вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5297/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Енержі Груп", м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима М", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спрінт Енержі Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима М" про стягнення заборгованості у розмірі 95 287, 87 грн, з яких: 94 999, 76 грн - сума основного боргу, 288, 11 грн - 3 % річних.
Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Енержі Груп" залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії договору поставки брухту та відходів кольорових металів № 2619 від 18.03.2019 та належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви.
02.11.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви, подавши через канцелярію суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 10.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Підпунктом 2 пункту 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 визначені строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п. 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013).
У зв'язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування у Господарському суді Дніпропетровської області, ухвалу суду від 10.11.2020 фактично було направлено відповідачу 24.12.2020.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.11.2020 була отримана уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима М" 28.12.2020.
Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 12.01.2021, останнім днем надходження якого до суду, з урахуванням нормативних строків пересилання рекомендованої поштової кореспонденції у межах області, є 15.01.2021.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки строк для подання відповідачем відзиву на позов виходить за межі встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як новим боржником, своїх зобов'язань за договором № 4103/5903 від 30.03.2020 про переведення боргу.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
18.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансовою компанією "Бізнес-Модуль", як покупцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спринт Енержі Груп", як постачальником, укладено договір поставки металобрухту залізничним та автотранспортом № 2619 (далі - договір поставки; арк. с. 23-24), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк у власність покупця брухт та відходи чорних металів - метали чорні вторинні (далі - металобрухт), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити металобрухт в терміни і на умовах, обумовлених в цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2 договору поставки найменування, вид, одиниця виміру, кількість і ціна за одиницю металобрухту вказуються в специфікаціях, які додаються і є невідємними частинами цього договору. В специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про металобрухт, а також інші умови виникнення і виконання зобов'язань за договором.
Пунктом 3.1 договору поставки передбачено, що поставка металобрухту здійснюється постачальником залізничним або автотранспортом на умовах, зазначених у специфікаціях до даного договору.
Датою поставки металобрухту (датою переходу права власності на металобрухт від постачальника до покупця) вважається дата підписання сторонами акту приймання металів чорних (вторинних) (далі - акт приймання) та/або видаткової накладної. Усі ризики переходять від постачальника до покупця виключно з дати оформлення акту приймання у місці приймання, визначеному в п. 5.1 цього договору при усіх умовах постачання.
Постачальник надає покупцеві оригінали наступних документів, оформлених в установленому порядку: видаткову накладну, акт про походження металобрухту, сертифікат якості та посвідчення про вибухобезпеку, хімічну та радіаційну безпеку (додаток "Г" до ДСТУ 4121-2002), товарно-транспортну накладну в 4 екз. (при поставках автомобільним транспортом) (п. 3.5 договору поставки).
Згідно з пунктом 4.1 договору поставки покупець оплачує поставлений товар в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання документів, визначених п. 3.5 цього договору та на підставі акту приймання.
За взаємною згодою сторін, яка може бути виражена у специфікаціях або додаткових угодах, оформлених у вигляді додатків до даного договору, при проведенні розрахунків за договором сторонами можуть застосовуватись інші, ніж передбачені у пункті 4.1 договору, форми розрахунків, у тому числі і на умовах попередньої оплати (п. 4.2 договору поставки).
Пунктом 10.1 договору поставки визначено, що цей договір набирає чинності з його дати і діє до 31.12.2020.
Відповідно до пункту 10.5 договору поставки жодна сторона даного договору не в праві передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за цим договором без попередньої письмової згоди другої сторони.
Покупцем і постачальником до договору поставки були підписані специфікації на поставку товару: № 1 від 22.03.2019 на суму 430 870, 04 грн, № 2 від 13.08.2019 на суму 358 528, 29 грн та № 3 від 14.11.2019 на суму 717 500 грн (арк. с. 25-26).
На виконання умов договору поставки позивач у листопаді-грудні 2019 року поставив Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансовій компанії "Бізнес-Модуль" товар (металобрухт) на загальну суму 902 473 грн, що підтверджується наступними первинними документами, підписаним сторонами договору без заперечень та зауважень (арк. с. 27-34):
- накладна № 59 від 30.11.2019 на суму 427 358 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0548 від 18.11.2019 на суму 100 259 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0549 від 18.11.2019 на суму 112 831, 50 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0578 від 21.11.2019 на суму 102 559, 50 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0579 від 21.11.2019 на суму 111 708 грн;
- накладна № 54 від 02.12.2019 на суму 208 477, 50 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0595 від 02.12.2019 на суму 98 752, 50 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0596 від 02.12.2019 на суму 109 725 грн;
- накладна № 55 від 03.12.2019 на суму 71 505 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0614 від 03.12.2019 на суму 71 505 грн;
- накладна № 58 від 05.12.2019 на суму 97 282, 50 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-062 від 05.12.2019 на суму 97 282, 50 грн;
- накладна № 61 від 11.12.2019 на суму 97 850 грн;
- акт приймання металів чорних (вторинних ) № ПН-0627 від 11.12.2019 на суму 97 850 грн.
Покупець в рахунок оплати вартості отриманого товару сплатив постачальнику грошові кошти в загальній сумі 802 472, 73 грн. Факт здійснення покупцем часткових розрахунків за договором поставки підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (арк. с. 35-44): № 3467 від 27.11.2019 на суму 100 000 грн, № 3472 від 04.12.2019 на суму 50 000 грн, № 3494 від 11.12.2019 на суму 100 000 грн, № 3502 від 13.12.2019 на суму 100 000 грн, № 3499 від 15.01.2020 на суму 152 472, 73 грн, № 3507 від 21.01.2020 на суму 100 000 грн, № 3509 від 31.01.2020 на суму 90 000 грн, № 3518 від 05.02.2020 на суму 50 000 грн, № 3543 від 26.02.2020 на суму 40 000 грн, № 3560 від 04.03.2020 на суму 20 000 грн.
Тож, як зазначає позивач, враховуючи наявну станом на 01.11.2019 переплату покупця за раніше отриманий товар в сумі 0, 51 грн, несплаченою залишилась сума заборгованості покупця за договором у розмірі 99 999, 76 грн.
30.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансовою компанією "Бізнес-Модуль", як первісним боржником, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптима М", як новим боржником, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спринт Енержі Груп", як кредитором, було укладено договір про переведення боргу № 4103/5903 (далі - договір про переведення боргу), яким врегульовано відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає за договором № 2619 від 18.03.2019, укладеним між первісним боржником та кредитором (далі - основний договір).
За умовами пункту 2 договору про переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 99 999, 76 грн, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання перед кредитором.
Згідно з пунктом 3 договору про переведення боргу кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором, та, підписуючи зі своєї сторони цей договір, заявляє, що з моменту підписання цього договору, не матиме жодних майнових вимог, крім вказаних в п. 2 цього договору, до первісного боржника та нового боржника за договором № 2619 від 18.03.2019.
Пунктом 4 договору про переведення боргу передбачено, що новий боржник має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником.
Відповідно до пункту 4 договору про переведення боргу новий боржник, підписуючи цей договір, підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація (документація) за основним договором.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 521 Цивільного кодексу України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, борг за яким переводиться на нового боржника.
Згідно зі статтею 522 Цивільного кодексу України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
На виконання умов договору про переведення боргу відповідач платіжним дорученням № 178 від 07.08.2020 сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 5 000 грн, у зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима М", як нового боржника за договором поставки (основним договором) становить 94 999, 76 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем засобами електронного зв'язку було направлено відповідачу вимогу № 57 від 11.08.2020 про термінове виконання зобов'язання за договором про переведення боргу щодо оплати заборгованості за договором поставки в розмірі 94 999, 76 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
За твердженням позивача, відповідач заперечень проти вимоги кредитора не висунув, оплати боргу, визначеного умовами договору переведення боргу в строк, встановлений статтею 530 Цивільного кодексу України, не здійснив.
Тож, наявна заборгованість відповідача за договором поставки з урахуванням договору переведення боргу і стала причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли за договором поставки, з наступною заміною боржника у цьому договірному зобов'язанні.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Виходячи зі змісту умов договору поставки, строк виконання покупцем зобов'язання по оплаті за цим договором, якого набув відповідач згідно з умовами договору про переведення боргу, є таким, що настав.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі статтею 599 Цивільного України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
Факт наявності заборгованості за договором поставки підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем шляхом подання належних і допустимих доказів.
За умовами договору переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-фінансова компанія "Бізнес-Модуль", як боржник у зобов'язанні по оплаті вартості отриманого товару за договором поставки, за згодою позивача, як кредитора, була замінена відповідачем, як новим боржником, шляхом переведення на нього боргових зобов'язань за договором поставки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у семиденний строк (ч. 3 ст. 530 цивільного кодексу України) від дня пред'явлення йому позивачем вимоги не виконав зобов'язання, обумовленого договором про переведення боргу, щодо погашення залишку заборгованості за договором поставки в розмірі 94 999, 76 грн, чим порушив умови як договору поставки, так і договору про переведення боргу.
Таким чином, вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 94 999, 76 грн визнається судом обґрунтованою.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 94 999, 76 грн, просить за порушення строків виконання відповідачем зобов'язання за договором про переведення боргу стягнути з нього також 3% річних у розмірі 288, 11 грн за період прострочення з 19.08.2020 по 24.09.2020.
Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, у пункті 3 договору про переведення боргу сторони погодили, що кредитор, підписуючи зі своєї сторони цей договір, з моменту підписання цього договору не матиме жодних майнових вимог, крім вказаних в п. 2 цього договору, до первісного боржника та нового боржника за договором № 2619 від 18.03.2019, а саме - крім вимог про виконання грошового зобов'язання за основним договором у розмірі 99 999, 76 грн.
Слід зазначити, що грошове зобов'язання зі сплати процентів річних не є самостійним зобов'язанням, а є похідним грошовим зобов'язанням від основного грошового зобов'язання, в даному випадку, з погашення заборгованості за поставлений товар за договором поставки. Договір про переведення боргу за своєю правовою природою не є договором, який створює для його сторін нові права та обов'язки, а є правочином, яким оформлюється заміна сторони (боржника) у зобов'язанні.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 288, 11 грн не відповідає умовам договору про переведення боргу, тому задоволенню не підлягає.
За наведених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 94 999, 76 грн, з відмовою в частині стягнення 3% річних у розмірі 288, 11 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 095, 64 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 114, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптима М" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Сачка, буд. 17, кв. 48; ідентифікаційний код 42880952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спірит Енержі Груп" (36014, м. Полтава, пров. Рибальський, буд. 22; ідентифікаційний код 41711865) борг у розмірі 94 999, 76 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 095, 64 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 288, 11 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення - 18.01.2021.
Суддя В.І. Ярошенко