Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 січня 2021 року № 520/16501/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В. розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 42261368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії Харківського апеляційного суду протиправними та забов"язати Харківський апеляційний суд виплатити ОСОБА_1 частину не виплаченої вихідної допомоги в сумі 61 341, 49 грн.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 19 травня 2020 року рішенням Вищої ради правосуддя позивача звільнено у відставку з посади судді Харківського апеляційного суду, а 20 травня 2020 року наказом голови суду відраховано із штату суду.
Відповідно до положень ст. 143 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» мене нарахована вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою і підлягало до виплати, з урахуванням податків і зборів 539 360 грн.
Наведене підтверджується копіями трудової книжки та наказу голови суду.
20 травня 2020 року головний бухгалтер суду повідомила позивача про те, що в наслідок рахункової помилки йому нарахована зайва сума оплати невикористаної відпустки за період з 21 травня по 17 липня 2020 року.
Позивач погодився, в разі встановлення належним чином переплати, відшкодувати суму виплачену в наслідок помилки і подав заяву про згоду на утримання коштів за рахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності і із вихідної допомоги. При цьому розмір конкретної суми утримання із вихідної допомоги він не зазначав, оскільки не було розрахунків ймовірної переплати.
28 травня 2020 року, незважаючи на домовленість, без відповідного наказу та письмового обґрунтування відповідачем було утримано з належної йому вихідної допомоги 61 341, 49 грн., а решта перерахована на картковий рахунок.
Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що Наказом голови Харківського апеляційного суду № 04-03/13-ос від 02.10.2018 позивач переведений на посаду судді Харківського апеляційного суду.
На підставі заяви відповідача, наказом № 04-04/200-а від 16.12.2019 року йому надана частина невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2018 року по 01.10.2019 ( у зв'язку з відкликанням в період відпустки) на 1 робочий день 13.01.2020, на 2 робочих дні за той же період, з 14.01.2020 по 15.01.2020, частина щорічної основної відпустки на 2 робочих дні, з 16.01.2020 по 17.01.2020 включно.
Наказом № 05-05/4-в від 09.01.2020 ОСОБА_1 надана частина невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2018 (у зв'язку з відкликанням в період відпустки) на 1 робочий день 10.01.2020, частина щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2018 по 01.10.2019 на 1 робочий день. 11.01.2020.
В подальшому, позивачу надана частина щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2019 по 01.10.2020 на 15 робочих днів з 20.01.2020 по 09.02.2020 включно відповідно до наказу № 05-05/11-в від 15.01.2020.
Встановлено, що відповідно до наказу Харківського апеляційного суду від 05-05/78-1-в від 21.04.2020, у зв'язку з тривалою хворобою у період відпустки ОСОБА_1 , на підставі наданих копій листів непрацездатності та заяви позивача, йому перенесено частину щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2019 по 01.10.2020 на 15 робочих днів з 05.05.2020 по 26.05.2020 включно ( враховуючи, що 09.05.2020-свято); частину щорічної додаткової відпустки за 2019 на 01 робочий день, 27 травня 2020; за період роботи з 02.10.21018 по 01.10.2019 на 01 робочий день ,28.05.2020; частину щорічної відпустки за період роботи з 02.10.2019 по 01.10.2019 на 15 робочих днів, з 29.05.2020 по 19.06.2020 (враховуючи, що 7.06.2020-свято); частину щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2018 по 01.10.2019 на 5 робочих днів, з 22.06.2020 по 26.06.20; частину щорічної додаткової відпустки за 2020 на 11 робочих днів, з 30.06.2020 по 14.07.2020.
Відповідно до листа непрацездатності, довідки до акту огляду медико-соціальної експертною комісією, заяви ОСОБА_1 , частина щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2019 по 01.10.2020 під час відпустки з 05.05.2020 по 26.05.2020 строком на 03 робочих дні перенесена та надана з 15.07.2020 по 17.07.2020 включно.
Відповідно до листків непрацездатності ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 09.01.2020 по 16.01.2020, з 17.01.2020 по 09.02.2020, з 10.02.2020 по 20.03.2020, з 21.03.2020 по 29.04.2020, з 30.04.2020 по 05.05.2020. Проведено розрахунок оплати лікарняних листів та подані Заяви-розрахунки про здійснення фінансування до органів ФССУ.
Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку із звільненням 19.05.2020 ОСОБА_1 у відставку рішенням Вищої ради правосуддя, наказом голови Харківського апеляційного суду № 05-05/98-в від 20.05.2020, за заявою судді ОСОБА_1 , його відкликано з частини щорічної основної відпустки на 03 робочих днів з 22.05.2020 по 26.05.2020, з щорічної додаткової відпустки 27.05.2020, з частини щорічної основної відпустки 28.05.2020, з частини щорічної основної відпустки з 29.05.2020 по 19.06.2020, з частини щорічної основної відпустки з 22.06.2020 по 26.06.2020, з частини щорічної додаткової відпустки за 2020, з 30.06.2020 по 14.07.2020, з частини щорічної основної відпустки, з 15.07.2020 по 17.07.2020.
Згідно наказу № 05-04/69-ос від 20.05.2020 про відрахування ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду 20.05.2020 у зв'язку зі звільненням з посади судді у відставку, грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток складається із щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2019 по 20.05.2020-за 11 робочих днів, щорічної додаткової відпустки за 2019 за 1 робочий день, щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2018 по 01.10.2019- 6 робочих днів, щорічної додаткової відпустки за 2020-11 робочих днів.
На виконання наказу № 05-04/69-ос від 20.05.2020 про відрахування ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду 20.05.2020 у зв'язку зі звільненням з посади судді у відставку, фінансово-економічним відділом суду здійснений кінцевий розрахунок належної позивачу суддівської винагороди, при цьому сформовано суддівську винагороду за дні відпустки за період з 21.05.2020 р. по 17.07.2020 р.
На виконання вимог статті 24 Закону України «Про відпустки» та статті 83 Кодексу законів про, працю України нараховано компенсацію за невикористану відпустку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Також у відповідності ст. 143 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на момент звільнення ОСОБА_1 нарахована вихідна допомога у розмірі трьох місячних суддівських винагород.
Після здійснення кінцевого розрахунку виявилось, що заборгованість ОСОБА_1 перед судом склала 409 087,16 грн., яка утворилася за рахунок перенесення днів відпустки у зв'язку з хворобою та за рахунок відкликання з відпустки у зв'язку зі звільненням за період з 21.05.2020 по 17.07.2020, сторнування суддівської винагороди за ці дні та нарахування компенсації за невикористану відпустку.
Суд зазначає, що розмір компенсації розрахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» значно менший ніж суддівська винагорода за дні відпустки, тому що суддівська винагорода розраховується у робочих днях, виходячи з фактичного заробітку судді, у місяці відпустки на підставі ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тоді як компенсація за дні невикористаної відпустки нараховується із заробітку за останні дванадцять місяців, що передують місяцю звільнення.
При відрахуванні зі штату суду ОСОБА_1 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» йому була нарахована компенсація за невикористану відпустку в розмірі 161 617,69 грн. за рахунок якої загальна сума заборгованості зменшилась до 247 469,47 грн.
Водночас до виплати належала сума 725 488,03 грн, з них: сума вихідної допомоги - 539 360,06 грн та сума матеріальної допомоги від ФССУ за період непрацездатності - 186 127,97 грн. (ще не профінансована органами ФССУ), про що було повідомлено керівництвом установи відповідачу в особистій бесіді.
Щодо посилання позивача на той факт, що відповідачем не виконані приписи ст. 116 КЗпП України, якою передбачено, що про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Але, судом встановлено, що начальником фінансово-економічного відділу Харківського апеляційного суду суддя ОСОБА_1 був особистої ознайомлений з наявною заборгованістю перед відповідачем на момент звільнення, та виданий розрахунковий лист, в якому містилась інформація про всі здійсненні нарахування та утримання.
Після ознайомлення зі станом кінцевого розрахунку при звільненні та наявною заборгованістю відповідачем ОСОБА_1 було виявлено бажання про утримання частини заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 186 127,97 грн та залишку з вихідної допомоги, що відображено у наданій особисто заяві від 20.05.2020 р. , а також повідомлено, що матеріальна допомога при тимчасовій непрацездатності та вихідна допомога при звільненні захищені законодавством та відрахування з них можуть провадитись тільки у випадках передбачених законодавством України.
Відрахування у сумі 61 341,49 грн було здійснено після надання вищевказаної заяви відповідача, а заборгованість у сумі 186 127,97 грн ОСОБА_1 повинен був внести у касу установи після отримання ним матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності від ФССУ, в подальшому позивач в усній розмові став заперечувати проти наявної заборгованості та відмовився вносити гроші в касу, оскільки вважав, що з ним невірно проведений кінцевий розрахунок при звільненні.
Суд вказує, що згідно із п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Посилання позивача на те, що утримання відбулось всупереч вимогам ч. 2 ст. 127 КЗпП без відповідного наказу керівника і без зазначення з яких саме підстав проведено утримання, на думку суду, не відповідає дійсності, оскільки вищеназване утримання було здійснено на підставі особистої заяви позивача від 20.05.2020 р., наказу № 05-05/98-в від 20.05.2020 про відкликання з щорічної відпустки судді ОСОБА_1 та наказу № 05-04/69-ос від 20.05.2020 про відрахування ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду 20.05.2020 у зв'язку зі звільненням з посади судді у відставку, яким зобов'язано фінансово-економічний відділ суду здійснити кінцевий розрахунок належної позивачу суддівської винагороди.
Крім того, тлумачення положень частини другої статті 127 КЗпП України, на яку посилається позивач, дає підстави суду зробити висновок, що відрахування із заробітної плати працівника для покриття ним заборгованості підприємству, де він працює, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу. Отже, видача відповідного наказу є правом власника підприємства, а не його обов'язком.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 17 липня 2019 року по справі №332/1433/17.
Зважаючи на вищевказане, суд приходить до висновку, що при здійсненні кінцевого розрахунку ОСОБА_1 не було допущено жодної помилки та порушення норм трудового законодавства, та всі розрахунки проводились згідно із діючим законодавством, а заборгованість позивача утворилась у зв'язку зі здійсненням нарахування матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності та сторнуванням суддівської винагороди за дні відпустки, які співпадали з днями тимчасової непрацездатності, а також з відкликанням з відпустки за період з 21.05.2020 по 17.07.2020.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідним вказати, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не обґрунтовані, правомірність їх не знайшла свого підтвердження, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Харківського апеляційногг суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ42261368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.В.Зінченко