ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.01.2021Справа № 910/18861/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестбудінвест» (81200, Львівська обл., Перемишлянський р-н, м. Перемишляни, вул. Міжгірська, буд. 8В; ідентифікаційний код: 34903791)
до за участю про1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 11; ідентифікаційний код: 23311317) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) зобов'язання укласти додаткову угоду
Суддя Чинчин О.В.
Представники сторін: без повідомлення представників
26.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестбудінвест» з вимогами до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про зобов'язання укласти додаткову угоду.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про призначення у справі експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестбудінвест» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 02.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 відкрито провадження у справі №910/18861/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.02.2020; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
23.01.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
12.02.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
12.02.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
У підготовчому засіданні 12.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про залучення до участі у справі Адміністрацію Державної прикордонної служби України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У підготовчому засіданні 12.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 03.03.2020.
14.02.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло уточнене клопотання про призначення експертизи у справі №910/18861/19.
02.03.2020 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
У підготовче засідання 03.03.2020 з'явились представники учасників справи, надали усні пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2020 року, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 року, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку про призначення у справі комплексної будівельно-технічної експертизи та експертизи менеджменту, проведення якої доручено Відокремленому структурному підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (03045, м. Київ, вул. Плещеєва,10), а провадження у справі №910/18861/19 було зупинено.
07.09.2020 року на адресу Господарського суду міста Києва від Відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» надійшло Клопотання №181/20-вих від 27.08.2020 року про визначення ОСОБА_1 , як експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень, якому безпосередньо буде доручено проведення будівельно - технічної експертизи, та визначення Армаш Надії Олексіївни, як експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень, якій безпосередньо буде доручено експертизи менеджменту у справі №910/18861/19.
28.09.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про визначення ОСОБА_1 , як експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень, якому безпосередньо буде доручено проведення будівельно - технічної експертизи, та визначення ОСОБА_2 , як експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень, якій безпосередньо буде доручено експертизи менеджменту у справі №910/18861/19.
06.10.2020 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/18861/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року поновлено провадження у справі № 910/18861/19, клопотання Відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» №181/20-вих від 27.08.2020 року про визначення особи, як експерта Центру задоволено частково. Погоджено залучення ОСОБА_1 , як експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень, якому безпосередньо буде доручено проведення будівельно - технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2020 року по справі №910/18861/19. В іншій частині Клопотання Відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» №181/20-вих від 27.08.2020 року про визначення особи, як експерта Центру відмовлено.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2020 року провадження у справі №910/18861/19 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
06.11.2020 року на адресу Господарського суду міста Києва від Відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» надійшло Клопотання №277/20-вих від 02.11.2020 року про визначення ОСОБА_2 , як експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень, якій безпосередньо буде доручено експертизи менеджменту у справі №910/18861/19.
30.11.2020 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/18861/19.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.12.2020 року поновлено провадження у справі № 910/18861/19, клопотання Відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» надійшло Клопотання №277/20-вих від 02.11.2020 року про визначення особи, як експерта Центру задоволено, погоджено залучення ОСОБА_2 , як експерта Центру судової експертизи та експертних досліджень, якій безпосередньо буде доручено проведення експертизи менеджменту, призначеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2020 року по справі №910/18861/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року провадження у справі № 910/18861/19 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
12.01.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» надійшов висновок №008-ІВМ/20 комплексної будівельно - технічної експертизи та експертизи менеджменту від 28.12.2020 року разом з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу, Суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
При зверненні до суду з вказаним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестбудінвест» просило зобов'язати 1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України укласти додаткову угоду про внесення змін до Договору №31-07/7 від 14.02.2007 року про спільну діяльність у будівництві, якою конкретизувати п.5.2 розділу «Умови розподілу сторонами результату спільної діяльності» доповнити наступним абзацом: “остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після завершення будівництва об'єкту в цілому з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла (квартир). Фінансові витрати по проведенню оцінки вартості квадратного метра житла несе Товариство з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест”.
Як вбачаться з матеріалів справи, 14.02.2007 між сторонами укладено Договір №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві, предметом якого є спільна діяльність сторін з метою досягнення соціального ефекту: будівництва на земельній ділянці об'єкту (багатофункціонального комплексу житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, остаточна площа якого визначається згідно з проектно-кошторисною документацією), у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей, та подальшого розподілу результатів спільної діяльності відповідно до умов договору.
У розділі 1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 зазначено, що спільна діяльність - діяльність сторін для досягнення певної мети: будівництва об'єкту, у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, будівництво яких заплановано сторонами на земельній ділянці військової частини №9507, загальною площею 6,0 га, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10, яка передбачає розподіл результатів та ризиків цієї діяльності і регулюється цим договором та нормативно-правовими актами України; земельна ділянка - земельна ділянка загальною площею 60 кв.м. військової частини №9507, розташована за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10.
З метою реалізації мети спільної діяльності сторони здійснюють вклади у спільну діяльність у вигляді грошових коштів, нерухомого майна, інших матеріальних і нематеріальних активів (п. 3.1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007).
Відповідно до п. 3.2 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 сторони спільної діяльності здійснюють свої вклади у наступний спосіб:
- вклад відповідача на цілі спільної діяльності буде здійснений шляхом внесення права користування земельною ділянкою, у тому числі для будівництва на ній об'єкту. Вклад відповідача на цілі спільної діяльності у вигляді права будівництва об'єкту на земельній ділянці оцінений сторонами у розмірі 21% від загальної площі житла у збудованому об'єкті;
- вклад позивача на цілі спільної діяльності буде здійснений фінансовими, майновими ресурсами у вигляді нерухомого та рухомого майна, майнових прав, цінних паперів, майнових зобов'язань (грошових та зобов'язань, що випливають із укладених угод), прав інтелектуальної власності, матеріальних, виробничих ресурсів, професійних та інших знань, навичок та вмінь, а також використання ділової репутації та ділових зв'язків, в порядку та на умовах, передбачених договором. Вклад позивача визначений сторонами як стовідсоткове фінансування будівництва. Вклад позивача на цілі спільної діяльності оцінений сторонами у розмірі 79% від загальної площі житла у збудованому об'єкті та 100% площ приміщень соціально-побутового, торгового та адміністративного призначення об'єкту.
Згідно з п. 5.1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 після введення об'єкту в експлуатацію відповідач отримує житло (квартири), загальна площа яких становить 21% від загальної площі квартир об'єкту; позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 79% від загальної площі квартир об'єкту, 100% нежитлових приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення об'єкту, які необхідні для його обслуговування.
Відповідно до п. 7.1 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 договір діє з дня його підписання до 31.12.2020.
Згідно з п.10.5 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 сторони регулюють свої відносини шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди, спір розглядається у порядку, визначеним чинним законодавством України.
У п. 10.6 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 сторонами погоджено, що з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом відповідно до договору сторони узгодили і встановили, що позивач може передати відповідачу в рахунок частини загальної площі житла, належної відповідачу на умовах цього договору, квартири в інших новозбудованих житлових будинках у м. Львові. Відповідач веде облік квартир, що достроково одержує у власність від позивача. При цьому, при кінцевому розподілі площ об'єкту позивач одержує належну йому частину житла, збільшену на розмір загальної площі квартир, що були раніше передані відповідачу.
Додатковими угодами №6/31-07/7 від 23.05.2016 р., №8/31-07/7 від 18.07.2016 р., №9/31-07/7 від 05.09.2016 р., №14/31-07/7 від 04.02.2019 р., №15/31-07/7 від 22.03.2019 р., №16/31-07/7 від 22.03.2019 р. до Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 року Сторони погодили в рахунок 21% житла від загальної площі, що будується за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10 достроково передати 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України квартири в новозбудованому житловому будинку м. Львова, по вул. Князя Святослава, 5, у Львівській області, Пустомитівського району, с. Сокільники, вул. Героїв Крут, м Львова, вул. Замарстинівська, буд. 233б, м. Львова, вул. Княгині Ольги, буд. 122а.
У позовній заяві позивач вказав на те, що керуючись гострою необхідністю забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, на підставі п. 10.6 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору, відповідно до яких позивачем було передано відповідачу квартири в рахунок частини загальної площі житла, що підлягає передачі на виконання умов Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007. Тобто, позивач достроково виконав свої зобов'язання за Договором №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 в частині розподілу результатів спільної діяльності.
У зв'язку з необхідністю встановити співвідношення між достроково переданими квартирами в інших новобудовах та квартирами, що підлягають передачі на об'єкті будівництва за Договором №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007, між сторонами було розпочато перемовини з метою впровадження в договір відповідного механізму.
Як вбачається з позовної заяви, спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що в проекті додаткової угоди, який запропоновано відповідачем, доповнено п. 5.2 Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 наступним абзацом: “остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після завершення будівництва об'єкту в цілому з урахуванням ринкової вартості квадратного метра житла (квартир). Фінансові витрати по проведенню оцінки вартості квадратного метра житла несе Товариство з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест”.
Однак, позивач вважає, що урахування ринкової вартості квадратного метра житла (квартир) під час остаточних розрахунків є неможливим, та вказує на те, що враховуючи предмет та правову природу договору про спільну діяльність, з метою врегулювання питання щодо дострокової передачі квартир законним та обґрунтованим є укладення додаткової угоди в наступній редакції: “остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після завершення будівництва об'єкту в цілому з урахуванням фактичної вартості будівництва квадратного метра житла (квартир). Фінансові витрати по проведенню оцінки вартості квадратного метра житла несе Товариство з обмеженою відповідальністю “Вестбудінвест”.
Таким чином, Суд зазначає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, що є предметом Договору №31-07/7 про спільну діяльність у будівництві від 14.02.2007 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестбудінвест» та 1 окремим відділом капітального будівництва Державної прикордонної служби України, а саме будівництва об'єкту, у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення на земельній ділянці військової частини №9507, загальною площею 6,0 га, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10, а також інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном, а саме розподілу об'єкту після будівництва.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19.
У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №905/1732/18 викладено правову позицію про те, що до позовів про права на нерухоме майно відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 Цивільного кодексу України) тощо.
У постанові Верховного Суду від 03.06.2019 у справі №903/432/18 викладено правову позицію про те, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об'єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.
У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц судом зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм Верховний Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц висловив правову позицію, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Більш того, 07.07.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №910/10647/18, предметом спору у якій було визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 дійшла висновку, що у частині третій статті 16 Господарського процесуального кодексу України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.
Натомість у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Таким чином, оскільки спір у даній справі стосується нерухомого майна та виник з приводу об'єкта нерухомого майна - будівництва об'єкту, у тому числі житла для військовослужбовців та членів їх сімей з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення на земельній ділянці військової частини №9507, загальною площею 6,0 га, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 10, та стосується прав та обов'язків, пов'язаних з вказаним нерухомим майном, Суд дійшов висновку, що такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна (відповідно до ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України), тобто справа №910/18861/19 належить до виключної підсудності господарського суду Львівської області.
Згідно з ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
У ч. 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Зважаючи на те, що спір у даній справі належить розглядати суду за місцезнаходженням нерухомого майна (м. Львів, вул. Володимира Великого, 10, Суд приходить до висновку про передачу справи №910/18861/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестбудінвест» до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України. за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Адміністрації Державної прикордонної служби України про зобов'язання укласти додаткову угоду на розгляд до Господарського суду Львівської області за виключною підсудністю.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 30, 31, 230, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Поновити провадження у справі № 910/18861/19.
2. Передати справу №910/18861/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестбудінвест» до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України. за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Адміністрації Державної прикордонної служби України про зобов'язання укласти додаткову угоду за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області (79014, Львівська область, м. Львів вулиця Личаківська, 128.)
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 14 січня 2021 року.
Cуддя О.В. Чинчин