вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2021 р. Справа№ 910/126/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 13.01.2021,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2020
у справі №910/126/20 (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича; Кам'янської міської ради Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/126/20 визнано грошові вимоги приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" в розмірі 59 585,41 грн.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Києва від 05.10.2020 у справі №910/126/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні кредиторських вимог.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не звернуто уваги, що законом прямо і конкретно встановлено, що грошове зобов'язання боржника перед приватним виконавцем з оплати основної винагороди виникає тільки у зв'язку з фактичним виконанням рішення, і тільки пропорційно фактично стягнутої суми. Жодної норми, яка встановлює обов'язок боржника сплатити основну винагороду приватному виконавцю до фактичного виконання рішення, або в сумі понад встановленого відсотка від фактичного виконання, або в сумі згідно з постановою про стягнення основної винагороди - не існує.
11.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Шевцова І.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що боржником не додано доказів оскарження постанови приватного виконавця від 02.09.2019 ВП №59935778 про стягнення основної винагороди у встановленому законом порядку, які могли б свідчити про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Враховуючи, що вищевказана постанова приватного виконавця є виконавчим документом, яка набрала чинності 02.09.2019 та не була оскаржена боржником, а також той факт, що основна винагорода приватного виконавця була сплачена частково у розмірі 248 228,71 грн, судом правомірно визнані грошові вимоги приватного виконавця до боржника на суму 59 585, 41 грн.
У судове засіданні 13.01.2021 представники учасників справи не з'явились.
Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копії відповідної ухвали суду.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку за можливе здійснювати розгляд скарги без участі представників учасників справи, що не з'явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвали суду першої інстанції залишити без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцов Ігор Вікторович, Кам'янська міська рада Дніпропетровської області звернулися до суду зі спільною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Київ Інвест Девелопмент Груп", визнано грошові вимоги Кам'янської міської ради Дніпропетровської області до боржника на суму 4 059 490, 84 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, закрито провадження у справі в частині вимог приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. на суму 59 585, 41 грн, вирішено інші процесуальні питання.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 (судді: Поляков Б.М., Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/126/20 в частині закриття провадження у справі залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/126/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 06.08.2020 касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 в частині закриття провадження за вимогами приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича в розмірі 59 585, 41 грн у справі №910/126/20 скасовано. Справу №910/126/20 в частині розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича з грошовими вимогами на суму 59 585, 41 грн. передано для розгляду в іншому складі суду у зазначеній частині до Господарського суду міста Києва.
За результатами останього перегляду суд першої інстанції здійснював розгляд справи №910/126/20 в частині розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича з грошовими вимогами на суму 59 585, 41 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 по справі №904/1877/19 позовні вимоги керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради в особі Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у загальному розмірі 3 078 141,24 грн. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" на користь держави в особі Кам'янської міської ради безпідставно збережені кошти орендної плати в розмірі 3 078 141,24 грн за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
30.08.2019 на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Дніпропетровської області видано наказ у справі №904/1877/19 про його примусове виконання .
У подальшому Кам'янська міська рада Дніпропетровської області звернулася із заявою до приватного виконавця Шевцова І.В. про відкриття виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 02.09.2019 відкрито виконавче провадження №59935778 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 №904/1877/19.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 02.09.2019 ВП №59935778 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" основну винагороду приватного виконавця у розмірі 307 814,12 грн, вказано, що постанова про стягнення з боржника основної винагороди є виконавчим документом, строк пред'явлення якого до виконання становить три роки. Зазначено, що постанова набирає чинності 02.09.2019, а також може бути оскаржена у строк та у порядку, встановленому законодавством.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 02.09.2019 ВП №59935778 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" витрати на проведення виконавчих дій у сумі 131,00 грн.
Розпорядженням №59935778 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. грошові кошти у розмірі 2 730 715,81 грн, що надійшли 02.09.2019 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 №904/1877/19, перераховано наступним чином: 248 228,71 грн основної винагороди приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В., 2 482 287,10 грн - на користь Кам'янської міської ради в рахунок часткового виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області №904/1877/19 від 06.08.2019 та 200,00 грн - реєстрація в автоматизованій системі виконавчого провадження та витрати виконавчого провадження.
Зарахування основної винагороди приватного виконавця Шевцова І.В. у виконавчому провадженні №59935778 підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2019 №637 на суму 248 228,71 грн.
02.09.2019 Кам'янська міська рада Дніпропетровської області звернулася до приватного виконавця Шевцова І.В. із заявою про повернення виконавчого документа - наказу господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 № 904/1877/19.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 02.09.2019 ВП №59935778 виконавчий документ (наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/1877/19 від 30.08.2019) повернуто стягувачу - Кам'янскій міській раді Дніпропетровської області.
Заявлені вимоги приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. у розмірі 59 585,41 грн є частиною нестягнутої основної винагороди приватного виконавця та виникли на підставі постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 02.09.2019 на загальну суму 307 814,12 грн під час примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/1877/19 від 30.08.2019 в рамках виконавчого провадження №59935778.
Визнаючи грошові вимоги приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича в розмірі 59 585,41 грн у справі №910/126/20, суд першої інстанції мотивував оскаржуване рішення тим, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 02.09.2019 у виконавчому провадженні №59935778 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" основної винагороди у розмірі 307 814,12 грн є виконавчим документом, який набрав чинності 02.09.2019 та не був оскаржений боржником, а також той факт, що основна винагорода приватного виконавця була сплачена частково у розмірі 248 228,71 грн, судом визнані грошові вимоги приватного виконавця Шевцова І.В. до боржника у розмірі 59 585,41 грн.
Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що державні виконавці, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Частиною 7 статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" унормовано, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до пункту 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, до яких у тому числі відносяться постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відтак, законодавцем визначено правовий статус постанови приватного виконавця про втягнення основної винагороди як виконавчого документа, яким визначено грошове зобов'язання боржника перед приватним виконавцем за наслідком прийняття такої постанови. Стягнення за такою постановою є триваючою у часі процедурою, що здійснюється паралельно з виконанням приватним виконавцем судового рішення про стягнення грошової суми на користь стягувача, яка допускає поетапне виконання судового рішення та пропорційне задоволення вимог приватного виконавця щодо основної винагороди; завершується процедура виконання судового рішення стягненням залишку основної винагороди на користь приватного виконавця, загальна сума якої була визначена приватним виконавцем на момент винесення постанови про порушення виконавчого провадження та визначення розміру основної винагороди приватного виконавця.
Отже, грошове зобов'язання зі сплати основної винагороди приватному виконавцю виникає з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та визначення розміру основної винагороди у такому виконавчому провадженні відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" і Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", якщо постанова про визначення розміру основної винагороди не скасована в судовому порядку.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що заявлені вимоги приватного виконавця не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і свідчать про наявність спору про право, а тому не підлягають визнанню.
Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Доводи скаржника відносно того, що сума винагороди приватному виконавцю нарахована з порушенням вимог закону не приймаються судом до уваги в даному випадку, оскільки боржником не надано доказів оскарження у встановленому законом порядку вищевказаної постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 02.09.2019 ВП № 59935778 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" основної винагороди у розмірі 307 814,12 грн, вказана постанова приватного виконавця є виконавчим документом, який боржником не оскаржено та який підтверджує безпірність заявлених вимог до боржника.
З огляду на вищевказане, беручи до уваги встановлені обставини, підтверджені належними доказами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 02.09.2019 у виконавчому провадженні №59935778 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" основної винагороди у розмірі 307 814,12 грн є виконавчим документом, який набрав чинності 02.09.2019 та не був оскаржений боржником, а також той факт, що основна винагорода приватного виконавця була сплачена частково у розмірі 248 228,71 грн, судом першої інстанції правомірно визнані грошові вимоги приватного виконавця Шевцова І.В. до боржника у розмірі 59 585,41 грн.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, та залишення без змін оскаржуваної ухвали.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/126/20 залишити без змін.
Матеріали справи №910/126/20 направити до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст виготовлено 18.01.2021.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко