19.01.2021 м.Дніпро Справа № 908/679/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
судді-доповідача Іванова О.Г.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Мелітопольської міської ради Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020, повний текст якого підписаний 30.10.2020 (суддя - Горохов І.С., м. Запоріжжя) у справі № 908/679/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Ладюкова Сергія Федоровича, АДРЕСА_1
до Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Семенівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області, 72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, вул. Першотравнева, 57
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69000, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Формат 2020", 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Сопіна, 137,
про часткове визнання протиправним та скасування рішення
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020 у справі №908/679/20 позовні вимоги задоволено.
Визнано противоправним та скасовано п. п. 2 п. 1 рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області № 2/15 від 18.11.2019 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону та території м. Мелітополя" в частині виставлення на земельні торги земельної ділянки площею 0,24 га, кадастровий номер 2310700000:01:002:0129, розташованої по вул. Ломоносова, 331/3 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦЗП 03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Стягнуто з Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь Фізичної особи-підприємця Ладюкова Сергія Федоровича судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Мелітопольська міська рада Запорізької області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим документам, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Одночасно апелянтом подано клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний господарський суд встановив наступне.
За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалене 20.10.2020, а повний текст складено 30.10.2020, отже, строк на апеляційне оскарження, визначений законодавством, сплив 19.11.2020. Скаржником апеляційна скарга подана з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - 31.12.2020 (згідно штемпелю відділення поштового зв"язку на конверті), тобто зі спливом одного місяця та 12 днів.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження в апеляційному порядку рішення місцевого суду, скаржник зазначає, що судовий розгляд відбувся без представника Мелітопольської міської ради, повний текст рішення відповідачем отримано 04.11.2020, що підтверджує копією конверту в якому воно надійшло; з урахуванням карантинних обмежень у Мелітопольській міській раді запроваджена позмінна робота працівників та робота працівників в режимі онлайн; фактично на опрацювання паперові матеріали справи для їх вивчення виконавцем надійшли 12.11.2020; в подальшому, проект апеляційної скарги з обґрунтуванням необхідності звернення з апеляційною скаргою передано 18.11.2020 керівнику управління правового забезпечення виконавчого комітету міської ради; 20.11.2020 отримано узгодження апеляційної скарги з профільним заступником міського голови; 23.11.2020 підготовлено проект розпорядження міського голови для виділення коштів на оплату судового збору, яке прийнято до реєстрації 26.11.2020; 04.12.2020 оплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги; таким чином, вважає, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду зумовлений дією карантинних обмежень, введених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, що за приписами п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України надає можливість апелянту на поновлення процесуальних строків.
Однак, судом вказані обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, на які посилається скаржник, лише частково приймаються до уваги, як поважні, з огляду на таке.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Пелевін проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року, суд постановив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
У справі "Мушта проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року, суд постановив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року) .
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Отже, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строк подання апеляційної скарги і є тим обмеженням доступу до суду, що забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності. У разі відсутності поважних причин та правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження такі обмеження правомірно застосовуються судом.
Слід зауважити, що апелянтом доведено отримання рішення суду 04.11.2020, що надавало йому право оскаржити його в апеляційному порядку до 24.11.2020, крім того, надано докази позмінної роботи працівників міської ради під час дії карантинних обмежень, докази узгодження оплати судового збору за подачу апеляційної скарги 26.11.2020 та його оплату 04.12.2020. Отже, підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги до 04.12.2020 є поважними та доведені належними та допустимими доказами. В той же час, апеляційну скаргу подано скаржником 31.12.2020 (згідно поштового штемпелю на конверті). При цьому пропуск строку на подачу апеляційної скарги з 04.12.2020 по 31.12.2020, тобто з пропуском ще 22 днів, Мелітопольська міська рада не пояснює жодним чином, відповідних доводів та доказів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не містить, тобто вказані дії носять суто суб'єктивний характер, тому не можуть бути визнані поважними.
В свою чергу, органи місцевого самоврядування, як і державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку.
Зважаючи на приписи статті 74 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.
Таким чином, скаржником не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій у період з 04.12.2020 по 31.12.2020. Таким чином, відповідна можливість залежала виключно від волевиявлення скаржника (мала суб'єктивний характер).
Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстави, вказані скаржником, на поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження лише частково є поважними, в своє чергу, пропуск строку подачі апеляційної скарги з 04.12.2020 по 31.12.2020 не обґрунтований, отже, не є поважним.
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, а підстави, вказані нею в заяві визнані апеляційним господарським судом неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою та вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки: подати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.
Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
З метою зазначення всіх недоліків скарги, суд апеляційної інстанції також зауважує, що апелянтом в порушення приписів ч.2 ст.91 ГПК України докази направлення апеляційної скарги учасникам провадження надані в ксерокопіях не засвідчених жодним чином.
Керуючись статтями 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.10.2020 у справі №908/679/20 залишити без руху.
Мелітопольській міській раді Запорізької області надати Центральному апеляційному господарському суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску (пропуску строку з 04.12.2020 по 31.12.2020), а також належним чином засвідчені копії доказів направлення скарги учасникам процесу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов