Справа № 420/6960/20
16 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке викладене у формі листа № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року про позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи;
- зобов'язати відповідача включити позивача до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2020 році, про що видати відповідну довідку.
Ухвалами суду від 03.08.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку загального позовного; від 13.10.2020 року: зупинено провадження у справі; від 01.12.2020 року: продовжено зупинення провадження у справі; від 28.12.2020 року: поновлено провадження у справі.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 28.12.2020 року. (а.с.85-87)
28.12.2020 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній просить розглянути справу без участі позивача у порядку письмового провадження. (а.с.97-98, 100-101)
18.12.2020 року від представника відповідача електронною поштою надійшло клопотання, вхід. № ЕП/24933/20, в якому останній просить, зокрема, розглянути справу в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Проте, при намаганні розпочати судове засідання в режимі відеоконференції, здійснювалися неодноразові спроби налагодження відеоконференцзв'язку з відповідачем. Під час спроб відбулися певні збої, які відповідач намагався усунути, проте за певний час відповідачу так і не вдалося налагодити відеоконференцзв'язок, про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка.
Відповідно до ч. 5 ст. 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
При цьому, інших заяв з процесуальних питань, в тому числі щодо порядку розгляду справи, про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні тощо, від учасників справи до суду не надійшло.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав, зокрема:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» отримало рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року про позбавлення статусу платника єдиного податку четвертої групи. Відповідач ухвалив вищевказане рішення шляхом направлення листа від 25 лютого 2019 року № 2912/10/15-32-54-04-06, в якому зазначив про те, що станом на 1 січня 2020 року у позивача обліковується податковий борг по єдиному податку четвертої групи (18050500 стаття 06) у сумі 1238,95 грн, тому останній у 2020 році не є платником єдиного податку четвертої групи, а з 01.01.2020 року є платником податків на загальній системі оподаткування. Позивач вважає рішення ГУ ДПС в Одеській області № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року протиправним;
- як було зазначено позивачем у листі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» до в.о. Начальника ГУ ДПС в Одеській області (вих. № 23/04 від 23.04.2020 року), отриманому відповідачем 15.05.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» створене у 2014 році та провадить свою діяльність, суворо дотримуючись податкового законодавства та законів України;
- позивачем 16.10.2019 року було здійснено оплату належних платежів по єдиному податку четвертої групи) 18050500 стаття 06) за ІІІ квартал 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням № 284 від 16.10.2019 року на суму 7397,80 грн, № 285 від 16.10.2019 року на суму 23418,96 грн, № 286 від 16.10.2019 року на суму 63767,82 грн;
- позивачем 28.01.2020 року було здійснено оплату належних платежів по єдиному податку четвертої групи (18050500 стаття 06) за IV квартал 2019 року, що підтверджується квитанціями № ПН2153 від 28.01.2020 року на суму 14051,40 грн, № ПН2156 від 28.01.2020 року на суму 4438,70 грн та № ПН2959 від 28.01.2020 року на суму 14051,40 грн;
- станом на 1 січня 2020 року у позивача не існувало і не могло існувати податкового боргу по єдиному податку четвертої групи (18050500 стаття 06) у сумі 1238,95 грн, оскільки всі належні платежі по єдиному податку четвертої групи (18050500 стаття 06) у сумі 1238,95 грн було здійснено позивачем в межах строків, передбачених пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України;
- при цьому, 23.01.2020 року позивачем самостійно за допомогою електронного кабінету платника податків виявлено заборгованість зі сплати належних платежів, відмінних від єдиного податку четвертої групи (18050500 стаття 06), за період 10-12.2019 року, невідкладне погашення якої здійснено 23.01.2020 року, що підтверджується квитанцією № 0.0.1593125195.1 від 23.01.2020 року;
- як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 818/606/17, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи);
- відповідачем у 2020 році виїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої виявлено невідповідність позивача вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, про що складено акт (довідку) документальної виїзної перевірки, проведено не було. Враховуючи той факт, що у позивачем здійснено всі необхідні платежі, що підтверджується належними доказами, поданими позивачем відповідачеві 15.05.2020 року - до завершення другого послідового кварталу 2020 року, у позивача не існувало та не могло існувати податкового боргу у відповідному розмірі станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів 2020 року, що було б належною правовою підставою для анулювання реєстрації позивача платником Єдиного податку;
- згідно з усталеною правовою позицією, висловленою Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у постанові від 12.04.2019 року у справі № 2240/2504/18, у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника 4 групи єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування, а відтак наявність податкового боргу не може бути підставою для анулювання статусу платника Єдиного податку 4 групи. Норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України встановлюють умови, за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосується підтвердження статусу такого платника (крім того, аналогічні висновки Касаційним судом були зроблені у постановах ВС КАС від 16.04.2018 р. №808/657/16, від 02.10.2018 р. №805/1307/17-а, від 26.02.2019 р. №816/513/17, від 05.03.2019 р. №818/606/17 тощо);
- посилання відповідача на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження вже набутого статусу такого платника;
- за відсутності проведеної виїзної документальної перевірки позивача у 2020 році, з урахуванням факту сплати позивачем усіх належних платежів 28.12.2019 року та 23.01.2020 року, у відповідача були відсутні підстави для позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи, а рішення ГУ ДПС в Одеській області № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року було ухвалено передчасно, без належних на те правових підстав;
- у відзиві відповідач на підтвердження правомірності власних дій наводить положення пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 (надалі за текстом - ПКУ), відповідно до якої платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. В контексті вищевикладеного, позивач звертає увагу на те, що положення пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, на які відповідач посилається в обґрунтування власної позиції, стосуються платників єдиного податку першої-третьої групи, а відтак не підлягають застосуванню судом в процесі вирішення даної справи, оскільки ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» рішенням відповідача, викладеним у формі листа від 25 лютого 2019 року № 2912/10/15-32-54-04-06, було позбавлено статусу платника єдиного податку четвертої групи;
- відповідач зазначає, що згідно ІТС «Податковий блок» в ІКГПІ ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» значиться податковий борг станом на 01.01.2020 року в сумі 1238 грн 95 коп, у зв'язку із наявністю якого було винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року. Згідно із скріншотом електронної бази даних ІТС «Податковий блок» в ІКГПІ, долученою відповідачем в якості доказу вищенаведеного твердження, заборгованість в сумі 1238 грн 95 коп виникла у позивача за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 (Орендна плата з юридичних осіб);
- при цьому, у своєму рішенні про позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи, викладеного у формі листа від 25 лютого 2019 року № 2912/10/15-32-54-04-06, відповідач зазначив про те, що станом на 1 січня 2020 року у позивача обліковується податковий борг по єдиному податку 4 групи за кодом класифікації доходів бюджету 18050500 стаття 06 (Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків) у сумі 1238,95 грн, тому останній у 2020 році не є платником єдиного податку 4 групи, а з 01.01.2020 року є платником податків на загальній системі оподаткування;
- на 1 січня 2020 року у позивача не існувало податкового боргу по єдиному податку 4 групи за кодом класифікації доходів бюджету 18050500 стаття 06 протягом двох послідовних кварталів 2019 року, що підтверджується належними доказами: платіжне доручення № 284 від 16.10.2019 року; платіжне доручення № 285 від 16.10.2019 року; платіжне доручення № 286 від 16.10.2019 року; квитанція № ПН2153 від 28.01.2020 року; квитанція № ПН2156 від 28.01.2020 року; квитанція № ПН2959 від 28.01.2020 року. Натомість відповідачем на підставі наявності формального податкового боргу за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 (Орендна плата з юридичних осіб) у розмірі 1238,95 грн, в супереч даним, наведеним у рішенні відповідача, викладеному у формі листа від 25 лютого 2019 року № 2912/10/15-32-54-04-06, було неправомірно позбавлено позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи;
- позивач звертає окрему увагу на те, що податковий борг за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 (Орендна плата з юридичних осіб) позивачем було погашено 28 грудня 2019 року, що підтверджується квитанцією № ПН386 від 28.12.2019 року;
- згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПКУ, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з посиланням на: п. 295.1 ст. 295, п. 298.2 ст. 298, п. 299.10 ст. 299, п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України; постанову Верховного Суду від 5 вересня 2019 року по справі № 820/1245/15, із зазначенням таких фактичних обставин:
- згідно ІТС «Податковий блок» в ІКГПІ ТОВ «Укрзерно Трейд» значиться податковий борг станом на 01.01.2020 року в сумі 1238 грн. 95 коп.;
- у зв'язку з наявністю податкового боргу було винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи від № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Листом від 25.02.2020 року № 2912/10/15-32-54-04-06 (а.с.7) Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивача, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» (код ЄДРПОУ 39461403) засобами е-mail надано податкові декларації по єдиному податку четвертої групи на 2020 рік (вх. № 9021814304 від 12.02.2020 року загальна, звітна), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2017 року № 369);
- відповідно до п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 129 Податкового кодексу України «не можуть бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- згідно ІС «Податковий блок», а саме інтегрованих карток платника (ІКП) ТОВ «Укрзерно Трейд» (код ЄДРПОУ 39461403), станом на 01.01.2020 року рахується податковий борг по єдиному податку четвертої групи (18050500 стаття 06), в сумі 1238,95 грн.;
- враховуючи зазначене, ТОВ «Укрзерно Трейд» у 2020 році не є платником єдиного податку 4 групи;
- з 01.01.2020 року підприємство є платником податків на загальній системі оподаткування.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, яке викладене у формі листа № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року про позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема (а.с.8-21, 52):
- листа ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» до відповідача, вих. № 23/04 від 23.04.2020 року;
- платіжних доручень від 16 жовтня 2019 року № 284, № 285 та № 286;
- квитанцій від 28 січня 2020 року № ПН2153, № ПН2156 та № ПН2959;
- квитанції № 0.0.1593125195.1 від 23.01.2020 року на загальну суму 2996,01 грн.; призначення платежу: 101; 39461403, 18010600: Орендна плата з юридичних осіб зг. дог за 10-12.2019 р.;
- квитанції від 28.12.2019 року на загальну суму 1997,30 грн.; призначення платежу: *;101;39461403;18010600 Орендна плата за жовтень листопад 2019 зг до№60 від 22.12.2017;;;
- постанови Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі № 818/606/17;
- постанови Верховного Суду від 12 квітня 2019 року у справі № 2240/2504/18.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано скріншот сторінки з електронної бази даних (а.с.35), відповідно до якої:
- податковий номер або серія та номер паспорта - 39461403;
- код класифікацій доходів бюджету - 18010600 (орендна плата з юридичних осіб);
- дата операції - 31.12; недоїмка - 1238,95;
- дата операції - 23.01; код операції 101; сума операції - 2996,01; сплачено до бюджету - 2996,01; недоїмка - 1238,95.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Згідно з п. 298.8 ст. 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.
Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.
Відповідно до пп. 291.5-1.3 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
На підставі встановлених судом обставин та наведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.
Листом від 25.02.2020 року № 2912/10/15-32-54-04-06 (а.с.7) Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивача, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» (код ЄДРПОУ 39461403) засобами е-mail надано податкові декларації по єдиному податку четвертої групи на 2020 рік (вх. № 9021814304 від 12.02.2020 року загальна, звітна), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2017 року № 369);
- відповідно до п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 129 Податкового кодексу України «не можуть бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- згідно ІС «Податковий блок», а саме інтегрованих карток платника (ІКП) ТОВ «Укрзерно Трейд» (код ЄДРПОУ 39461403), станом на 01.01.2020 року рахується податковий борг по єдиному податку четвертої групи (18050500 стаття 06), в сумі 1238,95 грн.;
- враховуючи зазначене, ТОВ «Укрзерно Трейд» у 2020 році не є платником єдиного податку 4 групи;
- з 01.01.2020 року підприємство є платником податків на загальній системі оподаткування.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в рішенні Верховного Суду № 2240/2504/18 від 12 квітня 2019 року зазначено, зокрема:
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.
Таким чином, оскільки з 01 січня 2018 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).
Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у межах спірних відносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи контролюючого органу про наявність позивача податкового боргу у розмірі 68 636 грн. 23 коп., як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач у даному випадку з 01 січня 2018 року став платником єдиного податку четвертої групи, оскільки вимоги пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем документальна перевірка позивача не проводилась, а рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку не приймалося.
Також, в рішенні Верховного Суду від 19 червня 2020 року по справі № 822/758/17 зазначено, зокрема:
При цьому посилання Кам'янець-Подільської ОДПІ на наявність у позивача податкового боргу як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки положення зазначеної норми встановлюють умови, за яких суб'єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Більше того, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Проте, як з'ясовано судами, перевірка ТОВ «Сварог-Дністер» контролюючим органом не проводилася.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено в постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 822/1676/18, від 19 квітня 2019 року у справі № 821/884/18, від 07 лютого 2019 року у справі № 804/3117/17.
По-перше, згідно зі змістом заяв сторін по суті справи, сторонами визнаються фактичні обставини справи, зокрема, що позивач набув статусу платника єдиного податку четвертої групи.
З урахуванням наданих сторонами документів, наявних в матеріалах справи, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.
По-друге, жодних доводів, що відповідачем проводилась документальна перевірка позивача та приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, відповідачем не наведено та належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження не надано.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що у зв'язку з наявністю податкового боргу було винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи від № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020.
Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов'язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Проте, виходячи з вищенаведеного змісту листа від 25.02.2020 року № 2912/10/15-32-54-04-06, яким Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивача про вищенаведені обставини, за змістом цей лист-повідомлення - не є рішенням про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, прийнятим за результатами проведення відповідачем виїзної документальної перевірки позивача.
Отже, позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.
При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 5 вересня 2019 року у справі № 820/1245/15, з тих підстав, що вона викладена Верховним Судом при виборі і застосуванні норм права щодо іншого предмету спору, відповідно, щодо інших спірних правовідносин та на підставі інших фактичних обставин.
Крім того, на доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано скріншот сторінки з електронної бази даних (а.с.35), відповідно до якої:
- податковий номер або серія та номер паспорта - 39461403;
- код класифікацій доходів бюджету - 18010600 (орендна плата з юридичних осіб);
- дата операції - 31.12; недоїмка - 1238,95;
- дата операції - 23.01; код операції 101; сума операції - 2996,01; сплачено до бюджету - 2996,01; недоїмка - 1238,95.
Інших доказів на доведення обставин, зазначених у змісті листа від 25.02.2020 року № 2912/10/15-32-54-04-06, зокрема, що станом на 01.01.2020 року за позивачем рахується податковий борг по єдиному податку четвертої групи (18050500 стаття 06), в сумі 1238,95 грн. - відповідачем не надано.
Отже, відповідачем на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, та не доказана правомірність оскаржуваного рішення.
При цьому позивачем на доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, що податковий борг за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 (Орендна плата з юридичних осіб) позивачем було погашено 28 грудня 2019 року, що підтверджується квитанцією № ПН386 від 28.12.2019 року, суду надано копію квитанції від 28.12.2019 року на загальну суму 1997,30 грн.; призначення платежу: *;101;39461403;18010600 Орендна плата за жовтень листопад 2019 зг до№60 від 22.12.2017;;;.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновку, що:
- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскарженого рішення. Позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;
- рішення, яке викладене у формі листа № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року про позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно
- позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги зобов'язального характеру, - підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову додано платіжне доручення № 87 від 21 липня 2020 року на суму 4204,00 грн. (а.с.6)
Проте, виходячи зі змісту позовних вимог та їх обґрунтувань, позивачем заявлено одну основну вимогу немайнового характеру та одну похідну від неї вимогу зобов'язального характеру.
Отже, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає належна сума судового збору в розмірі 2102,00 грн.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 195, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Назарова, 1В, с. Миколаївка, Ширяївський район, Одеська область, 66810; ідентифікаційний код юридичної особи: 39461403) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 43142370) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформлене листом № 2912/10/15-32-54-04-06 від 25.02.2020 року про позбавлення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області включити Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2020 році, про що видати відповідну довідку.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» суму судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова
.