6/754/35/21
Справа № 754/684/14-ц
Іменем України
18 січня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді - Галась І.А.
при секретарі Гергель В.А.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання,
27 червня 2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання щодо рішення Деснянського районного суду міста Києва від 10 квітня 2014 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Представник заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» мотивує заявлені вимоги тим, що 10 квітня 2014 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі № 754/684/14, яким стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 112/МК/КА27/2007-980 від 27 вересня 2007 року в розмірі 266701 гривень 17 копійок. 05 березня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» було укладено Договір відступлення прав вимоги № GL2N79735, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями за кредитним договором № 112/МК/КА27/2007-980 від 27 вересня 2007 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус».
До судового розгляду заяви сторони , представник заявника не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.
Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши наведені заявником підстави для заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.
10 квітня 2014 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі № 754/684/14, яким стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 112/МК/КА27/2007-980 від 27 вересня 2007 року в розмірі 266701 гривень 17 копійок.
За вищезазначеним рішенням суду судом було видано виконавчі листи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно дост.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів) акти, довідки, виписки або витяги з них, належним чином засвідченні їх копії (в тому числі їх електронні копії), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч.1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. За ч.6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Характеризуючи письмові докази як документи, їх властиві такі ознаки: як письмова форма, призначення та характер відомостей, що містяться в них.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій корпії, оскільки оригінал документа є єдиним примірником, то судом оригінали документів вимагаються лише для ознайомлення та огляду в судовому засіданні, при цьому в справі залишаються належним чином завірені копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних) копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достовірність означає відповідність інформації, отримуваної із доказу, яка підтверджується шляхом зіставлення отриманої інформації з інших доказів, через порівняння, проведення відповідної експертизи.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Достатність доказів являється більш ніж не кількісним, а якісним показником, оскільки значення має та сукупність доказів, яка надає можливість суду шляхом всебічного дослідження правильно вирішити справу. Достатність доказів встановлюється і оцінюється судом на основі матеріалів справи шляхом особистого внутрішнього переконання, що є результатом логіко-процесуальної діяльності судді.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація цього обов'язку відбувається шляхом переконання суду у достовірності наведених фактів. Обов'язок доказування покладається на сторони, у зв'язку з чим відбувається реалізація принципу змагальності сторін та свободи в надані ними своїх доказів суду і у доведенні перед судом їх переконливості.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадках, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Перевіривши матеріали справи, та оцінивши обставини справи, а також надані та добуті докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.
Своєю постановою (№ 160/7887/18 від 08.05.20219р.) Верховний суд визначив що, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти. Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Судом перевірено матеріали справи та встановлено наявність ксерокопій документів у матеріалах справи, однак документів, завірених належним чином, які б підтверджували зазначені обставини відсутні. Незавірені копії договорів, актів, тощо не є належними і допустимими доказами в розумінні норм цивільного процесуального закону та не можуть враховуватись при вирішенні питання правонаступництва юридичних осіб, в тому числі у зв'язку з відступленням права вимоги та заміною кредитора у зобов'язанні.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що на момент розгляду справи, при наявних доказах, підстави для заміни сторони виконавчого провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання відсутні.
З урахування викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 442, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення на примусове виконання в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованостізалишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва в порядку, передбаченому ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Суддя: