Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 січня 2021 року Справа № 520/368/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дворічанського районного суду Харківської області, судді Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилова Юрія Миколайовича про визнання неправомірними відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.01.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дворічанського районного суду Харківської області, судді Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилова Юрія Миколайовича , в якому просять суд:
- визнати неправомірними відмови у доступі до вироків Дворічанського районного суду Харківської області у справах № 618/890/20 та № 618/891/20 та щодо ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень № 618/890/20 та № 618/891/20 та зобов'язати Дворічанський районний суд Харківської області надати доступ ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та (або) їх захиснику Надолі Євгену Валерійовичу до матеріалів кримінальних проваджень № 618/890/20 та № 618/891/20 та надати копії вироків від 29.09.2020 року щодо ОСОБА_5 та від 12.11.2020 року щодо ОСОБА_6 ;
- зобов'язати суддю Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилова Юрія Миколайовича накласти електронний цифровий підпис судді на електронний примірник вироку від 29.09.2020 року щодо ОСОБА_5 у справі № 618/890/20 та на електронний примірник вироку від 12.11.2020 року щодо ОСОБА_6 у справі № 618/891/20 та направити їх до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що в якості відповідача зокрема зазначено суддю Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилова Юрія Миколайовича .
Також, позивачі зокрема просили суд зобов'язати суддю Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилова Юрія Миколайовича накласти електронний цифровий підпис судді на електронний примірник вироку від 29.09.2020 року щодо ОСОБА_5 у справі № 618/890/20 та на електронний примірник вироку від 12.11.2020 року щодо ОСОБА_6 у справі № 618/891/20 та направити їх до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, необхідною ознакою для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, коли хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. При цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
З наведеного слідує, що в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Однак, дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються виключно в порядку, визначеному процесуальними законами.
Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Також суд звертає увагу на пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 Про незалежність судової влади, відповідно до якого виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
З урахуванням викладеного, суддя не може бути відповідачем в суді по справі щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як вказано у ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 170, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дворічанського районного суду Харківської області, судді Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилова Юрія Миколайовича про визнання неправомірними відмови та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання судді Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилова Юрія Миколайовича накласти електронний цифровий підпис судді на електронний примірник вироку від 29.09.2020 року щодо ОСОБА_5 у справі № 618/890/20 та на електронний примірник вироку від 12.11.2020 року щодо ОСОБА_6 у справі № 618/891/20 та направити їх до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.