Апеляційне провадження № 11сс/818/103/21 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа № 643/20507/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
13 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №120202204700005072 від 08.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року задоволено клопотання слідчого ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №120202204700005072 від 08.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України.
Згідно ухвали щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань» (№ 27) терміном на 60 діб з моменту затримання, а саме: з моменту фактичного затримання - з 15-30 години 23.12.2020 до 15-30 години 20.02.2021 та визначено суму застави у розмірі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок) гривень, у разі внесення якої визначено покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просить зазначену ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначив, що обраний запобіжний захід є занадто суворим та не відповідає суспільній небезпеці кримінального правопорушення, що скоїв ОСОБА_7 . Підозрюваний визнав свою провину, щиро розкаявся у скоєному. Судом не взято до уваги, що підозрюваний має постійне місце реєстрації та мешкання в м. Харкові, працював вантажником на ринку та проходив стажування у супермаркеті «Рост», з метою подальшого працевлаштування. За місцем мешкання він проживає разом з дружиною ОСОБА_9 та двома малолітнім дітьми, яких утримує, що свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваного. Адвокат вважає, що ні прокурором, ні слідчим не було доведено реальну можливість настання ризиків, зазначених в клопотанні, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить застосувати більш м'який запобіжний захід, який повністю забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, а також беручи до уваги положення ст. 401 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності підозрюваного та прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, враховуючи вимоги, зазначені в ч. 4 ст. 401 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Московського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №120202204700005072 від 08.12.2020, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
23 грудня 2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України..
23 грудня слідчий відділу поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, а також зазначав про наявність у підозрюваного не знятих і не погашених у встановленому законодавством України порядку судимостей, враховуючи, що останній раз він судимий 04 березня 2020 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік. Тому, слідчий вважав, що є підстави вважати що у підозрюваного ОСОБА_7 можуть виникнути передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України спроби: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_7 раніше засуджений за корисливий злочин, вчинив новий корисливий злочин під час випробувального терміну, має судимості не знята та не погашені в установленому законом порядку, вчинив нетяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років і не має стійких соціальних зв'язків за місцем мешкання та законних джерел отримання заробітку; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не працевлаштований, законного джерела доходу не має, у зв'язку з чим, існують достатні підстави вважати, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність, враховуючи, що він судимий 04 березня 2020 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, систематичність вчинення злочинів та можливість вчинити інші кримінальні правопорушення. Враховуючи вищевикладене, слідчий вважав, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігти вищезазначеним ризикам.
Задовольняючи клопотання слідчого та обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в розмірі 42040 грн., слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, яка підтверджена зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду та вважав доведеними наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Суд врахував особу підозрюваного, який має середню спеціальну освіту, одружений, не працює, раніше судимий: 16.08.1996 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 229-6 КК України (УРСР від 28.12.1960) до 2 років позбавлення волі, звільнений 26.06.1997 за амністією, 14.04.1998 Московським районним судом м. Харкова за ст. 94 КК України (УРСР від 28.12.1960) до 13 років позбавлення волі, звільнений 02.10.2010 по відбуттю строку покарання, 10.05.2012 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307 КК до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 04.02.2016 по відбуттю строку покарання, 04.03.2020 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, що, на думку слідчого судді, свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід не дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи вчинення підозрюваним нетяжкого кримінального правопорушення, наявність у нього судимостей та невідбутого покарання за Вироком Київського районного суду міста Харкова від 04 березня 2020 року, а також беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим за скоєння кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, суд дійшов висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується висновками суду першої інстанції, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та існування ризиків передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, є ймовірність ризику того, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, а беручи до уваги його відомості про минулі судимості, а також те, що даний злочин підозрюваний скоїв під час невідбутого покарання за Вироком Київського районного суду міста Харкова від 04.03.2020, за відсутності у підозрюваного законного джерела доходу, також є можливим настання ризику вчинення іншого злочину.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду та ризик вчинити інший злочин, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Рішення слідчого судді цілком узгоджується з вимогами, передбаченими п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, а порядок розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України. Фактичні обставини справи свідчать про схильність підозрюваного до вчинення злочинів, особливо злочинів проти власності, враховуючи, що він раніше неодноразово судимий за тяжкі та особливо тяжкі злочини та вчинив інкримінований йому злочин під час невідбутого покарання за Вироком Київського районного суду міста Харкова від 04.03.2020. Проте, на шлях виправлення та перевиховування не став, належних висновків для себе не зробив та знов вчинив корисливий злочин, за який кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. А тому, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки відомості, що є наявними в матеріалах судового провадження спростовують апеляційні доводи про недоведеність настання вказаних в клопотанні слідчого ризиків. З огляду на можливе покарання за вчинені підозрюваним злочини, ймовірний ризик переховування від органів досудового розслідування або суду. З огляду на те, що підозрюваний останнім часом не мав стабільного заробітку і враховуючи його схильність до корисливих злочинів, не виключається ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими слідчий обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
Твердження в апеляційній скарзі захисника щодо наявності у підозрюваного постійного місця мешкання, дружини з двом дітьми, як критерія міцних соціальних зв'язків, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки, ці обставини існували на час вчинення правопорушення, згідно підозри, але не стали стримуючими факторами для підозрюваного від утримання його від противоправних дій.
Доводи апеляційної скарги щодо визнання своєї провини підозрюваним при наявності встановлених ризиків не є підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки в цьому випадку запобігти вказаним ризикам може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів погоджується зі слушністю висновків суду першої інстанції щодо існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 171 КПК України, оскільки застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних прав та обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді