Кіровоградської області
"29" квітня 2010 р.Справа № 9/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/21
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001", м. Черкаси, вул. Ткаліча, 3
до відповідача: фермерського господарства Ковалевського В.І., Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 68
про стягнення 52500,00 грн.
Представники сторін:
від позивача - Батюк О.О., довіреність б/н від 21.12.2009 р., представник;
від відповідача - Вишня-Чижова Г.В., довіреність №17 від 17.03.2010 р., представник.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" подано позовну заяву №23/12-09 від 23.12.2009 року (з урахуванням заяви №24/03-10/1 від 24.03.2010 року про уточнення позовних вимог) про стягнення з селянського (фермерського) господарства Ковалевського В.І. заборгованості за договором №0013/10/08 від 13.10.2008 року в розмірі 52500,00 грн.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 3300,00 грн.
Відповідач згідно заперечень позов не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позов подано безпідставно, оскільки фермерське господарство Ковалевського В.І. не отримувало аміачну селітру, на оплаті якої наполягає позивач.
Представником позивача до судового засідання 29.04.2010 р. подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Полудень Олександра Олександровича, оскільки, на його думку, рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Полудень О.О. щодо однієї із сторін. За поясненням представника позивача гр. Полудень О.О. своїм транспортом здійснив 16.10.2008 р. перевезення аміачної селітри, за трудовим договором від 14.10.2008 р., укладеним з позивачем ( т. 1, а.с. 74), на адресу відповідача.
Крім того, від гр. Полудень О.О. надійшла заява про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, зважаючи на те, що ним подано до Соснівського районного суду м. Черкас позов про стягнення з ТОВ "Агрохім 2001" заборгованості за трудовим договором по перевезенню 25 тонн селітри аміачної.
Господарський суд, враховуючи наявні матеріали справи, прийшов до висновку, що доводи представника позивача та гр. Полудень О.О., викладені в вищезазначених заявах не є обгрунтованими, тому такі заяви не підлягають задоволенню господарським судом.
Представником позивача у судовому засіданні 29.04.2010 р. заявлено усне клопотання про витребування від Кіровоградської МДПІ додаткових доказів. Проте, враховуючи матеріали справи та подання Кіровоградською МДПІ в повному обсязі витребуваних судом доказів дане клопотання не підлягає задоволенню господарським судом.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
13.10.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" (надалі - постачальник) та фермерським господарством Ковалевського В.І. (надалі - покупець) укладено договір №0013/10/08 (надалі - договір №0013/10/08 від 13.10.2008 року).
Відповідно до п. 1.1 договору №0013/10/08 від 13.10.2008 року постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в кількості 100 (сто) тонн.
В преамбулі договору №0013/10/08 від 13.10.2008 року передбачено, що товаром є аміачна селітра ГОСТ 2-85 марки "Б", сорт вищий, виробництво ВАТ "Азот" м. Черкаси або аміачна селітра ГОСТ 2-85 марки "Б", виробництво концерн "Стирол" м. Горлівка.
Ціна товару, що постачається за даним договором №0013/10/08 від 13.10.2008 року, згідно п. 2.1 цього договору, складає 2100,00 грн., в т.ч. ПДВ 350,00 грн. за одну тону.
Положеннями п. 2.2 договору №0013/10/08 від 13.10.2008 року визначено, що загальна сума договору складає 210000,00 грн.
В розділі 3 договору №0013/10/08 від 13.10.2008 року сторонами погоджено порядок і терміни розрахунків. Так, згідно пунктів 3.1, 3.2 цього договору покупець зобов'язується провести авансовий платіж у розмірі 2000,00 грн. вартості готового до відвантаження товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платіжної вимоги (рахунку) від постачальника, повна оплата бути повинна бути здійснена по факту поставки товару; датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на р/р постачальника.
Пунктом 8.1 договору №0013/10/08 від 13.10.2008 року передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності і за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Договір №0013/10/08 від 13.10.2008 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №0013/10/08 від 13.10.2008 року передано, а відповідачем прийнято аміачну селітру в кількості 25 тонн на загальну суму 52500,00 грн., що підтверджується підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою печатками видатковою накладною №РН-0000018 від 13.10.2008 року та довіреністю ЯПГ №277688 від 13.10.2008 року (т. 1 а.с. 17, 21).
Позивачем виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №СФ-0000018 від 13.10.2008 року на суму 52500,00 грн. (т. 1 а.с. 16).
На виконання умов договору №0013/10/08 від 13.10.2008 року (розділ 3) відповідач оплатив отриманий за видатковою накладною №РН-0000018 від 13.10.2008 року товар в сумі 52500,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (т. 1 а.с. 22-23).
Однак, позивач наполягає на тому, що відповідачеві поставлено ще 25 тонн аміачної селітри на загальну суму 52500,00 грн.
Обгрунтовуючи факт поставки зазначеної селітри позивач посилається на видаткову накладну №РН-0000020 від 15.10.2008 року (т. 1 а.с. 19), яка підписана тільки позивачем. Відсутність підпису відповідача на видатковій накладній №РН-0000020 від 15.10.2008 року позивач пояснює тим, що відповідач, отримавши вказаний товар, другий примірник цієї накладної повернув позивачеві без підпису.
Крім того, за висновком позивача поставка відповідачеві 25 тонн аміачної селітри за видатковою накладною №РН-0000020 від 15.10.2008 року підтверджується також податковою накладною №20 від 16.10.2008 року (т. 1 а.с. 20).
21.04.2009 року позивач направив фермерському господарству Ковалевського В.І. претензію №21/04/09 від 21.04.2009 року з вимогою сплатити заборгованість за договором №0013/10/08 від 13.10.2008 року в сумі 52500,00 грн. (т. 1 а.с. 24).
Претензія №21/04/09 від 21.04.2009 року отримана відповідачем 23.04.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 25), однак залишена останнім без задоволення.
У зв'язку з непогашенням боргу відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства Ковалевського В.І. боргу в сумі 52500,00 грн.
Відповідач заперечує факт поставки 25 тонн селітри аміачної згідно видаткової накладної №РН-0000020 від 15.10.2008 року на суму 52500,00 грн., посилаючись на те, що він не отримував зазначений товар і в господарстві відсутні будь-які документи, які підтверджують проведення зазначеної господарської операції.
Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Поряд з цим, господарський суд враховує положення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, якими встановлено що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Визначення термінів "господарська операція" та "первинний документ" дано в ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, відповідно до положень цієї статті господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 2 ст. 9 цього Закону визначені обов'язкові реквізити первинних документів для надання їм юридичної сили.
Таким чином, факт здійснення господарської операції, зокрема, з купівлі-продажу чи поставки товару має бути підтверджено первинним документом, який відповідає вимогам ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто мати такі обов'язкові реквізити, як:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на положення вищезазначених законодавчих актів первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції щодо купівлі-продажу товару, є видаткова накладна, підписана уповноваженими особами продавця та покупця.
Видаткова накладна №РН-0000020 від 15.10.2008 р. (т. 1 а.с. 19) не містить підпису уповноваженої особи відповідача, а тому не може бути прийнята до уваги господарським судом в якості належного доказу, який підтверджує отримання відповідачем зазначеного в накладній товару.
Поряд з цим, господарський суд враховує положення пункту 11.1 розділу 11 "Правила оформлення документів на перевезення" Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. №363, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.1998 р. за №128/2568, з послідуючими змінами (надалі - Правила), відповідно до якого основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Відповідно до пункту 11.4. Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Пунктом 11.7. Правил визначено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
З огляду на викладене, подана позивачем товарно-транспортна накладна (т. 1 а.с.93 ), яка не містить підпису вантажоодержувача щодо прийняття товару, не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу, який підтверджує поставку позивачем 16.10.2008 р. фермерському господарству Ковалевського В.І. аміачної селітри кількістю 25 тонн на суму 52500,00 грн.
За відсутності належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, господарським судом не може бути враховано як належний доказ, що підтверджує факт поставки позивачем спірного товару відповідачу, заява гр. Полудень О.О. від 26.04.2010 р. (т. 1 а.с. 149).
Оцінюючи податкову накладну №20 від 16.10.2008 року, господарський суд прийшов до висновку, що дана накладна також не може бути врахована судом як належний доказ, що підтверджує отримання відповідачем вказаного в ній товару, оскільки суду не надано доказів, що така накладна була включена до реєстру податкових накладних, які отримані відповідачем в жовтні 2008 року. До того ж, господарському суду не надано доказів на підтвердження того, що сума ПДВ, яка зазначена в цій податковій накладній, була включена відповідачем до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість фермерського господарства Ковалевського В.І. в жовтні - грудні 2008 р. або в будь-який інший податковий період.
В силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, позивачем не підтверджено належними доказами факту виконання останнім зобов'язань за договором №0013/10/08 від 13.10.2008 року щодо поставки відповідачеві 25 тонн аміачної селітри на загальну суму 52500,00 грн.
З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що позивач не довів наявність боргу та порушення його прав з боку відповідача, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук
Дата підписання рішення - 30.04.2010 року.