Справа № 420/375/21
16 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за на час вимушеного прогулу, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції від 07.12.2020 №707 в частині звільнення його зі служби в поліції за п.7 ч.3 ст.13 Закону України «Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 07 грудня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту Патрульної Поліції Національної поліції України № 941 о/с від 15.12.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч. І ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 15 грудня 2020 року.
- поновити ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання лейтенант поліції, на посаді інспектора взводу №1 роти № 4 батальону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
- стягнути з Департамента Патрульної Поліції Національної поліції України на його користь середньомісячне грошове утримання за час його вимушеного прогулу з 15.12. 2020 року по день фактичного поновлення на посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом; відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем невірно зазначена назва відповідача, не відповідає даним ЄДРЮО,ФОП та ГФ. Відповідно з невірною назвою відповідача сформульовані позовні вимоги.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Позивачем не тільки невірно зазначений відповідач, але і зміст оскаржуваних наказів не відповідає наданим копіям.
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем (у разі знаходження оригіналу у нього) із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.
Позивачем не виконані зазначені вимоги.
Копії вказаних документів відповідно до вимог ст.94 КАС України повинні бути засвідчені у порядку встановленому законом. Позивачу надано право засвідчувати своїм підписом лише документи оригінали яких знаходяться у нього, із зазначенням вказаних обставин на копії документу з датою власного засвідчення. Проте позивачем засвідчені копії з копій наказів, копія протоколу огляду місця події, оригінал якого не може знаходитись у позивача. Незрозумілим є надання до позову копій документів, які стосуються батька позивача.
Частиною 5 ст.161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.
Позивач повинен до позову надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161, ч.2 ст.79 КАС України). Відповідно до ч.8 ст.79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк до розгляду не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї, та згідно зі ст.80 надає до суду відповідне належним чином оформлене клопотання.
Частиною 2 ст.80 КАС України встановлені вимоги до клопотання про витребування доказів, у якому повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивач не надав до суду копію документів щодо службового розслідування відносно нього, не зазначає про неможливість їх надання з відповідними доказами вжиття таких заходів.
Позивач не висвітлює питання нарахування та отримання ним заробітної плати в Департаменті або в УПП в Одеський області, не надає довідки про середньомісячние та середньоденне грошове забезпечення на час звільнення.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 77, 79,94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення коштів за на час вимушеного прогулу -залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В.Катаєва