Номер провадження 2/754/1140/21
Справа №754/11541/20
Іменем України
18 січня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.02.2015 року та до досягнення дітьми повноліття, на розмір 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття. Мотивуючи свої позовні вимоги позивач зазначає наступне, 31.08.2007 року між ним та відповідачем по справі було зареєстровано шлюб, від даного шлюбу з відповідачем народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.04.2015 року шлюб між сторонами по справі було розірвано. Відповідно до даного рішення присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.02.2015 року та до досягнення дітьми повноліття. Позивач належним чином виконував свій обов'язок по утриманню дітей та належним чином сплачував аліменти на утримання власних дітей. Однак, 17.07.2018 року у позивача народилося ще двоє дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , які також потребують належного матеріального забезпечення. Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що подальша сплата аліментів за рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.04.2015 року в розмірі зазначеному в ньому, стає неможливим, оскільки порушує права на матеріальне забезпечення двох його інших дітей. У зв'язку з чим, просить змінити розмір аліментів шляхом їх зменшення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.09.2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяв та клопотань ані від позивача ані від відповідача до суду не надходило.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.08.2007 року між позивачем та відповідачем по справі було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.04.2015 року шлюб між сторонами було розірвано, а також присуджено до стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку кожній дитині, щомісячно, починаючи з 13.02.2015 року та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до довідок ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України» позивач ОСОБА_1 працює у даній установі з 2015 року на посаді молодшого наукового співробітника.
17.07.2018 року у позивача ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_6 народилося двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_5 . В свідоцтвах про народження дітей батьком вказаний позивач по справі - ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 181 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У відповідності із ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 184 СК України визначає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Правовою позицією постанови Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 визначено, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень. Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначив, що оскільки з народженням у нього ще двох дітей змінилося його матеріальне становище, а тому він не в змозі сплачувати аліменти, в тому розмірі, який було визначено рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.04.2015 року.
У відповідності до положень ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Даючи оцінку наданим по справі доказам, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, зважаючи на те, що сторони рівні в обов'язку утримувати спільну дитину, відсутність відзиву від відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 159, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , щомісячно аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку кожній дитині, на розмір 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Аліменти в зміненому розмірі стягувати з дня набрання чинності рішенням суду.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 18.01.2021 року.
Суддя: О.М. Панченко