Номер провадження 2/754/478/21
Справа №754/18137/19
Іменем України
11 січня 2021 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представників відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва про поновлення на роботі та відшкодування шкоди, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та відшкодування шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 18.02.2020 провадження у цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 була зарахована до спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, вчителем фізкультури наказом №80-К від 29.08.2019 за строковим договором з 02.09.2019 по 25.08.2020. Наказом №113-К від 10.11.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на ОСОБА_1 . Правилами внутрішнього трудового розпорядження, пункт 3 стаття 40 Кодексу законів про працю України. Позивач ОСОБА_1 вважає, що її незаконно звільнили, а тому просить суду поновити її на роботі на посаді вчителя фізкультури в спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва; стягнути з спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.12.2019 по 11.05.2020; стягнути з спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва правничу допомогу в розмірі 3000грн.
19.10.2020 до суду надійшов відзив від директора школи ОСОБА_12, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 була зарахована до спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва вчителем фізкультури наказом №80-К від 29.08.2019 за строковим договором з 02.09.2019 по 25.08.2020. Наказом №113-К від 10.11.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на ОСОБА_1 . Правилами внутрішнього трудового розпорядження, пункт 3 стаття 40 Кодексу законів про працю України. Підставами звільнення ОСОБА_1 стали неодноразові звернення батьків, що вчитель фізкультури грубо, жорстоко та непрофесійно відноситься до учнів, неодноразові звернення колег, що вчитель фізкультури не дотримується навчального методичного плану. Директором школи ОСОБА_2 та іншими вчителями спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва проводились бесіди, надавались методичні рекомендації, наказами директора школи виносились попередження, застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді догани. Однак, ОСОБА_1 ігнорувала скарги батьків, колег, методичні рекомендації та професійну етику вчителя. За період роботи у школі (70 робочих днів) позивачкою написано більше 27 заяв та доповідних. Адміністрацією школи надані 17 письмових заяв, скарг та доповідних від батьків та учнів, вчителів та технічного персоналу школи. ОСОБА_1 після звільнення подавала скаргу про незаконність її звільнення до Департаменту освіти і науки міста Києва, де їй було запропоновано директором Департаменту ОСОБА_3 відновлення на роботі у школі №202, на що ОСОБА_1 дала негативну відповідь. Також, було запропоновано влаштування в будь-яку іншу школу Києва, де є вакансія вчителя фізкультури. Відповідь також була негативна. У зв'язку з викладеним представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
02.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив від позивачки ОСОБА_1 відповідно до якої зазначено, що з вересня 2019 року на позивача чинився тиск керівництвом, щодо завищеного оцінювання учням. Позивач ОСОБА_1 дотримували певної дисципліни та методичних рекомендацій, однак учні не звикли до виконання навчального процесу, нічого не роблять, а тільки граються. Деякі учні були зовсім не слухняні, відмовлялися під час уроку фізкультури виконувати фізичні вправи, заважали іншим, але з ними відразу проводилися бесіди. Рекомендації адміністрацією школи та голови ПЦМК спортивного циклу - не надавалися, лише чинився постійний негативний тиск задля завищеного оцінювання. ОСОБА_1 постійно виконувала свої обов'язки, систематично дотримувалась правил техніки безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку розділ 6.4. «Основні правила і обов'язки педагогічних працівників», методики викладання фізичної культури. Зазначила, що поради адміністрації школи, голови предметної циклової методичної комісії ПЦМК були грубі, зухвалі, підставні, ганебні з рекомендаціями порушення техніки безпеки і могли спричинити шкоду будь-кому.
Позивач ОСОБА_1 в судових засіданнях підтримала позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.
Представники відповідача - Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог, посилаючись на докази які містяться у відзиві, просили в позові відмовити. Крім того зазначили, що позивачку вже не вперше звільняють саме за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та педагогічну етику.
11.01.2021 в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_4 є мамо учениці 7-Б класу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, на момент конфлікту з позивачем ОСОБА_1 , дівчинка навчалася в 6-Б класі, зазначила, що її дочка має хворобу бронхіальну астму, травму хребетного стовпа, постійно проходить курс лікування та знаходиться під наглядом лікарів. ОСОБА_4 попереджала вчителя фізкультури ОСОБА_1 про деякі особливості здоров'я її доньки та міри безпеки на уроках фізкультури. Однак, ОСОБА_1 проігнорувала рекомендації лікаря. ОСОБА_6 є головою батьківського комітету, часто спілкується з однокласниками її доньки, які зазначали, що вчитель фізкультури ОСОБА_1 на уроках фізкультури дуже грубо та жорстоко поводиться з дітьми, ображає їх. Також, ОСОБА_4 зазначила, що при особистій розмові з вчителем фізкультури, ОСОБА_1 розмовляла в грубій та агресивній формі. Своєю поведінкою зробила так, що діти боялися приходити на урок фізкультури.
Свідок ОСОБА_5 , є мамо учениці 7-А класу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, на момент конфлікту з позивачем ОСОБА_1 , дівчинка навчалася в 6-А класі, зазначив, що її дочка має хворобу бронхіальну астму. Однак, вчитель фізкультури ОСОБА_1 не тільки проігнорували фізичні показники доньки, а також ображала її на уроках фізкультури, а саме вдарила по обличчю. Постійні образи дітей, привили до того, що діти боялися приходити на урок фізкультури.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Вислухавши пояснення учасників справи, свідків, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з'ясованих обставинах, об'єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 була зарахована до спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва вчителем фізкультури згідно з наказом №80-К від 29.08.2019 за строковим договором з 02.09.2019 по 25.08.2020.
Згідно наказу №336 від 20.09.2019 директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_12, вчителю фізкультури ОСОБА_1 винесено попередження про недопущення порушення своїх посадових обов'язків.
Згідно наказу №382 від 24.10.2019 директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 , за порушення правил внутрішнього розпорядку школи розділ 6.4. «Основні правила і обов'язки педагогічних працівників», порушення педагогічної етики, приниження гідності дитини, застосовано до вчителя фізичної культури ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
28.10.2019 ОСОБА_1 звертається з заявою до директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_12, відповідно до якої просить скасувати догану, оскільки у ОСОБА_1 відмінна поведінка.
28.10.2019 подано колективну скаргу на вчителя фізкультури ОСОБА_1 , батьки 5-А класу, щодо порушення педагогічної етики вчителем, а саме: залякування, крики, образи, приниження гідності дітей та порушення техніки безпеки на уроці.
Згідно наказу №384 від 28.10.2019 директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 , застосовано до вчителя фізичної культури ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Згідно наказу №399 від 06.11.2019 виконуючого обов'язки директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_7 , зобов'язала заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_8 відвідати уроки ОСОБА_1 з метою надання методичної допомоги.
08.11.2019 ОСОБА_9 звернулась з скаргою до адміністрації школи на дії вчителя фізкультури ОСОБА_1 , оскільки 05.11.2019 ОСОБА_1 перед уроком забрала в учнів 5-В класу мобільні телефони у свій пакет, після уроку вчителька повернула власні речі дітям, але телефон її сина був пошкоджений.
Відповідно до службової записки від 14.11.2019, ОСОБА_10 , заступник директора з виховної роботи, зазначила, що вчитель фізичної культури ОСОБА_1 не справляється з учнями, грубо з ними розмовляє, грубить батькам. Надана порада щодо роботи з дітьми на уроці, дотримання техніки безпеки, коректної поведінки з учнями та батьками.
Згідно наказу №411 від 14.11.2019 директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_12 зазначено, що перевірка стану викладання та організації уроків показала необхідність постійного методичного супроводу роботи вчителя фізичної культури ОСОБА_1 з боку адміністрації школи та голови ПЦМК фізичного виховання - ОСОБА_11 .
15.11.2019 батьки 6-Б класу звернулись до директора школи та районного Управління освіти з заявою щодо заміни вчителя фізкультури.
18.11.2019 з заявою звернулась мати учениці 6-Б класу ОСОБА_6 , яка була Головою батьківської громади класу, щодо заміни вчителя фізкультури та неприпустимої поведінки вчителя ОСОБА_1 під час уроків, змушення її дитини до виконання вправ, які протипоказані їй за станом здоров'я.
21.11.2019 проведено засідання трудового колективу де розглядалась заява ОСОБА_1 , скарги та заяви батьків щодо ведення уроків фізкультури даним вчителем, ОСОБА_1 було вказано на неприпустимість проводити травмонебезпечні вправи з учнями, на відсутність медико - педагогічного контролю, проведення ігор не за віком, розказано про стан здоров'я дітей, їх особливості, були надані методичні поради щодо роботи в класах, де ОСОБА_1 викладає.
27.11.2019 вчителю фізичної культури ОСОБА_1 , директор школи ОСОБА_2 надає відповідь із роз'яснюванням необхідності чіткого дотримання професійної педагогічної етики та можливістю, відповідно до законодавства зняття дисциплінарного стягнення.
27.11.2019 директору школи №202 від вчителя фізичної культури ОСОБА_11 надійшла заява про обов'язкове втручання адміністрації, оскільки вчитель фізичної культури ОСОБА_1 неприпустимо безграмотно проводить уроки фізкультури, чим наражає дітей на небезпеку. Крім того діти залякані вчителем, котра використовує свою посаду, як важіль тиску на дітей.
27.11.2019 директор школи № 2020 ОСОБА_12 видала Наказ про призначення комісії з розслідування нещасного випадку з ученицею 6-Б класу ОСОБА_13 .
29.11.2019 класний керівник 8-А ОСОБА_14 написала службову записку, що ОСОБА_1 вчинила фізичне насильство над учнем 8-А класу ОСОБА_15 , вхопивши його за волосся.
Згідно наказу № 447 від 02.12.2019 директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 , стан навчання фізичної культури вчителем ОСОБА_1 вважати таким, що не відповідає сучасним вимогам. Визнати неналежним виконання своїх посадових обов'язків, через недостатню кваліфікацію вчителем фізичної культури ОСОБА_16 . Посилити контроль за проведенням уроків фізичної культури.
05.12.2019 батьки дівчинки 6-Б класу ОСОБА_17 звернулися до адміністрації зі скаргою на дії вчителя ОСОБА_1 , оскільки вчитель ОСОБА_1 схопила за светр біля шиї дівчинку ОСОБА_17 за те, що дівчинка випадково зачепила вчителя ОСОБА_1
09.12.2019 під час планової перевірки роботи гуртків школи було виявлено, що вчитель ОСОБА_1 проводить заняття на свій розсуд порушуючи правила ТБ, а саме: заняття з учнями 1-х класів проходило годину, замість 30 хвилин, діти бігали по приміщенню хаотично, пустували, вправи не виконувались, була відсутня будь-яка дисципліна на занятті.
10.12.2019 до директора СШ №202 ОСОБА_2 звернулись заступники директора ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та 71 людина (батьки учнів та вчителя школи) з службовою запискою про дострокове розірвання трудового договору з вчителям фізичної культури ОСОБА_1
Наказом №113-К від 10.12.2019 директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_12, звільнено ОСОБА_1 з посади вчителя спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на ОСОБА_1 . Правилами внутрішнього трудового розпорядження, пункт 3 стаття 40 Кодексу законів про працю України.
Стаття 43 Конституції України регламентує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частин першої та третьої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладено на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Підставами припинення трудового договору, зокрема, є: розірвання трудового договору є ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40. 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом (стаття 45), згідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України.
Згідно із п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.
За змістом статті 56 Закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати в дітей і молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком.
Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Дослідивши матеріали справи, а саме: скарги, заяви батьків учнів, які навчаються в спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, наказ №336 від 30.09.2019, наказ №382 від 24.10.2019, наказ 399 від 06.11.2019, наказ №411 від 14.11.2019, наказ №447 від 02.12.2019, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчитель фізкультури спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, систематично не виконувала без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, жорстоко поводилась з учнями СШ №202, що не допустимо в поведінці вчителя та порушує моральні принципи професії вчителя.
В судовому засідання ОСОБА_1 зазначила, що підставами звільнення стало негативне відношення директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 до неї, оскільки позивачка відмовлялась завищувати оцінки учням СШ №202.
Однак, суд ставиться критично до таких тверджень позивачки ОСОБА_1 , так як в матеріалах справи відсутні докази, що директора СШ №202 ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за перевищення її повноважень, як директора школи. Крім того судом було досліджено зміст скарг, пояснювальних записок та доповідних заяв ОСОБА_1 на ім'я директора школи ОСОБА_2 , з яких не вбачається, що ОСОБА_1 скаржиться на тиск з боку будь-яких осіб задля завишення оцінювання учнів школи.
Отже судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 мала два дисциплінарних стягнення: 24.10.2019 за те, що нанесла дитині травму ока, та 28.10.2019 за неетичне поводження з дітьми, порушуючи ст. 297 ЦК України щодо недоторканності, гідності та честі дитини, наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту м.Києва від 25.01.2016 № 43К «Про дотримання норм педагогічної етики працівниками навчальних закладів міста Києва».
До того ж судом установлено, що ОСОБА_1 своєчасно була обізнана про всі накази та відповіді директора школи на її звернення, з позивачкою проводилися педагогічно - виховні бесіди, надавалася методологічна допомога для поліпшення роботи.
У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або членом його сім'ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача, відповідно до статті 81 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено та підтверджено доказами, що звільнення ОСОБА_1 вчителя фізкультури спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, відбулося на законних підставах за систематичне не виконання без поважних причин обов'язків, покладених на ОСОБА_1 трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, і процедура звільнення відповідала вимогам Кодексу законів про працю України.
Отже, встановлені обставини свідчать про звільнення позивачки ОСОБА_1 з дотриманням норм діючого трудового законодавства.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
В обґрунтування позову позивачка не надала належних та допустимих доказів порушення її прав відповідачем, судом встановлено та підтверджено учасниками справи, що ОСОБА_1 відповідно до приписів Кодексу законів про працю України отримала розрахунок при звільненні та трудову книжку.
Оскільки вимога позивача про стягнення середнього заробітну за час вимушеного прогулу є похідною від позовної вимоги про поновлення на роботі, вона задоволенню також не підлягає.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки не встановлено порушень прав позивача при звільненні.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного та трудового законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 77-80 ЦПК України, і тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу майнового характеру в сумі 840,80грн, відповідно до Закону України "Про судовий збір" та надана копія квитанції про оплату правничої допомоги в розмірі 3000грн.
Однак, відповідно до статей 133, 141 ЦПК України з відповідача не підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позову в сумі 840,40грн. та витрати пов'язані з надання правничої допомоги в розмірі 3000грн, оскільки судом в позові відмовлено повністю.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про освіту», Законом України «Про оплату праці», статтями 36, 40, 41, 47, 83, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, статтями 2-7, 10, 12, 19, 76-81, 133 -141, 262-268 ЦПК України,
У позові ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва про поновлення на роботі та відшкодування шкоди - відмовити повністю.
Судові витрати покладаються на позивача.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва, ЄДРПОУ 03875354; місцезнаходження за адресою: м.Київ, проспект Лісовий, 22-а.
Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2021.
Суддя В.В. Бабко