Кіровоградської області
"30" квітня 2010 р. № 02-07/23
Суддя господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М., розглянувши заяву боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
про порушення справи про банкрутство, -
Відповідно ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути:
- грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна;
- безспірними;
- не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку;
- сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Зі змісту заяви боржника і доданих до неї документів вбачається, що вимоги кредиторів до боржника сукупно становлять 223 448, 77 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” № 1646-VI від 20.10.2009 року, що набрав чинності з 04.11.2009 року, встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 1 квітня 2010 року - 884 гривні.
Мінімальний розмір безспірних вимог кредитора до боржника, наявність яких є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, складає 884,00х300 = 265 200,00 грн.
Вимоги кредиторів станом на дату звернення боржника до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство складають 223 448, 77 грн.
При цьому заява боржника не містить відомостей та посилання на відповідні документальні докази щодо складових частин кредиторської заборгованості.
Крім того, постанови про відкриття ВДВС Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі виконавчого провадження від 21.11.2007 року та від 31.01.2010 року свідчать про стягнення кредиторської заборгованості на користь ТОВ “Стиль Парнас” та ОСОБА_2 з ОСОБА_1. Тобто, у цих документах відсутнє посилання на боржника - ОСОБА_1, що має статус фізичної особи - підприємця.
Довідки реєструючих органів, на підтвердження факту відсутності майна боржника, та довідки банківських установ про закриття рахунку та арешту коштів, датовані 2008 та 2009 роками.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.
Тому на підставі ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1, 62 ГПК України у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство має бути відмовлено.
Сплачене боржником при подані заяви до суду державне мито в сумі 85, 00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню заявнику на підставі ст. 47 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93, п. 13 Постанови Кабінету міністрів України від 21.12.2005 року № 1258.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 6, 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1, 47, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. У прийнятті заяви боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство відмовити.
2. Заяву і додані до неї документи надіслати боржнику.
3. Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 із Державного бюджету 85,00 грн. державного мита, сплаченого квитанцією № 38 від 09.09.2009 року та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених квитанцією № 39 від 09.09.2009 року (вказані квитанції повертаються боржнику разом із заявою та доданими до неї документами).
Довідки видати.
Суддя