Ухвала
12 січня 2021 року
м. Київ
справа № 487/1004/16-ц
провадження № 61-9796св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - автогаражний кооператив «Парма»,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Парма»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до автогаражного кооперативу «Парма», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Парма» про визнання рішення правління неправомірним,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до АГК «Парма», третя особа - ТОВ Фірма «Парма» про визнання неправомірним рішення правління від 23 січня 2016 року.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05 вересня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 15 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін.
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про роз'яснення постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року, в якій просив роз'яснити, не змінюючи суті постанови: яким саме допустимим доказом, котрий Верховний суд не мав повноважень оцінювати, підтверджується право власності АГК «Парма» на гараж № НОМЕР_1 , та на якому аркуші справи цей доказ знаходиться; яким саме допустимим доказом, котрий Верховний Суд не мав повноважень оцінювати, підтверджується факт укладання сторонами в усній формі договору користування гаражем, та на якому аркуші справи цей доказ знаходиться; яким саме допустимим доказом, котрий Верховний суд не мав повноважень оцінювати, підтверджується факт передачі гаражу автостоянкою АГК «Парма» позивачу в користування, та на якому аркуші справи цей доказ знаходиться; яким саме допустимим доказом, котрий Верховний Суд не мав повноважень оцінювати, підтверджується факт відсутності Протоколу про прийом Позивача до членів кооперативу, враховуючи, що суд відмовився витребувати від Відповідача ці докази, дозволивши тому подавати докази на власний розсуд; чи були об'єктивні причини ігнорування Верховним Судом доводів касаційної скарги про порушення судами принципу змагальності, рівності сторін та свободи надання доказів.
Заява мотивована тим, що в постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року незрозумілим є те, які саме допустимі докази мали на увазі суди, в тому числі і Верховний Суд, коли в наслідок подання позову щодо захисту права користування майном, який був отриманий у власність 8 років тому, визнали за власною ініціативою право власності на це майно за іншою особою і навіть без звернення її з відповідним позовом, та без відповідної позовної вимоги, вийшовши за межі справи позбавили мене права члена кооперативу. Неоднозначність висновку позбавляє можливості звернення до судів цивільної юрисдикції за захистом свого права.
Згідно частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналіз заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року свідчить, що вона стосується роз'яснення мотивів ухваленої постанови. Тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук