Провадження № 33/4820/15/21
Справа № 682/1118/20 Головуюча в 1-й інстанції Маршал І. М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М.
16 січня 2021 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Жилюка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2020 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп.
За постановою суду, 16.05.2020 року о 21 годині 40 хв., гр. ОСОБА_1 в м. Славута Хмельницької області, по вулиці Чкалова, під час керування автомобілем Hyundai SantaFe, державний номер НОМЕР_1 , на пропозицію поліцейських, в присутності двох свідків, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки його належним чином не було повідомлено про розгляд справи, через що він не мав можливості надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання про допит свідків, користуватись правовою допомогою. Стверджує, що не по його вині у протоколі вказана невірна адреса його місця проживання, оскільки при складанні протоколу він пояснював працівнику поліції, що за вказаною адресою він проживає тимчасово, а його постійне місце проживання с. Череваха Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Зазначає, що від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я не відмовлявся, а поліцейський, який склав протокол такий огляд йому не пропонував. Копія складеного протоколу ОСОБА_1 вручена не була, посвідчення водія не вилучалось, від керування автомобілем ОСОБА_1 відсторонений не був. А тому, уважає, що наявні усі підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Жилюка О.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, апеляційна скарга відхиленню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , постанову ним отримано лише 07.08.2020 року в канцелярії суду, а тому він не зміг своєчасно підготувати і подати апеляційну скаргу з поважних та незалежних від нього причин, а тому цей строк ОСОБА_1 слід поновити.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався.
Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, при викладених у постанові обставинах.
Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 237653 від 16 травня 2020 року вбачається, що 16.05.2020 року о 21 год. 40 хв., в м. Славута, по вул. Чкалова, ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai SantaFe, державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків (а.с.1).
З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слідує, що вони були очевидцями того, як поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», а також у медичному закладі, на що, останній, відмовився (а.с. 2,3).
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису видно, що ОСОБА_1 , у вказаний у протоколі день та час, був зупинений працівниками поліції, оскільки в автомобілі не світилася права фара. Під час розмови, у працівника поліції виникла підозра про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння. Проте, від проходження огляду, на місці зупинки та в медичному закладі, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, ОСОБА_1 відмовляється, що було чітко відображено на відеозаписі.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Твердження сторони захисту про те, що суд незаконно розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 , чим порушено його право на захист, є безпідставними, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення вказана дата, час розгляду справи, назва суду, його адреса, під якою у протоколі наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення його з місцем та часом розгляду справи. Розгляд справи було відкладено, а з часу фіксації правопорушення у нього було достатньо часу для повідомлення суду адреси за якою необхідно направляти судові повістки, підготовки до свого захисту та забезпечення права на справедливий судовий розгляд у розумні строки з його участю, проте останній до суду не з'явився. А тому, немає підстав вважати, що було порушено право, останнього, на захист, зокрема, на безпосередню участь в судовому засіданні та на правову допомогу.
Окрім того, в процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 , як апелянту, та його захиснику, надано право давати пояснення, заявляти клопотання, брати безпосередню участь у судому засіданні, користуватися правовою допомогою, збирати і подавати суду докази на підтвердження своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої права в апеляційній інстанції він реалізовував, скориставшись правовою допомогою. Його захист здійснював захисник Жилюк О.В., під час судового засідання, який давав пояснення та докази на підтвердження доводів апеляційної скарги, виконував інші дії відповідно до укладеної із ОСОБА_1 угоди, а тому право на участь в судовому засіданні та на захист його інтересів поновлено в апеляційній інстанції.
Твердження апеляційної скарги про не відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем не впливає на доведеність його вини у вчиненні цього правопорушення, оскільки підтверджується сукупністю досліджених місцевим та апеляційним судом доказів.
Посилання сторони захисту на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Невизнання ним своєї провини в скоєнні цього адміністративного правопорушення, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи.
Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі правопорушника, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2020 року.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М.Кулеша