вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.01.2021м. ДніпроСправа № 904/6007/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя", м. Дніпро
про стягнення суми боргу
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя" про стягнення заборгованості у розмірі 46 838, 15 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Підпунктом 2 пункту 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 визначені строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п. 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013).
У зв'язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування у Господарському суді Дніпропетровської області, ухвалу суду від 10.11.2020 фактично було направлено відповідачу 24.12.2020.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.11.2020 була отримана уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя" 29.12.2020.
Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 13.01.2021, останнім днем надходження якого до суду, з урахуванням нормативних строків пересилання рекомендованої поштової кореспонденції у між обласними центрами України, є 18.01.2021.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки строк для подання відповідачем відзиву на позов виходить за межі встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що у процесі розгляду справи відбулася зміна місцезнаходження відповідача з "49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 10/14, кімн. 106" на "69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Серікова Сергія, буд. 30. кімн. 90" (запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 1002241070037092616 від 30.11.2020).
Частиною 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Зміна місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя" не належить до виняткового випадку, передбаченого наведеною нормою, тому справа № 904/6007/20 підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.
15.01.2021 від позивача засобами електронного зв'язку надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що позовну заяву було направлено для розгляду в Господарський суд Дніпропетровської області, оскільки на час подання заяви, а сам станом на 03.11.2020 згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача було вказано: 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 10/14, кімн. 106.
Крім того, позивач у наданих поясненнях зазначив, що між сторонами дійсно був укладений договір № 17/2017/Т від 01.02.2017 з терміном дії до 31.01.2018. Проте, після закінчення строку дії договору між сторонами фактично продовжились відносини щодо купівлі відповідачем товару у позивача. Так, згідно з заявками відповідачу вже після закінчення строку дії договору були здійснені поставки товару, по яким утворилась заборгованість по оплаті.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з повної та своєчасної оплати вартості отриманого ним товару (індичої та курячої продукції) за договором № 17/2017/Т від 01.02.2017 з урахуванням протоколу розбіжностей до цього договору.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 17/2017/Т (далі - договір, арк. с. 8-10) із протоколом узгодження розбіжностей до нього від 01.02.2017 (арк. с. 11-13).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити товар: індичу та курячу продукцію, на умовах, передбачених цим договором.
Вартість та найменування товару зазначаються у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Згідно з пунктом 3.2 договору поставка здійснюється автомобільним транспортом постачальника та за рахунок постачальника протягом 2 днів з моменту направлення постачальнику замовлення покупця, підписаного уповноваженою посадовою особою. Кількість товару, що підлягає поставці, зазначається у заявці покупця, що надається представнику постачальника або за телефоном (факсом) щотижня, з щоденним коригуванням заявки в телефонному режимі відповідно до фактичної потреби за кожним найменуванням товару для кожної торгівельної точки.
Поставка товару здійснюється на умовах та у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року (п. 3.3 договору).
У відповідності до пункту 6.4 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 01.02.2017), постачальник зобов'язаний надати покупцеві до початку приймання товару оригінали наступних документів:
- видаткова накладна;
- товарно-транспортна накладна;
- декларація виробника;
- рахунок;
- податкова накладна в електронному вигляді.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що право власності на товар та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару.
Загальна орієнтовна сума даного договору становить 950 000 грн з урахуванням ПДВ. Остаточна сума договору визначається шляхом складання вартості продукції, вказаної в накладних, на товар, поставлений згідно з договором (п. 4.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.03.2017).
За умовами пункту 5.1 договору оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі.
Оплата за поставлений товар буде здійснюватись протягом 21 календарного дня з дня поставки товару (п. 5.2 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 01.02.2017).
Згідно з пунктами 10.5, 10.6 договору даний договір вступає в силу 01.02.2017 та діє до 31.01.2018. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийняти на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.
Всі зміни та доповнення до даного договору є його невід'ємною частиною та діють у тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (п. 10.9 договору).
Письмових доказів продовження строку дії договору після 31.01.2018 матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що впродовж терміну дії зазначеного договору ним на адресу ТОВ "ПЖК-Запоріжжя" було поставлено згідно з замовленнями партії товару, остання з яких була поставлена 23.12.2019.
Як вбачається, позивач протягом листопада-грудня 2019 року поставив відповідачу товар (індичу та курячу продукцію) на загальну суму 50 416, 33 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями наступних первинних документів:
1) видаткових накладних (арк. с. 28-34, 36, 38, 40-44, 46, 48-49, 52, 54, 56-59, 61-62, 64-66, 68):
- № 35802 від 29.11.2019 на суму 1 524, 50 грн;
- № 35803 від 29.11.2019 на суму 1 995, 51 грн;
- № 35804 від 29.11.2019 на суму 993 грн;
- № 35307 від 26.11.2019 на суму 1 231, 37 грн;
- № 35295 від 25.11.2019 на суму 2 163, 11 грн;
- № 35297 від 25.11.2019 на суму 1 788,89 грн;
- № 35298 від 25.11.2019 на суму 1 531,94 грн;
- № 34386 від 19.11.2019 на суму 1 954, 83 грн;
- № 34385 від 19.11.2019 на суму 1 871, 51 грн;
- № 33786 від 15.11.2019 на суму 2 084, 66 грн;
- № 33505 від 13.11.2019 на суму 1 119, 19 грн;
- № 33506 від 13.11.2019 на суму 2 050, 17 грн;
- № 33507 від 13.11.2019 на суму 1 797, 01 грн;
- № 36332 від 02.12.2019 на суму 631, 61 грн;
- № 36333 від 02.12.2019 на суму 843, 59 грн;
- № 36334 від 02.12.2019 на суму 2 110, 24 грн;
- № 36335 від 02.12.2019 на суму 1 808, 65 грн;
- № 36862 від 06.12.2019 на суму 1 914, 59 грн;
- № 36863 від 06.12.2019 на суму 1 239, 89 грн;
- № 37373 від 09.12.2019 на суму 1 702, 57 грн;
- № 37604 від 11.12.2019 на суму 1 768, 70 грн;
- № 37605 від 11.12.2019 на суму 1 127, 69 грн;
- № 37602 від 11.12.2019 на суму 1 569,79 грн;
- № 38524 від 17.12.2019 на суму 2 644, 91 грн;
- № 38523 від 17.12.2019 на суму 2 672, 79 грн;
- № 38844 від 20.12.2019 на суму 2 194, 41 грн;
- № 39172 від 23.12.2019 на суму 1 458, 28 грн;
- № 39173 від 23.12.2019 на суму 2 798, 16 грн;
- № 39174 від 23.12.2019 на суму 1 824, 77 грн;
2) товарно-транспортних накладних (арк. с. 35, 45, 47, 50, 55, 60, 63, 67, 69):
- № Р35298 від 25.11.2019 на суму 1 531, 94 грн;
- № Р36332 від 02.12.2019 на суму 631, 61 грн;
- № Р36333 від 02.12.2019 на суму 843, 59 грн;
- № Р36335 від 02.12.2019 на суму 1 808, 65 грн;
- № Р36863 від 06.12.2019 на суму 1 239, 89 грн;
- № Р37602 від 11.12.2019 на суму 1 569,79 грн;
- № Р38523 від 17.12.2019 на суму 2 672, 79 грн;
- № Р39173 від 23.12.2019 на суму 2 798, 16 грн;
- № Р39174 від 23.12.2019 на суму 1 824, 77 грн.
Частину товару відповідач повернув позивачу, що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи накладних на повернення на загальну суму 855, 80 грн, а саме (арк. с. 37, 39, 51):
- № 18729 від 19.11.2019 на суму 242 грн;
- № 18728 від 19.11.2019 на суму 126, 42 грн;
- № 19688 від 02.12.2019 на суму 359,13 грн;
- № 19924 від 06.12.2019 на суму 128, 25 грн.
Всі видаткові, товарно-транспортні накладні та накладні на повернення товару, перелік яких наведено вище, містять посилання на договір №17/2017/Т від 01.02.2017.
Позивач стверджує, що відповідач розрахунки за отриманий товар здійснив лише частково, у зв'язку з чим станом на 03.08.2020 у відповідача залишилась неоплаченою заборгованість у розмірі 46 838,15 грн. У підтвердження вказаної суми заборгованості позивачем до матеріалів справи надано копію підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020-03.08.2020 (арк. с. 26).
З метою досудового врегулювання спору позивачем 10.08.2020 на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу № 79 від 03.08.2020 про погашення заборгованості за договором у розмірі 46 838, 15 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги, викладеної в претензії, та наявною заборгованістю позивач звернувся до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 631 Цивільного кодексу визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до частини 1 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
За приписом частини 1 статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів продовження строку дії договору після 31.01.2018, вчиненого у письмовій формі, суд дійшов висновку, що протягом спірного періоду між сторонами існували фактичні правовідносини з поставки товару.
За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Факт прийняття протягом листопада-грудня 2019 року відповідачем, як покупцем, товару від позивача на заявлену до стягнення суму 46 838, 15 грн підтверджується матеріалами справи.
Виходячи зі змісту положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару є таким, що настав.
За твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань по оплаті вартості поставленого йому товару виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 46 838, 15 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідач заперечень проти заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 46 838, 15 грн не висунув, доказів її погашення на момент розгляду справи суду не надав. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн покладаються на відповідача.
Стосовно судових витрат відповідача на оплату послуг адвоката в сумі 5 760 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, вимогу про розподіл яких викладено в прохальній частині позовної заяви, позивачем на дату ухвалення рішення у справі не надано. А тому суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 2, 31, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 126, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя" (69063, м. Запоріжжя, вул. Серікова Сергія, буд. 30, кімн. 90; ідентифікаційний код 38461580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр" (49098, м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 36, кв. 40; ідентифікаційний код 23940728) борг у розмірі 46 838, 15 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення - 19.01.2021.
Cуддя В.І. Ярошенко