Провадження № 33/803/164/21 Справа № 185/681/20 Суддя у 1-й інстанції - Мицак М. С. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
15 січня 2021 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Коваленко В.Д., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та скасування постанови суду та закриття справи про адміністративне правопорушення. Вважає, що ним було пропущено строк на апеляційне оскарження з поважних причин та підлягає поновленню, остільки він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, який відбувся за його відсутністю. Також вказує, що деякий час був відсутній за місцем свого проживання і не знав про результати розгляду справи, а про постанову дізнався випадково, при відвідування сервісного центру поліції. Окрім того, звертає увагу, що не отримував копію постанови, тоді як, з апеляційною скаргою звертався не він, а адвокат, який до апеляційної скарги передбачених законом доказів щодо наявності у нього повноважень на подання апеляційної скарги не надавав.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 289, 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Перевіркою матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування справи про адміністративне правопорушення відносно нього, остільки особисто приймав участь у судових засіданнях 11 та 30 березня 2020 року. В подальшому від ОСОБА_1 на електронну адресу суду надходили клопотання про перенесення розгляду справи з посиланням на встановлені карантином обмеження, а також із погіршенням стану здоров'я, без надання документів на підтвердження його хвороби.
17 квітня 2020 року копію оскаржуваної постанови було направлено ОСОБА_1 за адресою мешкання, вказаною ним в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, копію постанови ОСОБА_1 отримав 27 квітня 2020 року, що підтверджується особистим підписом в розписці.
Між тим, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічними апеляційними скаргами 13 травня 2020 року та 02 листопада 2020 року та 07 грудня 2020 року, в яких просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
Однак, постановами Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року, від 16 листопада 2020 року та 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 вже тричі було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2020 року, та апеляційні скарги були йому повернуті.
Але, ОСОБА_1 05 січня 2021 року повторно, поза межами 10-денного строку оскарження судового рішення, визначеного ст. 294 КУпАП, знову направив до суду апеляційну скаргу, в якій, також просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, та зазначаючи аналогічні доводи щодо поважності, на його думку, причин пропуску строку.
Між тим, повторний апеляційний перегляд аналогічних вимог чинним КУпАП не передбачено.
Слід також відзначити, що положеннями Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року та п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов пороти України» від 03.04.2008, визначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який в свою чергу визначає, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового його вирішення.
На переконання апеляційного суду ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість для отримання інформації щодо стану розгляду справи щодо нього та прийнятого судового рішення та у визначений ст. 294 КУпАП строк, подати апеляційну скаргу.
З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2020 року задоволенню не підлягає, з тих підстав, що воно вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, і за його результатом судом прийнято рішення, яке набрало законної сили.
Отже, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови не має, і тому апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу.
Копію постанови, оригінал апеляційної скарги з доданими матеріалами невідкладно направити особі, яка їх подала.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Д. Коваленко