м. Вінниця
14 січня 2021 р. Справа № 120/3356/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб"єктом владних повноважень - відповідачем в справі на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати у період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року включно індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 . Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.11.2018 року включно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі 120/3356/19-а залишено без змін.
02.12.2020 на адресу суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 , вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020.
Так, заявник вказав, що 28.08.2020 відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 нараховано та виплачено йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 у сумі 4435,66 грн.
Не погодившись з отриманою сумою індексації грошового забезпечення, 28.09.2020 року позивач звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 . 22.10.2020 року в/ч НОМЕР_1 надано відповідь на його заяву, з якої позивач взнав, що відповідач неправомірно, на думку позивача, врахував за базовий місяць січень 2016 року та новий базовий місяць березень 2018 року, хоча, на думку заявника, повинен був застосувати як базовий місяць січень 2008 року та як новий базовий місяць березень 2018 року.
Вважаючи, що відповідачем при обчисленні належної позивачеві індексації мав би бути врахований як базовий місяць саме січень 2008 року, ОСОБА_1 звернувся з даною заявою до суду, в порядку визначеному статтею 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2016 по 2018 роки з встановленням при нарахуванні та виплаті базового місяця січень 2016 року;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 індексації забезпечення за період з 2016-2018 роки з урахуванням базового місяця січень 2008 року, а також здійснити доплату грошового забезпечення за вказані вище періоди, враховуючи вже отримані кошти.
Ухвалою суду від 07.12.2020 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії прийнято до розгляду та вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень щодо заяви та витребувано додаткові докази.
24.12.2020 відповідачем подано письмові пояснення на заяву позивача, в яких зазначено, що при встановленні базового місяця січень 2016 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 діяла правомірно, а отже підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , на думку відповідача, відсутні. Також військовою частиною надано витребуванні судом докази.
Оцінивши наявні у справі докази та наведені позивачем аргументи, суд при вирішенні поданої заяви керується наступними мотивами.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів статті 383 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невчинення таким суб'єктом дій зобов"язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020, поряд з іншим, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 року включно.
На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 року включно у сумі 4435,66 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком № 652 від 23.07.2020 та довідкою-розрахунком № 1059 від 19.12.2020. При цьому як базовий місяць для нарахування індексації за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 враховано січень 2016 року, а за інший період - березень 2018 року.
Позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення суду та зазначає, що для проведення розрахунку індексації за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року відповідач неправомірно застосував як базовий місяць січень 2016 року. Зокрема, позивач вважає, що оскільки чинним законодавством передбачено зміну базового місяця для проведення індексації виключно в разі зміни посадового окладу, який у позивача не змінювався, відповідач мав враховувати як базовий саме січень 2008 року.
Визначаючись щодо доводів поданої позивачем заяви про визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 , вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020, суд зауважує таке.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (ч. 1 ст. 370 КАС України).
Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.
І матеріалів справи слідує, що відповідачем рішення суду у цій справі виконувалося добровільно, оскільки, як зазначає в заяві сам позивач, виконавчий лист не пред"являвся, однак позивач фактично не погоджується із базовим місяцем, з урахуванням якого йому здійснено розрахунок суми індексації грошового забезпечення та її виплату.
Суд зауважує, що питання визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення не було предметом розгляду даної справи, а обрахунок індексації грошового забезпечення, в тому числі визначення базового місяця для нарахування індексації, є повноваженням відповідача.
Надаючи оцінку доводам позивача, що відповідач неправомірно врахував за базовий місяць січень 2016 року та новий базовий місяць березень 2018 року, хоча, на думку заявника, повинен був застосувати як базовий місяць січень 2008 року та як новий базовий місяць березень 2018 року, суд вважає, що вказані доводи є помилковими та такими, що не відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Так, згідно із ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон №1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
В редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…".
Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Наведене підтверджується роз'ясненнями Мінсоцполітики, наданами Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом від 08.08.2017 № 78/о/66-17.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.205 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).
Пунктом 1 вказаної Постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) в цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року на березень 2018 року.
Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Саме на цьому наголошує позивач, зазначаючи, що оскільки розмір окладу позивача за посадою залишався на тому ж рівні, відповідач неправомірно розрахував індексацію за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січень 2016 року.
Проте суд зауважує, що згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:
"Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078".
Отже, вказаною постановою Уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Тобто Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
На виконання вимог пункту 3 Постанови № 1013 та відповідно до телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015, в січні 2016 року військовослужбовцям Збройних Сил України, в тому числі військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за грудень 2015 року у підвищеному розмірі.
Таким чином, суд констатує той факт, що відповідач виконав умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахував січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 на виконання рішення суду у цій справі, відповідач діяв правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, як вже зазначалося, з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", у зв'язку з чим змінився розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Як наслідок, березень 2018 року став новим базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача.
Відтак, оскільки судом не встановлено обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача в справі та порушення ним прав та інтересів особи-позивача, заяву позивача належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.72, 77, 90, 248, 256, 294, 383 КАС України, суд
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 в адміністративній справі № 120/3356/19-а.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В зв'язку із перебуванням судді з 31.12.2020 по 13.01.2021 включно у щорічній відпустці, ухвалу суду складено та підписано 14.01.2021.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна