари, якість яких відповідає технічним умовам заводу-виробника, відповідним ГОСТам, характеристикам та вимогам державних стандартів, встановленим для цієї групи товарів.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що покупець має право здійснювати перевірку якості або кількості товару. Порядок та строки перевірки кількості та якості товару визначаються покупцем, про що він зобов'язаний письмово повідомити продавця. Якщо при прийомці або перевірці якості та кількості (комплектності) товару (в тому числі в період гарантійного строку) буде виявлена недостача, невідповідність якості або комплектності товару вимогам визначеним в документації на товар або вимогам договору, покупець складає та направляє продавцю документи про невідповідність товару щодо його кількості, асортименту, якості, комплектності.
У випадку виявлення невідповідності якості товару покупець повідомляє продавця про це факсимільним або електронним, або поштовим зв'язком протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару, із зазначенням виявлених дефектів та наданням фото-і / або відеоматеріалів. У випадку необхідності або неможливості з'ясування причин виникнення недоліків через представлені покупцем фото та відеоматеріали продавець протягом 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення покупця про невідповідність товару направляє свого представника, який проводить оцінку переданого товару та недоліків, а також виявляє їх причини виникнення, виробничий брак або неправильне транспортування. Вказаний порядок виявлення причин недоліків зберігається також коли недоліки в товарі виникли в процесі експлуатації, а також продавцем проводиться додаткова оцінка переданого товару в процесі експлуатації, для виключення вірогідності порчі товару в зв'язку некоректної роботи обладнання (виникнення механічних пошкоджень і т.д.). В результаті проведення оцінки продавцем складається та підписується обома сторонами двосторонній акт, в якому зазначається висновки та позиції продавця та покупця. Усуненню в 20-денний термін з моменту отримання повідомлення підлягають недоліки які представляють собою виробничий брак або пошкодження отримані під час вантажу продавцем товару на транспортний засіб. У випадку неможливості усунення недоліків продавець зобов'язується в той же термін замінити неякісний товар товаром належної якості (п. 2.6 Договору).
Відповідно до п. 5.5 Договору продавець здійснює поставку кожної партії товару з додаванням необхідної документації на товар (податкова накладна, видаткова накладна, паспорт (сертифікат) якості виробника на товар).
Специфікацією №1 до Договору сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, а також дійшли згоди умови оплати, а саме: 100% оплати вартості товару здійснюється протягом 30 банківських днів після поставки товару та проведення ВТК, на підставі рахунку, виставленого за заявкою покупця.
На виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 39 678,01 грн., на підтвердження чого до позову додані видаткові накладні №13/11/19 від 13.11.2019 на суму 13 226,00 грн. та №17/01/20 від 17.01.2020 на суму 26 452,01 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати переданого за Договором товару, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 39 678,01 грн.
Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (видаткові накладні №13/11/19 від 13.11.2019 та №17/01/20 від 17.01.2020) підтверджується факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 39 678,01 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Континент-Авіа» виставлено ДП «Завод 410 ЦА» рахунки фактури №05-1/1119 від 05.11.2019 та №14/01/20 від 14.01.2020.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та умов специфікації №1 до Договору, у відповідача наявне грошове зобов'язання з оплати поставленого на підставі Договору товару у розмірі 39 678,01 грн., а строк виконання такого зобов'язання настав.
Заперечення відповідача про відсутність підстав для здійснення оплати товару з огляду на не передання позивачем відповідачу обов'язкових підтверджуючих документів та відсутністю доказів проходження товаром процедури вхідного контролю не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
Умовами п. 2.5 та 2.6 Договору сторони погодили, що у випадку виявлення невідповідності товару щодо його кількості, якості, асортименту та комплектності відповідач має скласти та направити позивачу відповідні документи, при цьому, у випадку виявлення невідповідності якості товару покупець має звернутись до продавця протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.
В той же час, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів звернення до позивача щодо поставки товару, який не відповідає умовам Договору, в тому числі умовам пов'язаним з наданням паспорту (сертифікату) якості виробника на товар.
Крім того, суд зауважує, що процедуру вхідного контролю мав здійснити сам відповідач з метою виявлення невідповідності товару щодо його кількості, якості, асортименту та комплектності, у випадку чого протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару звернутись до позивача.
Таким чином, підписання уповноваженим представником відповідача видаткових накладних №13/11/19 від 13.11.2019 і №17/01/20 від 17.01.2020 та відсутність звернення відповідача до позивача з будь-якими претензіями щодо прийнятого товару свідчить про належне виконання ТОВ «Континент-Авіа» зобов'язання з передачі товару за Договором та настання у ДП «Завод 410 ЦА» зобов'язання з оплати отриманого товару.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 39 678,01 грн. за переданий на підставі Договору товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Континент-Авіа» про стягнення з ДП «Завод 410 ЦА» заборгованості у розмірі 39 678,01 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 777,46 грн., 3% річних у розмірі 808,78 грн. та інфляційних у розмірі 820,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 11.01.2020 по 26.10.2020.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахування коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.3 Договору за прострочення виконання зобов'язання за договором понад тридцять днів з винної сторони додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, судом встановлено, що він є арифметично невірним виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 3.2 вказаної постанови визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Так, позивачем не враховано, що у лютому, липені та серпні 2020 року мала місце дефляція, індекс інфляції становив менше одиниці, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру інфляційних нарахувань.
Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 2 777,46 грн., 3% річних у розмірі 806,57 грн. та інфляційні у розмірі 462,40 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ТОВ «Континент-Авіа» заборгованості у розмірі 39 678,01 грн., штрафу у розмірі 2 777,46 грн., 3% річних у розмірі 806,57 грн. та інфляційних у розмірі 462,40 грн. В задоволенні інших позовних вимог (3% річних у розмірі 2,21 грн. та інфляційні у розмірі 357,40 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Авіа» задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 94; ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Авіа» (61001, Харківська обл., м. Харків, провулок Микитинський, будинок 3, квартира 5; ідентифікаційний код 24279165) заборгованість у розмірі 39 678 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 01 коп., штраф у розмірі 2 777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 806 (вісімсот шість) грн. 57 коп., інфляційні у розмірі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 84 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий