Справа№464/7295/20
пр.№ 3/464/185/21
05.01.2021 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
працюючого водієм ЛК АТП №1, проживає: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.44-3 КУпАП,
згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №64466 від 08.12.2020 р., ОСОБА_1 08.12.2020 р. о 08.15 год. за адресою: м.Львів, вул.П.Мирного, 4, керуючи транспортним засобом марки «Електрон А18501», р.н. НОМЕР_2 , здійснював міські перевезення пасажирів в кількості 49 пасажирів, що перевищує кількість місць для сидіння на 18 осіб, чим порушив вимоги п.п.11 п.2 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 р. та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Згідно рапорту поліцейського УПП у Львівській області ДПП Л.Хараху від 08.12.2020 р., у такому зазначені уточнення та виправлення у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема зазначено нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за вказане діяння - п.п.9 п.10 постанови КМУ №641 від 11.11.2020 р. №1100 оновлення.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
23 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - Петришина В.М., який діє на підставі ордеру серії ВС №1051771 від 22 грудня 2020 року, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Подане клопотання мотивував тим, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме в такому зазначено про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.11 п.2 постанови КМУ від 22.07.2020 №641, однак даний пункт постанови станом на 08.12.2020 р. виключений згідно із постановою КМУ від 11.11.2020 р. №1100. Рапорт працівника поліції, у якому змінено правову кваліфікацію даного правопорушення не є допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Окрім цього вказав, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, не долучено відповідних доказів на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. До матеріалів справи не долучено відомостей про технічні характеристики транспортного засобу, і реєстраційні документи на цей транспортний засіб, на підставі яких можна зробити висновок про дозволену для перевезення кількість пасажирів. Також зазначив, що до матеріалів справи не надано доказів того, на кого і яким нормативно-правовим актом покладено обов'язок організації та контролю кількості пасажирів в транспортному засобі (автобусі) чи доказів, що саме в обов'язки ОСОБА_1 , як водія, входить контроль кількості пасажирів. Останній не є суб'єктом адміністративної відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, оскільки відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» поняття «водій» та «перевізник» не є тотожними, протокол про адміністративне правопорушення складено саме щодо водія ОСОБА_1 , однак документів, які б свідчили про те, що вказана особа одночасно є і перевізником, і водієм, до матеріалів справи не надано. Зазначив, що ОСОБА_1 є найманим працівником Львівського комунального автотранспортного підприємства №1, прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів, суб'єктом господарювання він не являється, послуг з перевезення пасажирів не надає, при чому керував автобусом виконуючи свої трудові (посадові) обов'язки водія, що визначені у посадовій інструкції водія автотранспортних засобів, яка затверджена 27 липня 2018 року директором ЛК АТП №1, а також обов'язки водія визначені п. 147 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМ України від 18 лютого 1997 року №176, і в цих документах не передбачено здійснення контролю за кількістю пасажирів, відповідно, цей контроль мала б організувати держава, як суб'єкт, який встановлює правопорядок. Окрім цього, положення постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року передбачає на період карантину не заборону керування пасажирським автобусом (що здійснює водій), а заборону здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом (що здійснює суб'єкт господарювання - перевізник). До матеріалів справи не долучено відповідних доказів на підтвердження здійснення перевезення у режимі маршрутного таксі, та доказів регулярності перевезення, оскільки постановою КМУ №641 від 22.07.2020 р. було заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.
Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №464466 від 08.12.2020 р. та рапорту від 08.12.2020 р., ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, зокрема порушення правил щодо карантину людей, та зазначено, що своїми діями останній порушив вимоги п.п. 9 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року (із змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 11.11.2020 р.).
Так, у відповідності до п.п.9 п.10 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року (із змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1100 від 11.11.2020 р.) «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» передбачено, що на території України на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
В силу статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 4 Розділу II «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» №1376 від 6 листопада 2015 року, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час вчинення правопорушення, його суть, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, та які положення законодавства порушено. Пунктом 9 Розділу ІІ зазначеної вище Інструкції передбачено, що до протоколу долучаються копії (фотокопії) документів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів здійснення ОСОБА_1 регулярного перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті у режимі маршрутного таксі в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять копій реєстраційних документів на транспортний засіб - автобус марки «Електрон А18501», р.н. НОМЕР_2 , для встановлення кількості місць для сидіння, передбачених такими, а також копії посвідчення водія на підтвердження факту керування ним таким транспортним засобом. Окрім цього, не долучено доказів того, що ОСОБА_1 перебував на посаді, яка здійснює господарську або організаційну діяльність, чи що останній є перевізником, а відтак зобов'язаний був здійснювати контроль за кількістю пасажирів чи на нього було покладено відповідний обов'язок, а відтак не доведено, що останній є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення.
Відсутність усіх наведених даних позбавляє суд можливості встановити чи наявне в діях ОСОБА_1 порушення п.п. 9 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року (із змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 11.11.2020 р.).
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 284 КУпАП,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Теслюк Д.Ю.