Провадження № 11-кп/4820/234/21 Головуюча в 1-й інстанції ОСОБА_1
Справа № 682/1165/20 Доповідач ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.115 КК України
про залишення апеляційних скарг без руху
18 січня 2021 року м. Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року,
Вироком Шепетівського міськрайонного суду від 10 грудня 2020 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання визначено рахувати з 10 грудня 2020 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 12 лютого 2020 року по 09 грудня 2020 року включно.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 5733 (п'ять тисяч сімсот тридцять три) гривні та у відшкодування моральної шкоди 600000 (шістсот тисяч) гривень.
Скасовано, накладений ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2020 року, арешт майна.
Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений та його захисник подали апеляційні скарги, при перевірці яких на відповідність вимог ст.ст.392, 393, 395, 396, 399 КПК України, приходжу до висновку про необхідність залишення їх без руху, так як їх вимоги не ґрунтуються на нормах чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до положень п.4 ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка її подає, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення. Виходячи з положень даної норми закону, вимоги, які наведені в апеляційній скарзі щодо неправильності судового рішення, повинні бути обґрунтованими та відповідати повноваженням судової інстанції за наслідками їх розгляду.
Проте, як вбачається зі змісту апеляційних скарг, вказані вимоги кримінального процесуального закону апелянтами не дотримані.
Зокрема, в апеляційній скарзі, серед іншого, захисник просить оскаржуваний вирок скасувати, та ухвалити новий вирок.
Однак, така позиція апелянта не узгоджується з чинним кримінальним процесуальним законом та суперечить повноваженням суду апеляційної інстанції за наслідками судового розгляду матеріалів кримінального провадження.
Так, апеляційний суд, у відповідності до положень ч.1 ст.417 КПК України, за результатами апеляційного розгляду приймає рішення у формі вироку або ухвали.
Рішення у формі вироку, суд апеляційної інстанції може ухвалити виключно у випадках визначених в ст.420 КПК України, зокрема, у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідністю застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; та у зв'язку із неправильним звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
При цьому слід враховувати, що, відповідно до ч.1 ст.421 КПК, винесення рішення у суді апеляційної інстанції, яким погіршується становище обвинуваченого, можливе лише у випадку подання апеляційної скарги прокурором, потерпілим чи його представником. Погіршення становища означає, зокрема, застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасування неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшення сум, які підлягають стягненню.
В той же час, жодної з підстав вказаного переліку апелянтом не наведено. Тобто, обґрунтування такої вимоги, як скасування вироку та ухвалення нового вироку, в апеляційній скарзі відсутня. Більше того, така вимога не є можливою й з огляду на сам процесуальний статус сторони захисту. Аналогічна позиція міститься у рішенні Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі за №754/2764/17.
Є суперечливими та неконкретними і вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 , зміст яких зводиться до прийняття рішення (без зазначення якого саме), та підстав його ухвалення. Відсутні в апеляційній скарзі обвинуваченого і доводи з відповідним обґрунтуванням.
З урахуванням наведеного, у поданих апеляційних скаргах, обвинуваченому та його захиснику необхідно привести свої вимоги у відповідність із нормами діючого кримінального процесуального законодавства, з урахуванням того, які рішення (форми рішень) та на яких правових підставах суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами їх розгляду (положення ст.407 КПК України), дотриматись обов'язку (для захисника) щодо подачі копій апеляційних скарг у кількості, необхідних для їх надіслання сторонам кримінального провадження.
Особі, яка подала апеляційну скаргу, належить роз'яснити, що виправлення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, які стосуються її змісту, має бути здійснено шляхом подачі особою нової апеляційної скарги. При цьому нова апеляційна скарга повинна відповідати усім вимогам, зазначеним у ст.396 КПК України (правовий висновок Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі за №756/9044/16-к).
У випадку не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 396, 398, 399 КПК України,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року, залишити без руху.
Надати апелянтам строк для усунення недоліків апеляційних скарг протягом 5 (п'яти) днів з дня одержання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду ОСОБА_2