про повернення позовної заяви
18.01.2021 справа № 908/115/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут В.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажавтоматика» (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 18, кв. 236)
до відповідача комунального підприємства «Запоріжремсервіс» (6906, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А)
про стягнення 400632,43 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажавтоматика» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з комунального підприємства «Запоріжремсервіс» 400632,43 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 справу № 908/115/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Дослідивши подану позовну заяву суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Предметом даного позову є стягнення з відповідача 400632,43 грн. заборгованості за договором № 34 від 12.12.2017 та договором № 35 від 12.12.2017 щодо оплати за надані послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій.
Отже, предмет позову становить позовні вимоги майнового характеру, які по суті є двома окремими вимогами. Фактично, в межах одного позовного матеріалу, заявником заявлено два окремих позови до відповідача, які виникли на підставі двох різних договорів.
При цьому, зі змісту позовної заяви навіть не зрозуміло розмір заборгованості окремо за кожним договором. Позивач розрахунків не наводить ані у позові, ані в окремому розрахунку. Оскільки предметом даного позову є стягнення коштів (заборгованості) за різними договорами, для вирішення спору по суті, суд повинен буде дослідити та вивчити кожний з зазначених договорів, правовідносини сторін, що виникли на їх підставі та визначити стан виконання зобов'язань за ними.
Таким чином, всупереч вимоги ст. 173 ГПК України, фактично, позивач об'єднав в одній позовній заяві два окремі позови, які не пов'язані поданими доказами. Даний факт суттєво ускладнює вирішення спору та дослідження доказів.
Позивач не навів суду пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, клопотання щодо необхідності об'єднання заявлених вимог в одне провадження позовна заява не містить.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження.
Отже має місце порушення правил об'єднання позовних вимог, позовні вимоги заявлені з різних підстав, предметом заявлених вимог є стягнення за двома окремими договорами, тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 173 та пункт 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви ТОВ «Дарвін».
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Також суд звертає увагу заявника на необхідність дотримання вимог статей 162, 164 ГПК України при повторному зверненні.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач просить стягнути з відповідача 400632,43 грн. заборгованості за договором №34 від 12.12.2017 та договором №35 від 12.12.2017 щодо оплати за надані послуги, проте, жодного розрахунку не наводить.
Також, в порушення вищевказаних вимог пунктів 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ні в позовній заяві, ні в додатках до неї не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, не наведено попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.
Позивачем в якості доказів направлення позовної заяви та додатків до неї відповідачу надано оригінали поштової накладної та опису вкладення від 31.12.2020, з яких вбачається про направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками, проте поіменного переліку додатків до позову опис вкладення не містить. У суду відсутня можливість пересвідчитися, які саме документи направлені на адресу відповідача. Також суд звертає увагу, що надана суду позовна заява взагалі не містить переліку додатків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажавтоматика» (№ б/н та б/д) до комунального підприємства «Запоріжремсервіс» і додані до неї документи повернути позивачу (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 18, кв. 236)
Додаток (позивачу): позовна заява № б/н та б/д з додатками на 46 аркушах, в тому числі оригінали: квитанції по оплаті судового збору 29.12.2020, поштова накладна та опис вкладення від 30.12.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 175, 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала підписана 18.01.2021
Суддя В.В. Левкут