про залишення позовної заяви без руху
18 січня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/121/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 р. № Ф-12241-51,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 року № Ф-12241-51 на загальну суму 8262,54 грн..
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 року № Ф-12241-51 на загальну суму 8262,54 грн.
Суд зазначає, що оскаржене рішення є таким, що тягне за собою зміну майнового стану позивача, отже позовна вимога, щодо визнання його протиправним та скасування є майновою, а сума оскарженої вимоги є ціною позову.
Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривні.
Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з однією вимогою майнового характеру - судовий збір становить 908,00 грн.(2270*0,4 (мінімальний розмір судового збору за вимогу майнового характеру)=908 грн.)
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем не подано доказів сплати судового збору.
Таким чином, на даний час, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 908,00 грн.
Окрім зазначеного, ч.ч. 1, 4 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачами в порушення зазначеної вимоги до позовної заяви долучено копії документів лише в одному екземплярі (комплект копій для відповідача - не завірений належним чином).
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
При цьому положення абзацу 5 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику ЄСВ.
В даному випадку, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначено про те, що копія оскарженого ним рішення отримана скаржником разом з листом Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №33734 від 03.11.2020 року.
Позивач також скористався правом на оскарження вимоги в адміністративному порядку до органу доходів і зборів вищого рівня, подавши скаргу від 12.11.2020 №б/н до Державної податкової служби України. За результатами розгляду поданої позивачем скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 03.12.2020 № 34122/6/99-00-06-03-01-06, у якому, зокрема, зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-12241-51-У, винесена Головним управлінням ДПС Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, не може бути предметом оскарження в адміністративному порядку. Водночас позивачу роз'яснено право оскарження вимоги в судовому порядку з урахуванням строків давності.
За даними з офіційного сайту державного оператора поштового зв'язку «Укрпошта», зазначене рішення Державної фіскальної служби України, яке надсилалось рекомендованим листом з повідомленням про вручення (реєстраційний номер 04053 4779196 2) позивач отримав 08.12.2020.
Натомість з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 14.01.2021 року (дата направлення поштового відправлення згідно відмітки на конверті). Таким чином, звернувшись до суду 30.10.2019 з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2018 №Ф-124027-52, позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, встановлений Законом №2464-VІ.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення (в разі необхідності) або надати докази, що строк не пропущено, а також для надання строку на подання заяви про усунення наступних недоліків:
- подання до суду доказів сплати судового збору на суму 908 грн;
- надати належним чином засвідчені копії документів, які долучено до позовної заяви для відповідача.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/121/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій