15 січня 2021 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 1 листопада 2018 року,
З матеріалів контрольного судового провадження встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12018100040004332 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 153 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 1 листопада 2018 року задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 30 грудня 2018 року (ас.14).
Адвокатом ОСОБА_2 11 грудня 2020 року на вказану ухвалу подана апеляційна скарга, в якій захисник просить ухвалу скасувати, обрати обвинуваченому інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, доходжу до висновку про відмову у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою захисника з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України (в редакції на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
За правилами ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Захисник ОСОБА_2 оскаржує ухвалу суду, винесену1 листопада 2018 року під час судового провадження, якою обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлену до ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 13 червня 2019 року про визнання неконституційними положення ч. 2 ст. 392 КПК України.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 5 КПК України, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 1 листопада 2018 року апеляційному оскарженню не підлягає, про що зазначено в її резолютивній частині.
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Зважаючи на те, що захисник подав апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за його апеляційною скаргою.
Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, суддя апеляційного суду, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 1 листопада 2018 року задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 30 грудня 2018 року.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою надіслати захиснику ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_1