Ухвала
15 січня 2021 року
м. Київ
справа № 766/7657/20
провадження № 61-19702ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої позовна заява подана Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Корабельної районної у місті Херсоні ради, Служба у справах дітей Суворовської районної у місті Херсоні ради, про забезпечення повернення малолітньої дитини до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Республіки,
ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки така подана без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції та до переоцінки вказаних обставин.
У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, як на підставу касаційного оскарження судового рішення, однак не наводить передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.
Виключно посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування наявності випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року залишити без руху до 15 лютого 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков