Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"13" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1358/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Степанченко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Григорчук А.С. дов. №80/07.1/15292/20 від 28.12.2020;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"
до Фізичної особи - підприємця Богдана Романа Юрійовича
про стягнення 10732,80 грн
Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернулося до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Богдана Романа Юрійовича 10 732,80грн, з яких 6 364,80грн пені та 4 368,00грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору поставки №155 від 28.07.2020 в частині поставки товару.
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.632 Цивільного кодексу України, ст.193, 216 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 24.11.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 22.12.2020.
Відповідач в судове засідання 22.12.2020 не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.29).
В судовому засіданні 22.12.2020 оголошено перерву до 13.01.2021.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Ухвалу суду від 22.12.2020 отримано відповідачем 05.01.2020 (а.с.47).
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
28.07.2020 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (позивач, замовник) та Фізичною особою-підприємцем Богданом Романом Юрійовичем (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №155 (далі - договір) (а.с.6-10), за умовами якого у порядку і на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовникові 3865 - Фотографічне обладнання: цифровий фотоапарат типу Nikon Coolpix P900 Black (далі - товар), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Загальна вартість за договором становить 62 400,00грн і включає в себе вартість товару та всі інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою, завантаженням та розвантаженням товару на склад замовника (п.3.1. договору).
Строк постачання товару в повному обсязі протягом 10 робочих днів від дати підписання цього договору уповноваженими особами (п.5.1. договору). Тобто по 11.08.2020.
Згідно п.8.3. договору у разі порушення строків постачання товару постачальник на вимогу замовника виплачує пеню у розмірі 0,3% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов'язань, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Розірвання цього договору можливе за письмової згоди сторін або за рішенням суду (п.9.1. договору).
Листом №40 від 17.08.2020 відповідач повідомив про неможливість здійснити поставку товару за договором та запропонував укласти додаткову угоду про розірвання договору (а.с.12).
15.09.2020 сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору поставки №155 від 28.07.2020, згідно якої сторони керуючись п.9.1. договору дійшли згоди розірвати договір. З моменту набрання чинності цією угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються (п.2. додаткової угоди). Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення її печатками сторін (а.с. 11).
28.09.2020 позивачем надіслано відповідачу претензію №07.3-7/5-2020 про сплату пені та штрафу за договором (а.с.13-14). Претензія отримана відповідачем 01.10.2020 (а.с.15), однак залишена без відповіді та задоволення.
Вказане стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення пені та штрафу.
2. Норми права, які застосував господарський суд.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
За ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 4 статті 631 ЦК України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
3. Щодо вимоги про стягнення 6 364,80грн пені та 4 368,00грн штрафу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.
Водночас у спірних правовідносинах з боку відповідача має місце негрошове зобов'язання, оскільки відповідач мав зобов'язання перед позивачем вчинити певну дію - поставити товар, і сторони передбачили у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення постачальником виконання негрошового зобов'язання у відсотках від суми недопоставленого (непоставленого) товару за кожен день прострочення.
Як було зазначено, у п. 8.3 договору сторони погодили, що у разі порушення строків постачання товару постачальник на вимогу замовника виплачує пеню у розмірі 0,3% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов'язань, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Зважаючи на вищевикладене, вимога про стягнення 6 364,80грн пені за період з 12.08.2020 по 14.09.2020 підлягає задоволенню.
Вимогу про стягнення 7% штрафу у розмірі 4 368,00грн суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Клопотань про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач не подав.
4. Розподіл судових витрат між сторонами.
Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, судовий збір слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Богдана Романа Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м.Київ, просп.Перемоги, буд.151, ідентифікаційний код 01181765):
- 6 364,80грн пені;
- 4 368,00грн штрафу;
- 2 102,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 18.01.21
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2 - позивачу (рек. з пов.)
та на електронну пошту centre@ucrf.gov.ua
3 - 4 відповідачу за 2-ма адресами (рек. з пов.) (АДРЕСА_2)
(11509, Житомирська обл., м.Коростень, вул.Грушевського, 26, оф. 405)
та на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1
ІНФОРМАЦІЯ_2