Кіровоградської області
28.04.10 Справа № 16/135
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді
Коротченко Л.С., розглянувши скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 б/н від 19.02.10 р. на дії органу державної виконавчої служби у справі № 16/135
за позовом: Прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави, в особі Новоукраїнської міської ради, м. Новоукраїнка Кіровоградської області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Новоукраїнка Кіровоградської області
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,
представники сторін:
від боржника - ОСОБА_3, довіреність № 614371 від 02.07.08 р.,
від стягувача - участі не брав;
від ВДВС ГУЮ - Мохна С.О., довіреність № 18-2450-4 від 26.11.09 р.;
Встановив:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.02.09 р. позовні вимоги задоволено повністю, приватного підприємця ОСОБА_2 зобов'язано повернути Новоукраїнській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2248 га, що розташована в м. Новоукраїнка шляхом звільнення від перебування на ній рухомого майна, яке належить відповідачу (вугілля, автотранспорту та іншого рухомого майна) та демонтажу за рахунок відповідача об'єкта малої архітектурної форми і огорожі.
24.04.09 р. на виконання даного рішення господарським судом Кіровоградської області видано відповідний наказ.
19.02.10 р. до господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга боржника у справі, приватного підприємця ОСОБА_2, на дії органу державної виконавчої служби, згідно якої скаржник просить:
- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Кіровоградській області, які було вчинено 17.02.10 р. щодо звільнення заявником земельної ділянки за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Вокзальна, 20;
- зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Кіровоградській області закрити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 24.04.09 р. № 16/135.
Подану до суду скаргу боржник обґрунтував тим, що в супереч вимог ч. 3 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" боржник не був повідомлений про відновлення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Кіровоградської області у справі № 16135, оскільки боржнику не було вручено копію відповідної постанови.
Крім того, боржник у скарзі стверджує про те, що 17.02.10 р. суб'єктом оскарження було здійснено спробу змусити боржника без відповідного рішення суду, звільнити земельну ділянку по вул. Вокзальна, 20. За наслідками вказаних дій, як вказує боржник, було зірвано замки з воріт огорожі та надано вантажні автомобілі по перевезенню майна боржника.
Оскільки в рішенні господарського суду адресою, за якою знаходиться земельна ділянка, що підлягає звільненню боржником, зазначено вул. Вокзальна, 1, а фактично належне боржникові майно знаходиться по вул. Вокзальній, 20 в м. Олександрія, боржник вважає дії ВДВС по зміні рішення суду самоправними.
В судовому засіданні представник боржника підтримав подану боржником скаргу лише в частині визнання незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Кіровоградській області (далі - підрозділ), які було вчинено 17.02.10 р. щодо звільнення заявником земельної ділянки за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Вокзальна, 20; уточнив при цьому які саме дії, тобто дії по виїзду органу ДВС за вказаною адресою та заявленням вимоги про звільнення боржником самовільно зайнятої ним земельної ділянки.
В іншій частині скарги представник заявника скаргу не підтримав.
Дослідивши матеріали справи, надані органом ВДВС копію виконавчого провадження, в частині дій, що відбувались 17.02.2010 р., заслухавши доводи представників скаржника, органу ВДВС, письмові пояснення стягувача, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги боржника, враховуючи наступне.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 р. дії підрозділу визнано неправомірними, а також визнано недійсною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.08.2009 р. ВП № 12662223 (а.с. 63-65 том 3).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного підрозділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-х денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби; про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копію якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
14.01.2010 р. на адресу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі - підрозділ) надійшла постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що підтверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції в нижньому правому куті даної постанови (а.с. 63 том 3).
19.01.2010 р. заступником начальника підрозділу Мохна С.О. на підставі ст. 41 Закону винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 12662223 (а.с. 62 том 3).
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 41 Закону копію вищевказаної постанови в той же день за вихідними номерами 125-128 направлено на адресу сторін виконавчого провадження, а саме ПП ОСОБА_2 та Новоукраїнської міської ради, а також на адресу господарського суду Кіровоградської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду (а.с. 61 том 3).
Так, на виконання вимог ст. 41 Закону постанова про відновлення виконавчого провадження від 19.01.2010 р. направлена підрозділом на адресу боржника, АДРЕСА_1, для відома.
Враховуючи наведене, доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження і спростовуються вищенаведеним.
Господарським судом також встановлено, що 08.02.2010 р. виконуючим обов'язки начальника підрозділу на адресу сторін виконавчого провадження, а саме: ПП ОСОБА_2 та Новоукраїнської міської ради за вихідним номером 1645-1646 направлено повідомлення про те, що 17.02.10 р. о 10 год. за адресою Кіровоградська область, м. Новоукраїнка по вул. Вокзальній, 1 будуть проводитися виконавчі дії з виконання наказу № 16/135 від 24.04.09 р. Господарського суду Кіровоградської області про повернення приватним підприємцем ОСОБА_2 самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2248 га, що розташована в м. Новоукраїнка по вул. Вокзальна, 1 Новоукраїнській міській раді шляхом звільнення від перебування на ній рухомого майна, яке належить відповідачу (вугілля, автотранспорту та іншого рухомого майна) та демонтажу за рахунок відповідача об'єкта малої архітектурної форми і огорожі (а.с. 71 том 3).
Даний факт підтверджується наданим до суду представником підрозділу копією списку № 890 поштових відправлень від 09.02.2010 р., а також копією відповідного фіскального чеку (а.с. 72 том 3).
В той же день 09.02.2010 р. на адресу підрозділу від стягувача у справі надійшла заява, в якій міський голова Новоукраїнської міської ради у відповідності до ст. 11-1 Закону повідомив про те, що у 2009 р. проведена пере нумерація вулиці Вокзальна в м. Новоукраїнка, і адресі вул. Вокзальна, 1 присвоєно адресу вул. Вокзальна, 20. Додатком до заяви стягувачем було додано засвідчену копію довідки Новоукраїнського БТІ про перенумерацію (а.с. 73 том 3).
За доводами представника підрозділу 17.02.2010 р., з метою проведення виконавчих дій по примусовому звільненню самовільно зайнятої боржником земельної ділянки, було здійснено виїзд до м. Новоукраїнка.
Однак, за доводами підрозділу, вказані вище дії не були проведенні у зв'язку з перешкоджанням з боку невідомих осіб, про що державним виконавцем підрозділу було складено відповідний акт (а.с. 75 том 3).
03.03.2010 р. за адресою вул. Вокзальна, 20 в. м. Новоукраїнка державними виконавцями підрозділу проведено виконавчі дії щодо фактичного звільнення земельної ділянки від рухомого майна, що належить боржнику, за наслідками чого складено відповідні акти опису і арешту майна серія № 301220 та серія АА № 301219, яке передано на відповідальне зберігання третій особі.
Крім того, господарським судом встановлено, що 15.03.2010 р. державним виконавцем складено акт про те, що земельга ділянка, яка розташована за адресою вул. Вокзальна, 1(нова адреса вул. Вокзальна, 20) в м. Новоукраїнка звільнена в повному обсязі від майна, яке раніше не надавалоь можливим трансаортувати та демонтувати. (а.с. 3, 60-62, 72 том 4).
Дослідивши подані до суду докази, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог скарника, враховуючи наступне.
Зі змісту акту від 17.02.2010 р. (далі - акт від 17.02.2010 р.) вбачається, що виїздом за адресою м. Новоукраїнка, вул. Вокзальна, 1 на територію боржника - ОСОБА_2, який знаходиться за адресою вул. Вокзальна, 1, але згідно довідки поданої державному виконавцю вул. Вокзальна, 1 перенумеровано на вул. Вокзальна, 20.
В акті від 17.02.2010 р. зазначено, що ПП ОСОБА_2 та її представник на місце проведення виконавчих дій не з'явились, хоча завчасно були попереджені про виконання рішення суду. Також в акті відображено той факт, що за вказаною вище адресою з'явився батько боржника ПП ОСОБА_2 - ОСОБА_5, який застосовуючи фізичну силу перешкоджав у проведенні виконавчих дій, а саме не дав змоги відчинити в'їздні ворота на територію боржника.
Складений державним виконавцем акт від 17.02.2010 р. засвідчив факт відсутності можливості проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу у справі № 16/135.
Господарський суд вважає, що зміст акту від 17.02.2010 р. спростовує доводи скаржника щодо вчинення державним виконавцем дій щодо звільнення боржником земельної ділянки.
Крім того, за доводами боржника, що викладені у скарзі, на даний момент майно, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 не знаходиться за адресою: м. Новоукраїнка, вул. Вокзальна,1, а знаходиться по вул. Вокзальна, 20.
З наведеного вище господарський суд робить висновок про те, що виїзд 17.02.2010 р. органу ДВС за вказаною вище адресою та заявлення вимоги про звільнення боржником самовільно зайнятої ним земельної ділянки є правомірними та такими, що направлені на примусове виконання рішення суду у справі № 16/135.
У поданій до суду 19.02.2010 р. скарзі боржник вказує на те, що 17.02.2010 р. державним виконавцем здійснено спробу змусити боржника звільнити земельну ділянку по вул. Вокзальна, 20, безпідставно, оскільки рішення про звільнення земельної ділянки по вул. Вокзальна, 20 не приймалось (а.с. 2 том 3).
При цьому боржник факт здійснення перенумерації по вул. Вокзальна в м. Новоукраїнака не оспорює та не спростовує.
Враховуючи той факт, що виконавчі дії проведені не були, оскільки як свідчить зміст акту від 17.02.10 р. на територію земельної ділянки, саме яка підлягала звільненню в примусовому порядку, представники органу Державної виконавчої служби фактично не потрапили, тому дана обставина виключає можливість порушення прав заявника, що пов"язані з примусовим виконанням рішення суду у справі № 16/135, з метою захисту яких скаржник звернувся до господарського суду зі скаргою.
Господарським судом встановлено, що дії щодо виконання рішення господарського суду у справі № 16/135, не були проведені 17.02.2010 р.
У справах за скаргами, зокрема, на дії державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути дії щодо виконання рішень господарських судів.
Дана правова позиція викладена у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 № "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".
Господарський суд також враховує і положення ст. 7 Закону, відповідно до змісту якої державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Скаржник в супереч вимог ч. 3 ст. 85 Закону не зазначив у поданій до суду скарзі, які саме норми Закону були порушені підрозділом 17.02.10 р., що дає підстави для висновку про безпідставність доводів скаржника.
Про відсутність порушення прав скаржника також свідчать і його доводи про те, що він не підтримує подану до суду скаргу в частині зобов'язання підрозділу закрити виконавче провадження щодо виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2009 р. № 16/135.
Враховуючи вище наведене у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення скарги боржника.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вх.№ 02-11/4957 від 19.02.10 р.) на дії органу Державної виконавчої служби відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Копію ухвали направити сторонам, а також підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції.
Суддя