про повернення касаційної скарги
15 січня 2021 року
м. Київ
справа №127/3090/20
провадження №51-158ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі-Суд):
головуюча ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 ,
Представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій виклав вимогу про скасування вказаного судового рішення в частині стягнення з засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_4 витрати винагороди (упущеної вигоди) у розмірі 24 000 грн. та послуг адвоката на правову допомогу в розмірі 15 500 грн. і постановлення нового рішення про стягнення зазначених сум на користь потерпілого.
Крім того, представник потерпілого ОСОБА_4 заявив клопотання про поновлення строку касаційного оскарження вказаного судового рішення.
Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Як убачається з касаційної скарги, представник звернувся до Суду зі скаргою 05 січня 2021 року, тобто поза межами визначеного процесуальним законом строку.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
На обґрунтування причин поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень представник потерпілого зазначив про те, що копію ухвали Вінницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року отримав 15 жовтня 2020 року після надання місцевому суду заяви з проханням видати засвідчену належним чином копію зазначеної ухвали.
Однак, як убачається з тексту ухвали Вінницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 був присутнім під час її проголошення, тому початком строку касаційного оскарження ухвали апеляційного суду для нього, як представника потерпілого, є день її проголошення.
Таким чином, посилання адвоката на невчасне отримання ним копії ухвали апеляційного суду, як на поважну причину пропуску строку, не є підставою для поновлення строку касаційного оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження у разі, якщо суд касаційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення, підлягає поверненню особі, яка її подала.
За таких обставин, касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 підлягає поверненню.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
Відмовити представникупотерпілого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судового рішення.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 рокуразом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3