вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5907/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Комунальників, буд. 4Б, ідентифікаційний код 30501814)
до Фізичної особи-підприємця Панібрат Наталії Віталіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 1 002,66 грн. пені, 384,43 грн. інфляційних втрат, 3 063,22 грн. 20% штрафу
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 26.10.2020 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Панібрат Наталії Віталіївни заборгованості на загальну суму 19 766,41 грн., з яких:
- 15 316,10 грн. заборгованість за договором поставки;
- 1 002,66 грн. пеня за період з 26.04.2020 по 26.10.2020;
- 384,43 грн. інфляційні втрати за період з травня 2019 року по жовтень 2020 року;
- 3 063,22 грн. 20% штраф.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102,00 грн. та витрати на правову допомогу (орієнтовна сума 4 817,00 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №К29 від 15.10.2018 в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий на загальну суму 90 318,00 грн. за наступними видатковим накладним:
- №74308 від 22.03.2019 на суму 56 118,00 грн.;
- №76691 від 09.04.2019 на суму 34 200,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5907/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.12.2020 о 12:30 год.
До суду 18.11.2020 надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог у зв'язку з погашення 04.11.2020 відповідачем основного боргу у сумі 15 316,10 грн.
У судовому засіданні 03.12.2020 розгляд справи відкладено на 14.01.2021 о 12:30 год.
На електрону пошту суду 14.01.2021 надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 4 450,31 грн., з яких:
- 1 002,66 грн. пеня за період з 26.04.2020 по 26.10.2020;
- 384,43 грн. інфляційні втрати за період з травня 2019 року по жовтень 2020 року;
- 3 063,22 грн. 20% штраф.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102,00 грн. та витрати на правову допомогу сумі 3 543,67 грн.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, яка направлялася за адресою відповідача, повернута Укрпоштою до суду. Також судом розміщено 04.12.2020 на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет оголошення про призначене у даній справі судове засідання.
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2020, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 14.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
15 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Балакком" (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Панібрат Наталії Віталіївною (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №К29 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар та оплатити його вартість на умовах визначених договором.
Поставка товару за договором здійснюється партіями. Партією товару вважається товар, вказаний в одній Специфікації, що відповідає видатковій накладній (п.1.2 договору).
Право власності на поставлений постачальником товар і ризики його випадкової загибелі або пошкодження переходять до покупця з моменту прийняття ним товару (п.3.2 договору).
У відповідно до договору та на підставі рахунка-фактури, Специфікації та видаткової накладної на товар, покупець здійснює оплату за поставлений товар за договором протягом 14 календарних днів з дня отримання товару (п.4.5 договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін договору та скріплення його тексту дійсними печатками сторін і діє до 31.12.2018, але в частині виконань зобов'язань сторін за договором до повного їх виконання сторонами. Сплив терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії договору (п.8.1 договору).
Закінчення строку дії договору не звільняє сторони віл відповідальності за його порушення чи невиконання, яке мало місце під час дії договору (п.8.2 договору).
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 90 318,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені печатками:
- №74308 від 22.03.2019 на суму 56 118,00 грн.;
- №76691 від 09.04.2019 на суму 34 200,00 грн.
Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, а саме частково повернув товар та решту сплатив, проте з порушенням строків оплати, що підтверджується банківською випискою від 04.11.2020.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар згідно спірного договору позивачем нараховано 1 002,66 грн. пені, 384,43 грн. інфляційних втрат та 3 063,22 грн. 20% штрафу, що причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до п.6.3 договору у випадку порушення термінів розрахунків за отриманий товар покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.
У випадку порушення термінів розрахунків за поставлений товар, оплати партії товару більше ніж на 10 календарних днів, покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 20% суми неоплаченого вчасно товару (п.6.4 договору).
Позивач заявив до стягнення пеню у сумі 1 002,66 грн. за період з 26.04.2020 по 26.10.2020 та 20% штраф у сумі 3 063,22 грн.
Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем не взято до уваги вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, позивачем не надано доказів продовження строку для нарахування пені більш ніж встановлено ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, строк для нарахування якої закінчився 24.10.2019 (24.04.2019+6 місяців).
Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення пені у сумі у сумі 1 002,66 грн. за період з 26.04.2020 по 26.10.2020 суд відмовляє.
Позовні вимоги в частині стягнення 20% штраф у сумі 3 063,22 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 384,43 грн. інфляційні втрати за період з травня 2019 року по жовтень 2020 року.
У пункті 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 384,43 грн.
За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 3 447,65 грн., з яких: 384,43 грн. інфляційні втрати, 3 063,22 грн. 20% штрафу, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 628,42 грн. покладається на відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, слід враховувати наступне.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини другої статті 126 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами й визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані копії договору №38/19 про надання юридичної (правової) допомоги від 23.04.2019, звіту до договору №38/19 від 23.04.2019, банківської виписки, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №339, акту виконаних робіт (звіту) №13 від 24.11.2020, ордер серія СЕ №1001690 від 15.06.2020.
В уточненій позовній заяві позивач просить суд стягнути витрати на правову допомогу у сумі 3 543,67 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 2 745,28 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" до Фізичної особи-підприємця Панібрат Наталії Віталіївни про стягнення 1 002,66 грн. пені, 384,43 грн. інфляційних втрат, 3 063,22 грн. 20% штрафу задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Панібрат Наталії Віталіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Комунальників, буд. 4Б, ідентифікаційний код 30501814) 384,43 грн. інфляційних втрат, 3 063,22 грн. 20% штрафу, 1 628,42 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 745,28 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 19.01.2021.
Суддя Е.М. Бондарєв