Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 січня 2021 року № 520/18811/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 10 пов.,м. Харків, код ЄДРПОУ 34952393) про скасування постанови,-
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд скасувати винесену державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Молотіловою Вікторією Вадимівною постанову від 08 грудня 2020 року в рамках виконавчого провадження № 63841156 про стягнення виконавчого збору у розмірі 210 грн. 20 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 на поштовому відділенні № 58 АТ «Укрпошта» отримала лист, надісланий на її адресу Шевченківським ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вкладенням до якого була постанова державного виконавця Молотилової В. В. від 08 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63841156 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Зі змісту вказаної постанови державного виконавця, ОСОБА_1 стало відомо про те, що вона була винесена на підставі виконавчого листа, виданого 21 жовтня 2020 року Дзержинським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 638/8253/20.
Того ж дня, 14 грудня 2020 року, використовуючи інформацію з вказаної вище постанови та Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 дізналась, що 16 вересня 2020 року Дзержинським районним судом м. Харкова було винесено рішення у справі № 638/8253/20 за позовом КП «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території .
Крім того, з інформації офіційного сайту Міністерства юстиції України з розділу Автоматизована система виконавчого провадження з пошуковими параметрами, вказаними в постанові про відкриття виконавчого провадження від 08 грудня 2020 року, ОСОБА_1 стало відомо про те, що одночасно із винесенням вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження № 63841156, державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Молотилової В. В. була винесена окрема постанова від 08 грудня 2020 року про стягнення виконавчого збору .
Позивач вважає, що вказаною постановою державний виконавець передчасно та необґрунтовано вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в рамках виконавчого провадження № 63841156 виконавчий збір у розмірі 210 грн. 20 коп.
Оскільки постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Молотилової В. В. від 08 грудня 2020 року в рамках виконавчого провадження № 63841156 про стягнення виконавчого збору у розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп. незаконна, не обґрунтована і винесена з грубим порушенням норм матеріального права, тому позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному та дослідивши надані матеріали справи, суд вказує наступне.
08.12.2020 року державним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 638/8253/20 виданого 21.10.2020 Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП "Жилкомсервіс" судовий збір 2102,00.
08.12.2020 року державним виконавцем на підставі статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 210,20 грн.
Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
У постанові від 28.04.2020 по справі №480/3452/19 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вказав наступне: умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-УІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1404-УІІІ в редакції Закону № 2475-VIII від 03 липня 2018 року).
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
З аналізу вказаних норм Закону М1404-УІІІ в редакції Закону № 2475- VIII слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Винесення постанови про стягнення виконавчого збору чи основної винагороди є безумовною дією, яку здійснює виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Таким чином, Верховним Судом вже однозначно врегульовано питання стягнення виконавчого збору та основної винагороди, визначення розміру виконавчого збору та основної винагороди у відповідності до редакції Закону України «Про виконавче провадження», яка діє з 28.08.2018 і по теперішній час.
Також суд вказує, що відповідно до п. 8, 9 третього розділу Інструкції з організації примусового виконання рішень, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Щодо порядку надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження, та відсутність добровільного строку на виконання рішення, то суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Верховний Суд у Постанові від 16.09.2020 по справі № 456/2327/15 вказав, що висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, щодо обов'язку державного виконавця пересвідчитись в отриманні боржником копії постанови про виконавче провадження, суперечать положенню частин першої та сьомої статті 28 Закону № 1404-УІІІ, за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, без надання строку на добровільне виконання постанови. За умови дотримання цих вимог, у день відкриття, чи не пізніше наступного дня (у залежності від обставин, визначених Законом) виконавець зобов'язаний винести постанову про накладення арешту на майно боржника, зокрема, за приписами статті 56 Закону № 1404-УІІІ.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про те, що обов'язок державного виконавця з приводу того, що він повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови був передбачений частиною першою статті 30 Закону № 606-ХІУ в редакції, чинній до 09 березня 2011 року.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 12 квітня 2018 року у справі № 922/1353/16 та від 20 листопада 2019 року у справі № 751/3157/19 (провадження № 61- 16471св19)...».
Державним виконавцем направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження, як того вимагає стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим листом (копія фіскального чека додається). Наявний в матеріалах справи витяг з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» з відстеження пересилання рекомендованих відправлень свідчить про вручення відправлення боржнику. Також додатково боржником заявлено Суду про отримання ним вказаної постанови.
Таким чином, суд робить висновок, що дії державного виконавця з надсилання постанови по відкриття виконавчого провадження вчинені у відповідності до вимог Закону.
Чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» з 2011 року не передбачено ані добровільного строку на виконання рішення, ані обов'язку державного виконавця пересвідчитися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується вищевикладеними правовими висновками Верховного Суду України.
Добровільне виконання рішення суду можливе до відкриття виконавчого провадження. Із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження розпочинається процедура примусового виконання рішень судів та інших органів.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідним вказати, що дії державного виконавця вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та чинного законодавства, а Позивачем не наведено жодної норми діючої редакції статей Закону України «Про виконавче провадження», які на його думку, порушив державний виконавець.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач надав підтвердження правомірності прийнятих ним рішень, а відтак довів правомірність їх прийняття і того, що він діяв у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, оскаржувані постанови прийняті з урахуванням всіх обставин, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 34952393) про скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.