Справа № 686/13942/15-ц
Провадження № 22-ц/4820/63/21
14 січня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Журбіцького В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2020 року (суддя Козак О.В.) за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,
У червні 2020 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі АТ «УкрСиббанк») звернулось до суду із заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заяву мотивовано тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2017 року та постановою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом в розмірі 9 481,13 доларів США, пеню 11 716,30 грн. та судовий збір 2108,70 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено.
Виконавчий лист по справі стягувачем було отримано 12 червня 2020 року, тоді як строк його пред'явлення до виконання сплив 30 травня 2020 року. Вважає, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа пропущено з поважних причин, оскільки 18.03.2019 року та 17.04.2019 року АТ «УкрСиббанк» звертався до Хмельницького міськрайонного суду з заявами про видачу виконавчих листів, проте виконавчі листи стягувачу не направлялися.
Посилаючись на наведене, банк просив поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі №686/13942/15-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у сумі 9481,13 доларів США, пеню 11716,30 грн. та судові витрати 2108,70 грн. щодо боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2020 року у задоволенні заяви АТ «УкрСиббанк» відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що банком не доведено наявність поважних причин для поновлення строку для пред'явлення вказаних листів до виконання.
В апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належну правову оцінку наданих банком доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання. Вважає, що матеріалами справи підтверджується, що банком здійснювалися всі необхідні дії щодо отримання виконавчого документа, разом з тим, саме той факт, що судом було не зареєстровано заяви банку про видачу виконавчих листів не може свідчити, що строк стягувачем пропущено без поважних причин.
Представник апелянта АТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Інші учасники по справі теж в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом в розмірі 9 481,13 доларів США, пеню 11 716,30 грн. та судовий збір 2108,70 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2017 року вказане рішення залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 01 серпня 2019 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2017 року залишено без змін.
На виконання вказаного рішення Хмельницьким міськрайонним судом 12 червня 2020 року видано виконавчий лист, з зазначенням строку пред'явлення до виконання до 30 травня 2020 року.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").
Частиною 1 статті 433 ЦПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, АТ «УкрСиббанк» мало пред'явити виконавчі листи до виконання протягом трьох років з наступного дня після набранням судовим рішенням законної сили, тобто до 30 травня 2020 року.
За змістом зазначених статей закону строк пред'явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.
Приписами ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження поважності причини пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання стягувач посилався на те, що в березні та квітні 2019 року звертався до Хмельницького міськрайонного суду з заявами про видачу виконавчих листів, надавши копії рекомендованих повідомлень із яких вбачається, що представником суду першої інстанції такі поштові відправлення було отримано 21.03.2019 року та 19.04.2019 року (а.с.58-62).
Однак, із переліку інформації яку надано Хмельницьким міськрайонним судом з Автоматизованої системи документообігу щодо документів, які надходили до суду за період 19 квітня 2019 року - 20 квітня 2019 року, таке поштове відправлення від «УкрСиббанку» взагалі не зареєстровано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи з заявою за якою видано виконавчий лист, стягувач звернувся 02 червня 2020 року (відмітка на поштовому відправлені), строк пред'явлення виконавчого листа спливав 30 травня 2020 року, при цьому 30 та 31 травня 2020 року були вихідними днями, тобто строк пропуску строку є зовсім незначним.
Вищезазначені обставини в сукупності дають підстави колегії суддів для висновку щодо поважності причини пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, на зазначене уваги не звернув, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви АТ «УкрСиббанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2020 року скасувати.
Заяву Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі №686/13942/15-ц за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме щодо стягнення заборгованості у сумі 9481,13 доларів США, 11 716,3 грн. пені та 2108,70 грн. з ОСОБА_1
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 18 січня 2021 року.
Судді: Т.О. Янчук
А.В. Купельський
О.І. Ярмолюк