Ухвала
15 січня 2021 року
м. Київ
справа № 635/8410/15-к
провадження № 51-1822ск20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року,
встановив:
ухвалою Касаційного кримінального суду від 14 квітня 2020 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без руху через її невідповідність вимогам
ст. 427 КПК та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою суду касаційної інстанції від 03 червня 2020 року касаційну скаргу засудженому ОСОБА_4 було повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся до суду з касаційною скаргою на вирок Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року.
Перевіривши порядок та строки касаційного оскарження, відповідно до вимог ст. 426 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала.
Так, згідно з ч. 2 ст. 426 КПК касаційну скаргу на судові рішення може бути подано особою протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк із дня вручення йому копії судового рішення.
Згідно з відомостями наданими працівниками ДУ «Роменська виправна колонія (№56)», копію ухвали Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 рокузасудженому ОСОБА_4 було вручено 23 березня 2020 року.
Колегією суддів встановлено, що касаційну скаргу засудженим ОСОБА_4 подано після закінчення тримісячного строку касаційного оскарження з клопотанням про поновлення такого строку. Зокрема, у клопотанні засуджений просить поновити строк касаційного оскарження, оскільки вважає, що пропустив його з поважних причин внаслідок своєї юридичної неграмотності та відсутністю можливості отримати професійну правову допомогу.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» викладено висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом із тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Крім того, з системного аналізу кримінального процесуального закону випливає, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Крім того, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію.
У клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження засуджений
ОСОБА_4 не навів таких обставин, які були непереборними та могли б перешкодити йому подати належно оформлену касаційну скаргу у визначений законом строк.
Посилання засудженого ОСОБА_4 на те, що він не мав можливості вчасно направити касаційну скаргу через свою юридичну неграмотність та відсутністю можливості отримати професійну правову допомогу є безпідставним та спростовується змістом його касаційної скарги і доданих до неї документів, з яких вбачається, що засуджений був забезпечений захисником протягом усього тримісячного строку на оскарження судових рішень та мав можливість отримати професійну правову допомогу для складання і подання належним чином оформленої касаційної скарги у визначений законом строк.
Крім того, касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень засудженим ОСОБА_4 до суду касаційної інстанції згідно відомостей від АТ «Укрпошта» було направлено тільки 30 грудня 2020 року, через значний проміжок часу після закінчення строку касаційного оскарження судових рішень, а саме шість місяців.
Врахувавши викладене та беручи до уваги значний проміжок часу з моменту закінчення строку касаційного оскарження судових рішень засудженим
ОСОБА_4 , зважаючи на те, що в засудженого відсутні об'єктивні причини, які б перешкоджали йому вчасно звернутись з належно оформленою касаційною скаргою, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для поновлення такого строку відсутні.
За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, суд вважає,
що засудженому ОСОБА_4 слід повернути касаційну скаргу у зв'язку з її поданням після закінчення строку касаційного оскарження та відсутністю підстав для поновлення такого строку.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 в поновленні строку на касаційне оскарження судових рішень.
Касаційну скаргу на вирок Харківського районного суду Харківської області
від 14 листопада 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3
Судді: