Ухвала
14 січня 2021 року
м. Київ
справа № 522/16127/15-ц
провадження № 61-19504ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра
та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство
комерційний банк «Правекс-Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс Банк», банк), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра
та Гарантія») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі
37 374, 58 доларів США.
В обґрунтування свого позову зазначало, що 22 серпня 2007 року
між акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Правекс Банк»,
та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5449-018/07Р, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 40 216, 00 доларів США зі сплатою 12, 39% річних за користування кредитом з остаточним строком повернення кредитних коштів до 22 серпня
2014 року.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання
за вищевказаним кредитним договором станом на 04 червня 2015 року
в нього виникла заборгованість на загальну суму 37 374, 58 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом за період з 01 серпня
2007 року по 04 червня 2015 року у розмірі 15 272, 00 доларів США; заборгованості за відсотками за період з 01 липня 2008 року по 04 червня 2015 року у розмірі 6 926, 30 доларів США; неустойки (пені) за кредитом
за період з 01 серпня 2012 року по 04 червня 2015 року у розмірі
10 476, 96 доларів США; неустойки (пені) за відсотками за період з 01 серпня 2012 року по 04 червня 2015 року у розмірі 4 699, 32 доларів США.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2015 року позов ПАТ КБ «Правекс Банк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором № 5449-018/07Р від 22 серпня
2007 року на загальну суму 37 374, 58 доларів США, яка складається
із: заборгованості за кредитом за період з 01 серпня 2007 року по 04 червня 2015 року у розмірі 15 272, 00 доларів США; заборгованості за відсотками
за період з 01 липня 2008 року по 04 червня 2015 року у розмірі
6 926, 30 доларів США; неустойки (пені) за кредитом за період з 01 серпня 2012 року по 04 червня 2015 року у розмірі 10 476, 96 доларів США; неустойки (пені) за відсотками за період з 01 серпня 2012 року по 04 червня 2015 року у розмірі 4 699, 32 доларів США.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня
2015 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ КБ «Правекс-Банк»
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № 5449-018/07Р від 22 серпня
2007 року, яка складається із: заборгованості за кредитом за період
з 01 серпня 2012 року по серпень 2014 року у розмірі 11 955 доларів США; заборгованості за відсотками за період з 01 серпня 2012 року по серпень 2014 року у розмірі 6 926 доларів США.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
26 грудня 2020 року до Верховного Суду представник
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить змінити резолютивну частину постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 22 жовтня 2015 року скасувати. У задоволенні позову ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального
і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказавши у касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно
до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Крім того, у касаційній скарзі заявник просить зупинити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду
або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду
в касаційному порядку.
Оскільки заявником не доведено об'єктивної необхідності для зупинення виконання судового рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що клопотання є немотивованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра
та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року.
Витребувати з Приморського районного суду м. Одеси вищезазначену цивільну справу (№ 522/16127/15-ц).
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року відмовити.
Надіслати позивачу копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою
і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 28 січня 2021 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович