18 січня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3981/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо нездійснення перерахунку нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці апеляційного суду Херсонської області, відповідно з довідкою Херсонського апеляційного суду № 103/20 від 24.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, здійснити перерахунок нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_1 , відповідно до довідки Херсонського апеляційного суду № 103/20 від 24.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VІ. 03 березня 2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці, до якої долучив довідку Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 №103/20. Проте, рішенням відповідача від 06.03.2020 № 25/03-17 відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Вважає бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці протиправною, оскільки, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-р/2020, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Зазначає, що з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, а тому виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою від 14.12.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
29.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з 16.02.2017 ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено ОСОБА_1 виходячи з розміру винагороди, встановленої на 01.01.2020 та обчисленої згідно діючих на момент проведення такого перерахунку законодавчих норм. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-рп/2020 не змінювались розміри суддівської винагороди та не розглядалось питання про перерахунок щомісячного грошового довічного утримання суддям у відставці. Вважає, що відсутні підстави для здійснення перерахунку щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці згідно довідки від 24.02.2020 № 103/20.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 31.01.2017 року № 172/6/15-17 та наказу голови апеляційного суду Херсонської області №15-ОС від 15.02.32017 ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду у відставку.
З 16.02.2017 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VІ.
Згідно довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 №103/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , станом на 18.02.2020 р. складає 196537,00 грн.
03.03.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області з заявою про перерахунок довічного грошового утримання на підставі довідки від 24.02.2020 № 103/20.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 06.03.2020 № 25/03-17 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного грошового довічного утримання згідно вищезазначеної довідки.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402).
За змістом п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частиною 1 статті 142 Закону № 1402 визначено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.3 ст.142 Закону №1402).
Частинами 4, 5 ст.142 Закону № 1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402 передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, п.22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 р. отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 р. №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 р., виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402.
Положеннями п.24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За змістом п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 р. № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 р. № 6-рп/99, від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 р. № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 р. № 2-р/2020.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402 зі змінами.
Згідно з ч.1 ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 р. № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Разом з цим, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством, застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 р. у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402.
При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 24.02.2020 № 103/20, виданої Херсонським апеляційним судом, саме з 19.02.2020 р., оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені п.25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402.
Суд зазначає, що забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема, суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.
Різниця у правах суддів у відставці на перерахунок їх довічного грошового утримання судді в залежності від проходження ними кваліфікаційного оцінювання під час перебування на посаді судді та (або) необхідності пропрацювати на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. у зразковій справі № 620/1116/20.
Згідно ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
ГУ ПФУ в Херсонській області не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення від 06.03.2020 № 25/03-17.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, позивач при зверненні до суду просив захистити його права шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нездійснення перерахунку нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 №103/20 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Однак, оскаржені дії органу пенсійного фонду 06.03.2020 року набули письмового виразу в рішенні відповідача про відмову в перерахунку довічного утримання №25/03-17, а тому, на думку суду, належним способом захисту прав та інтересів позивача є скасування зазначеного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір розподілити згідно ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) щодо нездійснення перерахунку нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 №103/20 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) від 06.03.2020 № 25/03-17 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 №103/20.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 24.02.2020 №103/20.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 112010201