вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.01.2021м. ДніпроСправа № 904/6167/20
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Дніпро в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Зеленодольськ Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про сплату штрафу за прострочення доставки вантажу
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 124 198, 70 грн.
Ухвалою суду від 17.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
31.12.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про поважність причин пропуску ним строку для подачі відзиву та просить відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання відзиву на позов відповідач посилається простій працівників згідно з наказом регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № 342/н від 20.10.2020.
Наведені відповідачем причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву визнаються судом поважними, у зв'язку з чим він приймається до розгляду.
Від позивача до суду 11.01.2021 - засобами електронного зв'язку та 14.01.2021 - засобами поштового зв'язку надійшла відповідь на відзив.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позивач вказує на те, що відповідач доставив позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку з чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 124 198, 70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 116 Статуту залізниць України, Правила обчислення термінів доставки вантажу, статтю 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526, 610 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на пропуск позивачем 6-місячного строку, встановленого Статутом залізниць України, для пред'явлення позову до господарського суду відповідно до накладних № 47141353, 47277827, 48331995, 48367106, 48472989, 48529762, згідно з якими видача вантажу була здійснена в період 05.04.2020-25.04.2020. Тому відповідач просить застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у позові в повному обсязі.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що кінцевий термін подання позову до Залізниці з приводу порушення строків доставки вантажів згідно доданого розрахунку жовтень 2020 року - березень 2021 року. Поза межами позовної давності, згідно розрахунку знаходяться поставки за накладними № 48331995, 48414650, 48367114, 48367106, 48472989, 45555489, 48529762, досилочна відомість № 47277827, 47141353. Проте АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не мало можливості скористатися своїм правом на подання позову у визначений вище термін з огляду на таке.
Згідно з вимогами пункту 2 розділу II Закону України від 17.03.2020 № 530 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", з 19.03.2020 у АТ "ДТЕК Дніпроенерго" наказом від 18.03.2020 № 25 впроваджено алгоритм реалізації протиепідемічних заходів щодо запобігання поширення коронавірусної інфекції СОVID-19.
З 20.03.2020 у відокремлених підрозділах - теплових електричних станціях АТ "ДТЕК Дніпроенерго" з метою попередження поширення коронавірусу СОVID-19 та забезпечення стабільної роботі електростанції у цей період, згідно з наказом АТ "ДТЕК Дніпроенерго" № 26 від 19.03.2020 введений особовий режим роботи, який передбачає роботу частини персоналу у закритому (ізольованому) з цілодобовим знаходженням осіб на території станції без можливості доступу на територію станції інших працівників.
У зв'язку з внесеними змінами до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, особовий режим роботи теплових електричних станції АТ "ДТЕК Дніпроенерго" був подовжений до 11.05.2020 року відповідно до наказу АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 23.04.2020 № 40.
Адміністративний персонал станції працював у віддаленому режимі та до 11.05.2020 року (включно) не мав доступу на територію станції. Накладні, які підтверджують позовні вимоги до відповідача: №№ 48331995, 48414650, 48367114, 48367106, 48472989, 45555489, 48529762, досилочна відомість № 47277827, 47141353 весь цей час знаходилися на території відокремленого підрозділу, доступ до якої був заборонений з 20.03.2020 до 11.05.2020 (включно).
Саме ці обставини стали причиною пропуску встановленого строку позовної давності за накладними №№ 48331995, 48414650, 48367114, 48367106, 48472989, 45555489, 48529762, досилочна відомість № 47277827, 47141353 з боку АТ "ДТЕК Дніпроенерго". Тому позивач просить суд поновити Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпроенерго" строки позовної давності для звернення до суду за накладними №№ 48331995, 48414650, 48367114, 48367106, 48472989, 45555489, 48529762, досилочна відомість № 47277827, 47141353.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
25 лютого 2020 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник, відповідач) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" (для та в інтересах Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго") укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 вказаного договору).
На виконання умов даного договору в квітні-вересні 2020 року відповідачем було здійснено перевезення вантажу до станцій призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці, одержувач - ДТЕК Криворізька ТЕС.
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 45143666, 45247194, 45143716, 46293767, 46300794, 47332655, 47349899, 47672803, 47740527, 47714373, 47947320, 47972757, 48331995, 48367106, 47141353, 48367114, 47277827, 48414650, 48472989, 48529762, 45374105, 45374097, 45374113, 48866982, 45374121, 48868095, 45374311, 45374352, 48869374, 45374329, 45374337, 45374345, 48869382, 45374089, 48869499, 45374360, 48870919, 48872717, 45374295, 48872998, 45374261, 48874507, 45458254, 48878698, 48931752, 48920177, 49002991, 48996649, 49037690, 49226129, 49226137, 46286795, 49238785, 49327992, 49326333, 49923774, 49923782, 47615513, 49924079, 50001833, 50076637, 45105467, 50133636, 50353853, 45529047, 50358167, 50458504, 50442045, 50452416, 45803749, 50530195, 45804028, 50700269, 46036471, 50703081, 50722404, 50723600, 46367165, 50825546, 46365888, 50825553, 50566942, 45804028 (арк. с. 42-149).
Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних. Посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 124 198, 70 грн, розрахунок якого надано до матеріалів справи (арк. с. 41).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Положення аналогічного змісту закріплені у частині 1 статті 313 Господарського кодексу України.
Згідно із частиною 1 статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно зі статтею 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 22 Статуту передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Згідно з абзацом 1 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення (статті 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
Положеннями пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)).
Тобто, електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.
Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 865/5085, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 цих Правил, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Пунктом 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".
Згідно з пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
За змістом пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 905/64/18.
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил видачі вантажів).
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за прострочку доставки вантажу складає - 124 198, 70 грн.
Тож, оскільки факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою.
Щодо зави відповідача про застосування строку позовної давності та заяви позивача про поновлення строку позовної давності
У відповідності до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України ).
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ст. 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.
Вантажі за залізничними накладними №№ 48331995, 48367106, 47141353 (досилка до накладної № 48367114), 47277827 (досилка до накладної № 48414650), 48472989, 48529762, про порушення строків звернення до суду за якими зазначає відповідач, прибували на станцію призначення у період з 03.04.2020 по 25.04.2020. Отже, перебіг строку позовної давності, в межах якого позивач мав звернутися до суду за захистом свого права, за залізничною накладною № 48367114 розпочався з 03.04.2020 і закінчився 03.10.2020; за залізничною накладною № 48331995 розпочався з 05.04.2020 і закінчився 05.10.2020; за залізничними накладними №№ 48367106, 47141353 розпочався з 08.04.2020 і закінчився 08.10.2020; за залізничними накладними №№ 47277827, 48472989 розпочався з 17.04.2020 і закінчився 17.10.2020; за залізничною накладною № 48529762 розпочався з 25.04.2020 і закінчився 25.10.2020.
З матеріалів справи вбачається, що дану позовну заяву позивачем подано до суду 09.11.2020, про що свідчить поштовий штемпель відділення зв'язку на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду (арк. с. 180). Тобто, позивач, звернувшись до суду з даним позовом 09.11.2020, заявив вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення останнім строків доставки вантажу за залізничними накладними №№ 48331995, 48367106, 47141353 (досилка до накладної № 48367114), 47277827 (досилка до накладної № 48414650), 48472989, 48529762 поза межами шестимісячного строку позовної давності.
В пункті 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України) (п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів").
В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності позивачем вказано те, що у зв'язку з внесеними змінами до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 відповідно до наказу АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 23.04.2020 № 40 був подовжений особовий режим роботи теплових електричних станції АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до 11.05.2020 року. Адміністративний персонал станції працював у віддаленому режимі та до 11.05.2020 року (включно) не мав доступу на територію станції. Накладні, які підтверджують позовні вимоги до відповідача: №№ 48331995, 48414650, 48367114, 48367106, 48472989, 45555489, 48529762, досилочна відомість № 47277827, 47141353 весь цей час знаходилися на території відокремленого підрозділу, доступ до якої був заборонений з 20.03.2020 до 11.05.2020 (включно).
Проте, як вбачається, заборона доступу до території відокремленого підрозділу припинила свою дію фактично в межах місяця з дня настання подій, що є підставами для подання позову за накладними, про сплив позовної давності за якими вказує відповідач.
Враховуючи викладене, суд не вбачає наявності поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності за залізничними накладними 48331995, 48367106, 47141353 (досилка до накладної № 48367114), 47277827 (досилка до накладної № 48414650), 48472989, 48529762, тому позовні вимоги в частині штрафу в розмірі 8 676, 80 грн за порушення строків доставки за вказаними перевізними документами задоволенню не підлягають.
У зв'язку з цим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 115 521, 90 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 955,15 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (53860, Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольськ, пл. Енергетиків, 1; ідентифікаційний код 38024613) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 115 521, 90 грн та судовий збір у розмірі 1 955,15 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 8 676, 80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення - 18.01.2021.
Суддя В.І. Ярошенко