Справа № 476/533/20
Провадження № 2/476/171/2020
22.12.2020 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Минаєвої Н.П.
представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів
13.08.2020 року позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на дитину.
Свої вимоги мотивує тим, що 11.12.2013 року по 05.01.2020 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюб між ними розірвано, вони з відповідачем проживають окремо. Донька проживає разом з нею та перебуває виключно на її утриманні, відповідач декілька місяців не піклується про доньку і не приймає участі у вихованні та забезпеченні дитини усім необхідним для життя та розвитку.
Посилаючись на те, що відповідач, займається підприємницькою діяльністю та є фінансово спроможним, у відповідності до ст. 180 СК України, зобов'язаний на рівні з нею нести витрати на утримання доньки, що зумовлені потребами у повноцінному придбанні продуктів харчування, одягу, ліків, витрат на навчання та реабілітацію, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову і до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою від 31.08.2020 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум на дитину у 2020 році в Україні складає: на дитину віком від 6 до 18 років - 2318 грн. Таким чином, 50% від 2318 грн. складає 1159 грн. Відповідач вважає, що розмір аліментів на дитину 1159 грн. є цілком достатнім для забезпечення гармонійного її розвитку, так як батьки повинні в рівних частинах забезпечувати гармонійний розвиток дитини. Також зазначив, що він анулював свідоцтво про зайняття підприємницькою діяльністю з 31 березня 2020 року і з 23.09.2020 року працює менеджером (управителем) із збуту у ФОП " ОСОБА_6 ". До того ж вказав, що значна частина обстежень та лікувально-профілактичних заходів відбувалась до розірвання шлюбу за його фінансуванням. Крім того, зауважив, що позивачка ставить питання про стягнення додаткових витрат на дитину. Відповідно до законодавства вирішення спору щодо додаткових витрат на утримання дитини не пов'язане з аліментами та є предметом окремого судового розгляду, а надані позивачкою додатки щодо додаткових витрат не можуть бути підставою для визначення розміру аліментів.
Посилаючись на викладене просив відмовити в задоволенні позову. При прийнятті рішення просив суд взяти до уваги додані до відзиву докази та його позицію стосовно стягнення аліментів і ухвалити рішення про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі у розмірі 1159 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Представник відповідача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити частково в розмірі визначеному законодавством.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, сторони з 11.12.2013 року по 05.01.2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Відповідач є батьком малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис №2164 від 19.07.2014 року.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Малолітня ОСОБА_5 має захворювання, діагноз: F 84.8 "Розлад з спектру аутизму з якісним порушенням соціальної реціпрокності і комунікації, порушення активності та уваги, розладом експресивно-рецептивної мови (ОНР ІІ рівня), без когнітивної недостатності", що підтверджується консультаційним висновком спеціалістів № 384/2019 від 10.10.2019 року.
Із висновку спеціалістів Державної установи "Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров'я України" малолітня ОСОБА_5 знаходиться під наглядом вказаного закладу з листопада 2017 року та отримувала психолого-педагогічну та логопедичну корекцію, а також медикаментозну терапію. Спеціалістами вказаної установи з поміж іншого рекомендовано дитині продовжувати терапію мемантином, а також заняття з логопедом-дефектологом.
В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи малолітня ОСОБА_5 постійно проходить курс лікування препаратом Абікса 10 мг №28 (Мемантину гідрохлорид) Лундбек вартість якого становить на липень 2020 року - 1480 грн., на жовтень 2020 року - 1600 грн. Крім цього, з 10.08.2019 року по 16.08.2019 року дитина проходила стаціонарне лікування в медичному закладі з діагнозом ГРВІ, фарингіт середньої важкості, ацетонімічний синдром. Вказані витрати на лікування дитини понесла позивачка.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 відвідує заняття з центрі розвитку дитини ТОВ "Всезнайка" з 01.10.2020 року, сума внесків складає 2800 грн. в місяць. Також дитина з 2017 року постійно проходить терапевтично-практичні курси логопедичної корекції з викладачем-логопедом, з червня місяця 2020 року відвідує заняття з логопедом-сурдологом, а з серпня 2020 року займається також з вихователем-методистом.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум визначає мінімальний розмір матеріального забезпечення дитини як вартісна величина, достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст. 1 Закону України Про прожитковий мінімум ).
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року -2218 грн., з 1 липня 2020 року - 2318 року, з 1 грудня 2020 року - 2395 грн.
Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд вважає, що батьки дитини нарівні зобов'язані нести витрати на утримання доньки та забезпечувати її гідний рівень життя, а тому відповідач, у відповідності до ст. 180 СК України, повинен надавати кошти на утримання доньки.
Суд звертає увагу, що відповідач доказів виконання своїх обов'язків по утриманню дитини не надав, а тому суд дійшов висновку про їх невиконання та порушення права позивача, яке підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дитини (аліментів).
У позовній заяві позивачка зазначала, що витрати на утримання дитини щомісяця становлять 13402,40 грн., а тому для забезпечення достатнього рівня задоволення потреб дитини просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. Проте, на підтвердження щомісячно понесених нею витрат на утримання доньки у визначеному нею розмірі належних доказів позивачка не надала.
Із розпорядження № 10 від 22.09.2020 року про прийняття на роботу слідує, відповідач ОСОБА_4 з 23.09.2020 року працює менеджером (управителем) із збуту у ФОП " ОСОБА_6 " з окладом 5000 грн.
Із довідки виданої КП "Миколаївелектротранс" № 978/45 від 30.06.2020 року вбачається, що позивачка ОСОБА_3 працювала на вказаному підприємстві і її середньомісячна заробітна плата складає 10066,23 грн.
Доводи позивачки та її представника про наявність у відповідача високого рівня доходів з інших джерел не підтверджено належними доказами, а тому не може бути враховано судом при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.
Копії договорів про надання ОСОБА_4 послуг фото та відеозйомки, які містяться в матеріалах справи суд не може врахувати як належні та допустимі докази, що підтверджують отримання на даний час відповідачем значних доходів, оскільки вказані договори укладались та мали бути виконані в 2018-2019 роках, тобто в той час коли сторони перебували в шлюбі.
Тому, суд враховуючи матеріальний стан відповідача, його вік та стан здоров'я, відсутність у нього інших дітей чи утриманців, а також положення ч.8, 9 ст.7 СК України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства та те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, встановлені по справі обставини в їх сукупності, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, не підлягають задоволенню, оскільки вказана норма застосовується у випадку визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Відповідно до положень ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 13.08.2020 року.
Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Також під час подачі позовної заяви позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір". Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., щомісяця, починаючи з 13.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 31.12.2020 року.
Суддя Н.В.Чернякова