Кіровоградської області
"06" травня 2010 р. Справа № 6/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/18
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до відповідача: приватного підприємства "ОЛДЕР", Кіровоградська область, Світловодський район, с. Глинськ, вул. Б.Хмельницького, 108,
про стягнення 2852 грн,
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1539 від 28.05.2009,
від відповідача - участі не брали.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "ОЛДЕР" заборгованості в сумі 2852 грн, з яких 2630,40 грн основного боргу та 221,60 грн пені.
Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов в розумінні статті 59 Господарського процесуального кодексу України та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1004945 від 17.04.2010, яке міститься в матеріалах справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 6/18 в судовому засіданні 06.05.2010 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
В судовому засіданні 06.05.2010 за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінивши докази, залучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог, господарський суд
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("Перевізник") та приватним підприємством "Олдер" ("Клієнт") 16 вересня 2009 року укладено договір перевезення № 28псп 1-09 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору "Перевізник" зобов'язався за плату і за рахунок "Клієнта" забезпечити йому оптимальне транспортне обслуговування та організувати перевезення вантажу Клієнта, а саме зерно, власним та/або зафрахтованим вантажним автомобільним транспортом автомобільними дорогами України. Повний перелік послуг визначений другим розділом Договору.
В розділі 5 Договору закріплена ціна та порядок розрахунків. Так, згідно п.п. 5.2, 5.4, 5.5 Договору, розрахунки за надані послуги за цим договором здійснюються у національній валюті України. "Клієнт" здійснює розрахунки з "Перевізником" за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Перевізника" у термін не більше десяти банківських днів, з дати отримання від "Перевізника" рахунку на сплату коштів. Вартість кожного окремого перевезення та сума оплати послуг перевезення визначається згідно узгоджених тарифів і зазначається у рахунках за перевезення. Рахунок формується на підставі товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу.
Додатком № 1 до Договору сторони погодили форму замовлення на перевезення. Вказаний додаток підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 14), згідно товарно-транспортних накладних № 104 від 16.09.2010 та № 105 від 17.09.2010, перевізником було здійснено перевезення пшениці з с. Глинськ до філії Білозірської реалбази ХП ТОВ "НЗК" с. Хацьке.
Сторонами, зокрема і відповідачем у справі, підписано та скріплено печатками акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг автотранспортними засобами від 22.09.2009, яким погоджено і договірну ціну наданих послуг, що складає 2630,40 грн.
Позивачем 02.10.2009 виставлено відповідачу рахунок № 13 на вказану суму, який вручено приватному підприємству "ОЛДЕР" 02.10.2009, що засвідчено підписом та печаткою відповідача на вказаному рахунку (а.с. 15).
Наявні матеріали справи підтверджують належне виконання перевізником умов Договору.
Разом з тим, "Клієнтом" (відповідачем у справі) пункт 5.4 Договору порушено, вартість наданих послуг у визначений Договором термін та станом на даний час на користь перевізника не сплачено.
Сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 26.10.2009, згідно якого відповідачем визнано заборгованість перед позивачем на суму 2630,40 грн, що засвідчено підписом та печаткою приватного підприємства "ОЛДЕР".
Окрім того, позивачем 06.11.2009 особисто головному бухгалтеру відповідача під розпис вручено претензію від 06.11.2009 на суму основного боргу в розмірі 2630,40 грн та пені в розмірі 31,02 грн за період з 17.10.2009 по 06.11.2009.
Належним чином засвідчена копія вказаної претензії з відміткою відповідача про її одержання наявна в матеріалах справи (а.с. 17).
Представником позивача в судовому засіданні 06.05.2010 додатково подано суду оригінал акта звірки взаєморозрахунків станом на 15.03.2010, згідно якого відповідачем визнано основну заборгованість в сумі 2630,40 грн.
Господарським судом враховується, що відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.
Правовідносини перевезення врегульовано Главою 32 Господарського кодексу України та Главою 64 Цивільного кодексу України.
У відповідності до вимог статті 308 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
За змістом статей 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням вказаного, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу в розмірі 2630,40 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 221,60 грн за період з 17.10.2009 по 15.03.2010.
Господарський суд враховує, що відповідно до п. 7.6 Договору сторони визначили, що у випадку прострочення оплати за послуги перевізника відповідно до п. 5 Договору перевізник має право вимагати від клієнта, а клієнт зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням положень Договору та зазначених норм матеріального права, наданий позивачем розрахунок пені за прострочення оплати суми боргу в розмірі 2630,40 грн за період з 17.10.2009 по 15.03.2010 не суперечить діючому законодавству України, повністю підтверджений матеріалами справи, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 221,60 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито в сумі 102 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "ОЛДЕР" (27532, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Глинськ, вул. Б.Хмельницького, 108, код ЄДРПОУ 34395724, р/р суду не відомі) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27500, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) основний борг в сумі 2630,40 грн, пеню в сумі 221,60 грн, а також судові витрати на державне мито в сумі 102,00 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам у справі.
Суддя В.Г.Кабакова
Дата підписання рішення:
06.05.2010