Справа № 420/328/21
16 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до виконувача обов'язки директора Територіаль ного управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Іванченко Сергія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіаль не управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позов поданий представником позивача адвокатом Єрмолатіним В.І.) до виконувача обов'язки директора Територіаль ного управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Іванченко Сергія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіаль не управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, в якому позивач просить:
залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві;
визнати протиправною бездіяльність виконувача обов'язки директора Територіаль ного управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Іванченка Сергія Олександровича по ненаданню публічної інформації на адвокатські запити Єрмолатіна Віктора Івановича в інтересах ОСОБА_1 від 13.07.2020 та 19.07.2020, про надання копій посадових інструкцій начальника другого слідчого відділу та його заступника;
зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві надати ОСОБА_1 копії посадових інструкцій начальника другого слідчого відділу та його заступника.
Частиною 1 ст.171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, рім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд дійшов до висновку, що позовна заява не відповідає вказаним вимогам.
Згідно з ч.4 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, відповідачем по адміністративній справі може бути як відповідний орган так і його посадова особа.
Позивачем пред'явлені вимоги щодо спірних правовідносин, які виникли з розпорядником публічної інформації. Вказані правовідносини регламентовані Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст.13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно зі ст.13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Аналіз вищезазначених положень Закону свідчить про те, що розпорядниками інформації насамперед є державний орган. Посадова особа може бути розпорядником інформації, та відповідно відповідачем у спірних правовідносинах, лише якщо вона є відповідальною особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, що повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Позивач пред'явив вимоги до Територіаль ного управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, але визначає вказаного суб'єкта владних повноважень у якості третьої особи. Проте вимоги пред'являються до відповідача.
При цьому незрозумілим є клопотання, викладене у позовних вимогах, в якому позивач просить залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проте вказане Територіальне управління вже зазначено самим позивачем у якості третьої особи. Між тим, статус визначений не у відповідності до пред'явлених позовних вимог.
У той же час запит був наданий адвокатом в інтересах трьох осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , проте процесуальний статус ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не визначений.
Крім того, позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Проте до позову надана копія не запиту на публічну інформацію, копія адвокатського запиту адвоката В.Єрмолатіна.
Питання надання адвокатського запиту та відповіді на нього регламентовані іншим законом - Законом «Про адвокату та адвокатську діяльність» (ст.ст.20,24).
Частиною 1 ст.24 вказано Закону визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Протиріч вказаних обставин позивач не висвітлює.
Не зазначений на виконання вимог ч.5 ст.160 РНОКПП представника позивача, не надані на виконання вимог ч.1 ст.161 КАС України всі копії документів додані до позову.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконувача обов'язки директора Територіаль ного управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Іванченко Сергія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіаль не управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в 10-денний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва