Апеляційне провадження № 11сс/818/1830/20 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа № 639/5289/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : оскарження повідомлення про підозру
11 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2020 року, якою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року у кримінальному провадженні №42018221080000182 від 22.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2020 року залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року у кримінальному провадженні №42018221080000182 від 22.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких вони просили визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2020 року та скасувати зазначену ухвалу і постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу підозрюваного ОСОБА_8 про скасування повідомлення про підозру від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №42018221080000182 від 22.06.2018 та зобов'язати компетентну посадову особу Харківської місцевої прокуратури №2 у кримінальному провадженні №42018221080000182 від 22.06.2018 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про оголошення підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_8 посилається на необґрунтованість підозри, у зв'язку з тим, що в її основу покладені докази, що є недопустимими. Вважає, що в основу покладені твердження слідчого про те, що ОСОБА_8 був засновником ТОВ «КЕДР-2014» на 99% та вступив в злочинну змову з директором КП «Харківжилбуд», що вважає безпідставними припущеннями, оскільки директором вказаного товариства є ОСОБА_9 , з часткою в уставному фонді 51,5%, а ОСОБА_8 має 48,5% , що вказує на безпідставність та необґрунтованість повідомленої підозри. Також вказав, що в повідомленні про підозру відсутня правова кваліфікація дій ОСОБА_10 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 191 КК України та не зазначено, яким чином зловживаючи своїм службовим становищем, вони привласнили та розтратили кошти, не зазначено форми умислу, мотивів злочину та ознак, за якими ОСОБА_8 віднесено до категорії службових осіб відповідно до займаної ним посади і його службових обов'язків. Крім того підозрюваний ОСОБА_8 посилається на невідповідність вимогам закону обрання органу досудового розслідування саме СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, оскільки адреса, за якою здійснює свою діяльність КП «Харківжилбуд» знаходиться на території Основ'янського району.Вищевказані обставини вважає такими, що свідчать про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри. Також зазначив, що судом під час судового розгляду не були допитані перелічені свідки, не був оголошений зміст протоколів допиту свідків та не досліджені і оголошені висновки перелічених експерти, що також, на думку підозрюваного, свідчить про необґрунтованість підозри.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_7 обґрунтовує свою апеляційну скаргу аналогічними висновками и також вважає необґрунтованою підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42018221080000182 від 22.06.2018 за тих самих підстав.
Заслухавши суддю доповідача, захисника підозрюваного, який підтримав апеляційні скарги і просив їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
25 серпня 2020 року захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України, в якій посилався на необґрунтованість та незаконність повідомленої підозри, з підстав невірної кваліфікації дій підозрюваного та недопустимості доказів, взятих за її основу, у зв'язку з чимпросив скасувати вказані повідомлення про підозру від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України, виключивши відповідні відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_8 з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Залишаючи без задоволення скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , слідчий суддя вважав повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року законним і мотивував таке рішення тим,що захисником при зверненні з даною скаргою не наведено достатніх даних, які б викликали сумнів щодо законності повідомлення про підозру та про зміну про підозру ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, так як вважав, що слідчим дотримано вимоги ст. ст. 278, 279 КПК України Як вбачається із повідомлення про підозру від 17.07.2019 року, в ній вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, слідчий суддя зазначив, що питання допустимості доказів належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а твердження захисника щодо порушення вимог ст. 218 КПК України не відповідають дійсності, оскільки згідно вимог ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо. Враховуючи, що постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_11 від 05.12.2018 року визначено підслідність кримінального провадження №42018221080000182 від 22.06.2018 року за Новобаварським ВП ГУНП в Харківській області, оскільки КП «Харківжилбуд» фактично розташоване та здійснює свою діяльність на території Новобаварського району м. Харкова, за адресою: м. Харків, вул. Греківська, буд. 9, слідчий суддя вважав, що під час досудового розслідування не були порушені вимоги ст. 218 КПК України та Новобаварський ВП ГУНП в Харківській області є органом який здійснює досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню.
Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі та із роз'ясненням її прав та обов'язків.
Окрім того, під повідомленням про підозру також можна розуміти кримінальне процесуальне рішення слідчого, прокурора, яке приймається в обов'язковому порядку у випадках затримання особи за підозрою в учиненні кримінального правопорушення або наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення в письмовій формі й тягне за собою набуття особою, щодо якої воно прийняте, процесуального статусу підозрюваного.
Згідно п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та повинно відповідати зазначеним в ній вимогам.
Обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов'язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.
Вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку.
Вручається письмове повідомлення про підозру, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор у відповідності до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України, зобов'язані виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу.
Частина 5 статті 9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Дотримуючись та застосовуючи таку практику ЄСПЛ, колегія суддів дійшла висновку, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_8 підозри від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 191 КК України, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається із повідомлення про підозру від 17.07.2019 року та повідомлення про зміну підозри від 13.01.2020 року в них вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, внаслідок чого підозра може бути змінена. Процедура повідомлення ОСОБА_8 про підозру виконана слідчим відповідно до вимогчинного законодавства.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_8 та його захисника, якими вони обґрунтовують необхідність задоволення їх апеляційних скарг, а саме щодо необґрунтованості підозри, ґрунтуються на відомостях, які стосуються оцінки доказів, отриманих під час досудового розслідування, з точки зору їх процесуальної допустимості та належності або достатності. З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з такими доводами, оскільки з процесуальної точки зору необґрунтованість підозри не може підмінюватись питаннями обґрунтованості обвинувачення. Вказані питання щодо оцінки доказів, зібраних сторонами у разі, якщо прокурор та слідчий дійдуть переконання про необхідність складання обвинувального акту, підлягають процесуальному розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 318-378 КПК України.
Отже, на цьому етапі досудового розслідування колегія суддів позбавлена процесуальної можливості вирішити зазначені питання, виходячи зі змісту доводів наданих апеляційних скарг.
Доводи апеляційних скарг підозрюваного та його захисника з приводу визнання недопустимим доказів, на яких ґрунтується підозра, є передчасними. Підозра є процесуальним рішенням, яке складається і повідомляється слідчим чи прокурором з урахуванням обставин, які автор вважає встановленими. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, внаслідок чого підозра може бути змінена в будь-який спосіб. Оцінка доказів стосовно їх допустимості на цьому етапі досудового розслідування судом не вирішується. Вказані питання повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, в разі направлення обвинувального акту прокурором, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Відповідно до статті 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів будуть перевірятися, оцінюватися в ході судового розгляду і не дає підстав для скасування підозри.
Під час апеляційного розгляду прокурор повідомив, що на даний час обвинувальний акт від 09.11.2020 року у кримінальному провадженні №42018221080000182 від 22.06.2018 р. за підозрою ОСОБА_8 передана до суду та призначена до розгляду на 02.02.2021 р. на 14 годину.
Отже, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновків ухвали слідчого судді, щодо відмови у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки вони є обґрунтованими та вмотивованими і відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2020 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111,135, 138, 277, 278, 279, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження підозрюваним ОСОБА_8 та його захисником - адвокатом ОСОБА_7 поважними та поновити їм строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2020 року.
Апеляційні скарги ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 серпня 2020 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, але в частині поновлення строку на апеляційне оскарження може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді