17.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3299/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороз В.Ф. (доповідач)
суддів: Чередка А.Є., Білецької Л.М.
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 (суддя Ніколенко М.О.)
у справі №904/5290/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 222 881,28 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 222 881,28 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 222 881,28 грн.
Обґрунтовуючи вказане рішення господарський суд зазначив, що внаслідок накладення арешту на спірні вагони вони не були в розпорядженні відповідача, а тому неможливість своєчасного повернення таких вагонів позивачу у встановлений термін відбулося не з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", з огляду на що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подано апеляційну скаргу, згідно якої останнє просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 у справі №904/3299/20 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що випадки звільнення вантажовласника від нарахування плати за користування вагонами передбачені п. 16 Правил користування вагонами. Цей перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Таким чином, нарахування плати за користування вагонами, що були передані у встановленому порядку на під'їзну колію відповідача і до теперішнього часу не повернуті залізниці є правомірним та здійснюються відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, Статуту залізниць України та договору укладеному між сторонами у справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 у справі №904/3299/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 03.12.2020.
Відповідач згідно відзиву заперечує проти апеляційної скарги та вважає, що з моменту арешту вагонів вони вибули з користування відповідача, що відповідно до постанови ВС від 04.06.2019 у справі №911/2804/16 є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.
Позивачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката по справі №904/3299/20, згідно якого зазначає, що дана справа не може бути визнана справою значної складності, оскільки як зазначив сам відповідач, господарським судом вже розглянуто значну кількість аналогічних справи між цими ж сторонами, у яких було відмовлено в задоволенні позовних вимог. У зв'язку із даними обставинами, витрачений адвокатом час для вивчення документів та підготовку відзиву на апеляційну скаргу не може бути значним, оскільки цей шаблон відзиву використовується для підготовки відзивів по всім справами тільки з незначними правками. Про універсальність шаблону свідчить і той факт, що у відзиві на апеляційну скаргу жодного разу не зазначено ціну позову, яка у різних справах може відрізнятись. Крім того участь одного адвоката у всіх справах свідчить про обізнаність останнього з обставинами щодо спірних правовідносин, що впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Таким чином витрати на вивчення та правовий аналіз апеляційних скарг, підготовка та подання відзиву у сумі 3 000,00 грн. є неспівмірними із складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг. Неспівмірними є і витрати у розмірі 17 000,00 грн. на супроводження справи у Центрального апеляційному господарському суді. Окрім того позивач зазначає про недоведеність цін на правничу допомогу на 2020 рік, оскільки додаток 1 до договору не може бути первісною редакцією, оскільки договір між сторонами про надання правничої допомоги було укладено ще у 2017 році.
Представник відповідача не з'явився 17.12.2020 в судове засідання. Був повідомлений про час розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці №ПР/М-17-2/1-651/НЮдч (далі - договір).
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього догфовору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає:
- до станції Кривий Ріг-Головний: у парній горловині через стрілку №54. Межею під'їзної колії є вхідний сигнал "ЧС" станції Кривий Ріг-Головний;
- до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку № 49. Межею під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38м від вістря стрілки № 49 в напрямку стрілки № 51.
- до станції Новоблочна: стрілкою № 11 до головної колії № ІІІ станції. Межами є: зі сторони станції Новобункерна Власника - вхідний свіфтлофор "Нн", що знаходиться на 11 км ПК6 перегону Новобункерна - Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна Власника - вхідний сигнал "НВ", що знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовідправна-Новоблочна.
Під'їзна колія обслуговується локомотивами Власника колії (п. 1 договору).
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 875 800 погонних метрів (п. 2 договору).
У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 0 кв.м (п. 3 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Технічний стан колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" та технічний стан пристроїв має забезпечувати мінімально допустиму швидкість руху составів з локомотивами Залізниці у голові 45 км/год по перегонам і прямих напрямках стрілочних переводів та 25 км/год по бокових станційних коліях і бокових напрямках стрілочних переводів. При невиконанні вимог щодо утримання технічного стану колійного господарства ПАТ "АрселорМттал Кривий Ріг" залізниця залишає за собою право на припинення надання послуг з подачі вагонів на під'їзну колію локомотивом залізниці (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів на під'їзну колію здійснюється за інтервалами:
- на станцію Східна - Прийомовідправна - 2,0 години;
- на станцію Промислова - 1,0 година;
- на станцію Новобункерна - 4,0 години.
Пунктом 6 договору встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- вагони з вугільним концентратом , вапняком, коксом в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу власника колії у розборних составах зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східна - Прийомовідправна власника колії через станцію Новоблочна (пост 10 км) або за узгодженням по прямому маршруту;
- вагони металобрухтом, порожні цистерни для перевезення бензолу і смоли кам'яновугільної окремими передачами зі станції Кривий Ріг на одну із колій станції Промислова Власника колії;
- вагони з аглорудою окремими составами зі станції Кривий Ріг- Головний на одну з колій станції Східно-Прийомовідправна власника колії або на одну із колій станції Новобункерна через станцію Новоблочна та парк Вхідний;
- порожні вагони окремими составами зі станції Кривий Ріг-головний на одну з колій станції Східно-Прийомовідправна Власника колії по прямому маршруту або станцію Новобункерна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Власника колії.
Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на приймально-відправних коліях №№ 1-10, 14 станції Східна - Прийомовідправна; на коліях №№ 1-11 станції Промислова та на коліях №№ 1-14 станції Новобункерна Власника колії.
Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник власника колії в письмовому вигляді повідомляє прийомоздавальника вантажу та багажу залізниці з врученням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Пунктом 12 договору встановлено, що середній час перебування вагонів на під'їзній колії 68,0 години. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У разі виявлення у сформованому та пред'явленому до перевезення составі комерційної несправності або технічного пошкодження вагона з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" плата за користування вагонами продовжується на усі пред'явлені до здачі вагони на час усунення несправностей без відчеплення, або на час проведення маневрової роботи по відчепленню вагона з несправностями.
У відповідності до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу, збирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними в Тарифному керівництві №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 17 листопада 2017 року до 16 листопада 2022 року включно (п. 19 договору).
Як вбачається з матеріалів справи в липні 2019 року за залізничними накладними №№ 39609482, 43114735, 43092360, 33984741, 43110873, 33988882, 43103142, 50458066, 47609227, 47617725, 47593595, 47590229, 47609284, 47568340, 47590195, 47590187 на адресу відповідача на станцію призначення Кривий Ріг прибули навантажені вагони №№65282485, 65335804, 65384315, 65731531, 65951238, 66793134. 67703736, 67916437, 60046265, 63223069, 63676910, 63692503, 63849483, 67169045, 67662577, 67675835.
Факт подавання та забирання з під'їзної колії вищевказаних вагонів підтверджується актами загальної форми ф.ГУ-45 (пам'ятка про подавання вагонів) № 697 від 07.07.2019 та № 706 від 10.07.2019.
За весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажоодержувача станцією Кривий Ріг - Головний позивачем було нараховано плату за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 10049175, 10049173, 10049174, 03049163 в розмірі 222881,28 грн.
Відомості плати за користування вагонами працівниками ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було підписано із запереченнями: “ПАТ “АМКР” відмовляє в сплаті плати за користування вагонами, так як спірні вагони прибували на підприємство з ознаками підроблених номерних знаків та, згідно ухвали суду № 210/3931/19, знаходяться під арештом”.
У зв'язку з наявністю у відомостях плати за користування вагонами зауважень відповідача, вказані кошти не були стягнуті з особового рахунку ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", що і стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що спірні вагони №№65282485, 65335804, 65384315, 65731531, 65951238, 66793134. 67703736, 67916437, 60046265, 63223069, 63676910, 63692503, 63849483, 67169045, 67662577, 67675835 за ухвалою слідчого судді від 12.07.2019 визнано речовими доказами з подальшим накладенням арешту на вказане майно із визначенням місця його зберігання території ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, отже останній був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 КПК України; матеріали справи не містять доказів фактичного користування відповідачем зазначеними вагонами, незважаючи на перебування спірних вагонів на території відповідача, а також доказів його вини в затримці вагонів, що позбавляє позивача права для нарахування заявленої до стягнення плати за користування вагонами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами нараховується відповідно до ст.ст. 119, 125 Статуту, п.п. 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1996.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та Актів загальної форми ГУ-23.
Згідно п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера). (п. 5 Правил).
Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Таким чином, обов'язковою умовою для нарахування плати за користування вагонами за певний час є наявність вини вантажовласника у такій затримці.
Разом з тим до матеріалів справи надано постанову Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання речовими доказами від 10.07.2019, якою постановлено вилучити напіввагони з ознаками зміни лакофарбовою покриття номерів №67916437, №65384315, №65335804, №65951238, №65282485, №67703736, №65731531, №66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів №63692503, №67675835, №67662577, №63676910, №63849483, №60046265, №63223069, №67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту визнано речовими доказами. Речові докази напіввагони з ознаками зміни лакофарбовою покриття номерів №67916437, №65384315, №65335804, №65951238, №65282485, №67703736, №65731531, №66793134 зі сміттям та напіввагонів з ознаками зміни лакофарбового покриття номерів №63692503, №67675835, №67662577, №63676910, №63849483, №60046265, №63223069, №67169045, в яких міститься вантаж у вигляді металобрухту постановлено зберігати на території ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг. вулиця Криворіжсталі,1 до вирішення питання про накладення арешту на дане майно суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.19 по справі №210/3931/19, задоволено клопотання слідчого судді СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Голубниченко В.В. про накладення арешту на майно, накладено арешт на напіввагон №63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ “БАЛКЕР” та напіввагон №65731531 без вантажу, напіввагонів №№66793134, №67916437, №67703736, №65951238, №65335804, №65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ “МЕТАЛИКА”, напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ “МЕТАЛИКА”: №60046265, №63692503, №67169045, №67675835, №63676910, №67662577, № 63849483. Місцем зберігання арештованого майна визначено місце збереження напіввагонів №№63223069, в якому міститься майно, що належить ТОВ “БАЛКЕР” та №65731531 без вантажу, напіввагонів №:№66793134, №67916437, №67703736, №65951238, №65335804, №65384315, № 65282485 з ознаками підробки номерних знаків, без вантажу ТОВ “МЕТАЛИКА”, напіввагонів з ознаками підробки номерних знаків з вантажем, який належить ТОВ “МЕТАЛИКА”: №60046265, №63692503, №67169045, №67675835, №63676910, № 67662577 , №63849483 - на території ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі,1. Позивач не заперечував щодо задоволення клопотання про накладення арешту на спірні вагони.
Відповідно до ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Як зазначено вище, на майно (спірні вагони) накладено арешт і визначено місцем зберігання арештованого майна територію ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі,1.
В порядку вимог ст. 220 КПК України, відповідач звернувся з до слідчого з клопотанням №УД/1 - 147/19 від 16.12.19 про надіслання на адресу АТ “Укрзалізниця” офіційного листа з вимогою припинити нарахування сплати та звернення до суду з клопотанням про зміну місця зберігання вагонів, на яких накладено арешт.
Постановою слідчого управління Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про часткову відмову в задоволенні клопотання від 19.12.2019, постановлено направити на адресу “Криворізької дирекції залізничних перевезень” структурного підрозділу "Придніпровська залізниця" регіональної філії АТ "Українська залізниця" лист із повідомленням про накладення арешту на 16 вагонів (напіввагонів) ухвалою слідчого судді в якому роз'яснити суть такого заходу забезпечення кримінального провадження в іншій частині клопотання відмовити.
19.12.2019 слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області направлено на адресу позивача лист №2/3645-ДТ. У листі зазначено, що ухвалою слідчого судді від 12.07.2019, тимчасово позбавлено права відчуження, розпорядження та/або користування майном (спірними вагонами).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у зв'язку із визнанням спірних вагонів речовими доказами та подальшим накладенням арешту на вказане майно із визначенням місця його зберігання на території ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, останній був позбавлений права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном, що прямо встановлено нормою статті 170 КПК України.
Враховуючи, що відповідач був тимчасово позбавлений права відчуження, розпорядження та/або користування майном (спірними вагонами), колегія зазначає, що господарський суд дійшов правильного висновку, що вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 222 881,28 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо доводів апелянта, про встановлений перелік випадків, про звільнення вантажовласника від нарахування плати за користування вагонами, який передбачений Правилами користування вагонами колегія зазначає, що в даному випадку наявні інші правовідносини, а саме зберігання речових доказів в кримінальному провадженні, та вказані правовідносини регулюються саме нормами КПК України, а не підзаконними нормативними актами в сфері залізничних перевезень.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не навів вмотивованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.
Щодо клопотання відповідача про покладення на позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. колегія зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Отже необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
На підтвердження понесених витрат відповідачем в матеріали справи надано Договір №01/11/17-3317 про правове обслуговування підприємства від 06.11.2017, укладений з Адвокатським об'єднанням "Фінекс", з детальним описом наданих послуг, додаткових угод до цього договору, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю адвоката Бобиль В.В., описом робіт (наданих послуг) в порядку ч. 3 ст. 126 ГПК України, виконаних на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в рамках виконання договору № 01/11/17-3317 від 06.11.2017 та надання правової допомоги по справі № 904/3299/20 вартістю в 20 000,00 грн., складеним Адвокатським об'єднанням "Фінекс".
Разом з тим позивачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката по справі №904/3299/20, оскільки дана справа не є справою значної складності, оскільки як зазначив сам відповідач, господарським судом вже розглянуто значну кількість аналогічних справи між цими ж сторонами, у яких було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Участь одного адвоката у всіх справах свідчить про обізнаність останнього з обставинами щодо спірних правовідносин, що впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. У зв'язку із зазначеним, витрачений адвокатом час для вивчення документів та підготовку відзиву на апеляційну скаргу не може бути значним, оскільки шаблон відзиву використовується для підготовки відзивів по всім справами тільки з незначними правками. Таким чином витрати на вивчення та правовий аналіз апеляційних скарг, підготовка та подання відзиву у сумі 3 000,00 грн. є неспівмірними із складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг. Неспівмірними є і витрати у розмірі 17 000,00 грн. на супроводження справи у Центрального апеляційному господарському суді. Окрім того позивач зазначає про недоведеність цін на правничу допомогу на 2020 рік, оскільки додаток 1 до договору не може бути первісною редакцією, оскільки договір між сторонами про надання правничої допомоги було укладено ще у 2017 році.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не тільки з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Розглянувши подані докази щодо понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи наявність заперечень позивача щодо таких витрат, колегія зазначає, що справа №904/3299/20 є в повній мірі типовою та не складною (не містить окремих нетипових обставин). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області справу від 23.06.2020 справу визнано малозначною, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Окрім того як зазначає сам відповідач господарським судом Дніпропетровської області розглянуто дев'ять аналогічних даній справ, в яких правова позиція відповідача найшла підтримку та в яких судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог. З урахуванням наведеного, вивчення та здійснення правового аналізу, а також підготовка відзиву на апеляційну скаргу не представляла складності та затратності часу.
З огляду на викладене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, надаючи оцінку наведеному відповідачем розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, колегія суддів, вбачає підстави для часткового задоволення поданого клопотання та вважає, обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
В судовому засіданні 17.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Разом з тим у зв'язку з перебуванням суді Білецької Л.М. у відпустці, повний текст постанови складено та підписано 19.01.2021.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 у справі №904/5290/19 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 у справі №904/5290/19 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.01.2021
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Л.М.Білецька